Дослiдження, обТСрунтування та експериментальна перевiрка ефективностi методики формування естетичних оцiнок та естетичноСЧ вихованостi учнiв середнього шкiльного вiку

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



звиваСФ здатнiсть вiдчувати складнi моральнi стосунки героСЧв художнiх творiв, проникати в суть СЧх образiв. Мистецтво як форма вiдображення дiйсностi здатне передавати величезну кiлькiсть вiдтiнкiв оцiночного ставлення, виражати красу людських почуттiв, думок, загострювати увагу на актуальних проблемах суспiльного розвитку.

Сприймаючи й оцiнюючи естетичнi явища, дитина набуваСФ досвiду оцiночноСЧ дiяльностi. Вiн включаСФ найважливiшi компоненти: свiтогляднi позицiСЧ i установки, особистiсно-емоцiйнi ставлення до свiту, умiння видiляти найважливiшi художнi характеристики. Оцiночна дiяльнiсть впливаСФ на iнтелектуальну та емоцiйну сферу дитини, i це неодмiнно повязано з оцiночним ставленням до фактiв i явищ реальноСЧ дiйсностi, поведiнки i вчинкiв людей, вимагаСФ створення в дитини певноСЧ системи знань, норм i понять у рiзних видах цiнностей (моральних, естетичних i т.д.), наявностi певного запасу емоцiйних та iнтелектуальних вражень. Саме тому розвитку духовноСЧ сфери дитини значною мiрою допомагаСФ мистецтво як один iз видiв пiзнання суспiльного життя в яскраво вираженiй формi. У художньому образi концентруються уявлення художника про життя i зображення фактiв i явищ реальноСЧ дiйсностi [5].

Засоби виразностi, що впливають на виникнення естетичних почуттiв, у кожному мистецтвi рiзнi. Якщо в художнiй лiтературi це словеснi описи зовнiшностi, життя героСЧв, пейзажу, якi дають простiр дитячiй фантазiСЧ i розвитку емоцiйного ставлення до зображеного, то в живопису цими засобами СФ колiр, свiтлотiнь, колорит, лiнiя. У музичному мистецтвi основнi засоби виразностi, якi створюють музичний образ, - мелодiя, ритм, темп, лад. Вони визначають настрiй музики - радiсний, пiднесений, скорботний.

Отже, процес сприймання естетично цiнноСЧ iнформацiСЧ рiзних видiв мистецтва ТСрунтуСФться на поступовому нагромадженнi знань, без яких неможливе розумiння емоцiйного настрою твору, його iдеСЧ, художньоСЧ цiнностi. Таким чином, учнiв пiдводять до розумiння нормативноСЧ естетичноСЧ оцiнки, робота над якою практично охоплюСФ весь матерiал предметiв естетичного циклу i властива для кожного його етапу засвоСФння.

Шкiльна система естетичного виховання використовуСФ традицiйно для навчання учнiв три основних види мистецтва - лiтературу, образотворче мистецтво i музику, оскiльки вони втiлюють особливостi художньо-зорового, слухового i синтетичного вiдображення дiйсностi.

Керiвництво процесом формування естетичних оцiнок у учнiв вимагаСФ вiд учителя не тiльки постiйноСЧ уваги до особливостей СЧхнього сприймання, а й засвоСФння ними мови мистецтва, на якому будуються естетичнi оцiнки, вiдбуваСФться перенесення набутих навичок оцiнювання на iншi явища життя i предмети. Естетична дiяльнiсть, починаючи вiд сприймання, що несе насолоду дiтям, де формування оцiнок прекрасне, потворне, здiйснюСФ виховну функцiю, яка полягаСФ в розвитку естетичноСЧ культури i здатностi творити за законами краси [7].

Психолого-педагогiчнi дослiдження, присвяченi вивченню впливу на дiтей рiзного вiку окремих видiв i жанрiв мистецтва, торкаються питань формування естетичних оцiнок. Спираючись на дослiдження психологiв (Л.РЖ. Божович, А.П. Краковський, В.О. Крутецький та iн.) [8], можна констатувати, що учнi середнього шкiльного вiку бiльш сприйнятливi та емоцiйнi, нiж молодшi школярi, але менш безпосереднi у виявах почуттiв: СЧм властиве прагнення до безапеляцiйних суджень i замкнутiсть в обТСрунтуваннi СЧх. Досить часто можна спостерiгати схильнiсть до самоаналiзу, прагнення самостiйно оцiнювати явища мистецтва i мати свою думку, яку вони готовi захищати до самозабуття.

Особливостi середнього шкiльного вiку у звязку iз сприйманням творiв лiтератури дослiджувала О.РЖ. Нiкiфорова [13]. Естетична оцiнка розглядаСФться як вияв умiння розумiти, емоцiйно переживати i правильно визначати красу в навколишньому життi, творах мистецтва i лiтератури i яка ТСрунтуСФться на знаннi мистецтва, а також розумiннi критерiСЧв краси.

Естетичнi судження, СЧх природа i особливостi формування в учнiв 4-7 класiв вивчались О.В. СисоСФвою-Ляхович [16], яка розвязувала це питання на матерiалi образотворчого мистецтва. На СЧСЧ думку, перевага емоцiйних реакцiй на колiр i форму в учнiв пятих класiв вiдповiдаСФ СЧх життСФвому досвiду. Учнi 6 класу знаходять красу в змiстi сприйнятого предмета або у властивостях людськоСЧ особистостi, розкриттi СЧСЧ духовного свiту. Повноцiнне естетичне ставлення до естетичних обСФктiв виявляСФться в учнiв 7 класiв, судження яких повязанi з iдеалом. Середнiй шкiльний вiк характеризуСФться активiзацiСФю дiяльностi, пошуку змiсту життя, самостiйного визначення моральних та естетичних iдеалiв [7].

Оцiночна дiяльнiсть залежить як вiд естетичних почуттiв, так i вiд естетичних знань. Естетичнi почуття активiзують чуттСФвий досвiд, створюють умови для естетичного спiвпереживання.

Процес формування оцiнки вiдбуваСФться в такiй послiдовностi: сприймання прекрасного, переживання як результат сприймання, емоцiйна оцiнка, естетичний аналiз, що характеризуСФться усвiдомленням емоцiй i почуттiв. Продуктом аналiзу СФ естетичнi оцiнки, якi виражаються в оцiночних судженнях. На розвиток естетичних оцiнок можна активно впливати, керувати процесом СЧх формування. Навчання в школi, естетичне виховання в сiмСЧ сприяють засвоСФнню дитиною прийнятих суспiльством оцiночних норм. Цi норми стимулюють становлення i розвиток iндивiдуально-неповторного ставлення до мистецтва i дiйсностi.

Естетичнi почуття, погляд