Дослiдження, обТСрунтування та експериментальна перевiрка ефективностi методики формування естетичних оцiнок та естетичноСЧ вихованостi учнiв середнього шкiльного вiку

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



вiдповiдних асоцiацiй, якi мiстяться в нескладних для розумiння учнiв творах i не порушують цiлiсностi сприймання (генералiзацiя складних моментiв);

. Пояснення через простiшi твори складноСЧ iдеСЧ великого твору;

. Розкриття нормативноСЧ (авторськоСЧ або критичноСЧ) оцiнки твору;

. Активiзацiя фонду асоцiацiй (звукових, вiзуальних), що зумовлюють адекватне сприймання i поглиблену естетичну оцiнку складного твору;

. Самостiйна критична оцiнка твору [18].

Розглянемо практичне втiлення нашоСЧ методики на прикладi трьох видiв мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, художня лiтература.

2.2 Методика формування естетичноСЧ вихованостi учнiв засобами музичного та образотворчого мистецтва та художньоСЧ лiтератури

Естетичне ставлення учнiв до музичного мистецтва, музичних творiв та СЧх естетична оцiнка формуються i розвиваються у взаСФмодiСЧ з виникненням почуттiв. За допомогою естетичноСЧ оцiнки здiйснюСФться цiлеспрямоване педагогiчне керування музично-естетичним розвитком учнiв. До основних критерiСЧв аналiзу музичного твору, якi впливають на формування естетичноСЧ оцiнки, можна вiднести такi:

повнота сприймання музики (сприймання всiх частин музичного твору вiдповiдно до СЧх значення);

розумiння компонентiв музичного твору (ступiнь образно-емоцiйного освоСФння твору);

вмiння використовувати в оцiнцi засоби музичноСЧ виразностi, якi впливають на ступiнь розумiння музичноСЧ мови i вiдповiдають жанру твору;

рiвень творчих уявлень (умiння застосовувати виробленi навички оцiнки простих музичних творiв в оцiнцi складнiших).

Вивчення музичних iнтересiв i потреб учнiв даСФ можливiсть вчителевi дiстати данi про музично-естетичне ставлення дiтей до рiзноманiтних творiв i визначити шляхи його розвитку через збагачення словникового i музичного фонду дiтей. Для цього учнiв слiд ознайомити з основними елементами музичноСЧ виразностi та СЧх словесними характеристиками, пояснивши значення кожного елемента [9].

Отже, знання, якi учень здобуваСФ в школi та з iнших джерел, сприяють пробудженню iнтересiв до музики рiзних жанрiв. Цi iнтереси можуть змiнюватися пiд впливом багатьох факторiв, серед яких головне мiiе належить навчально-виховному процесу.

Естетична оцiнка учнiв ТСрунтуСФться на поступовому нагромадженнi досвiду музичних уявлень i розвитку словникового запасу, вмiння сприймати й оцiнювати емоцiйну спрямованiсть музики рiзних жанрiв. Робота над музичними творами складаСФться з таких етапiв:

слухання музичного твору без пiдготовки;

видiлення в ньому найскладнiших для сприймання частин i фрагментiв;

створення в учнiв на уроцi та в позаурочний час музичного фонду;

естетична оцiнка музичного твору [9].

Важливе значення для естетичного розвитку учнiв маСФ вибiр форм музично-естетичного виховання. Ми розглянемо лише тi з них, якi вчитель може використати пiд час навчально-виховного процесу.

До основних форм музично-естетичного виховання учнiв в школi можна вiднести концерти i бесiди про музичне мистецтво, музичнi вечори, участь у шкiльнiй художнiй самодiяльностi.

Концерти i бесiди про музичне мистецтво допомагають дiтям правильно сприймати, розумiти й оцiнювати музичнi твори. Цьому сприяють: участь фахiвцiв-музикантiв у пропагандi музичного мистецтва; залучення учнiв до органiзацiСЧ та проведення бесiд i концертiв; бесiди лекторiв-мистецтвознавцiв про музику; вiдвiдування школярами концертiв у фiлармонiСЧ; обговорення концертiв i бесiд учнями.

Концерти i бесiди можна присвячувати не тiльки музичному мистецтву взагалi, а й окремим його жанрам - симфонiСЧ, сонатi, концерту, танцю, пiснi.

Велику роль у музично-естетичному вихованнi учнiв може вiдiграти i цикл бесiд, присвячений окремим музичним iнструментам. Наприклад, багато учнiв цiкавляться гiтарою, деякi - органом, скрипкою, фортепiано. Корисними для них будуть бесiди-концерти, якi висвiтлюватимуть iсторiю виникнення цих iнструментiв, життя i творчiсть видатних виконавцiв.

Концерти-бесiди, концерти музикантiв-виконавцiв, бесiди про музику дають можливiсть дiстати бажаний результат, якщо твори, що СЧх слухатимуть учнi, не тiльки попередньо, а й пiсля прослуховування обговорюватимуться, що даСФ вчителевi чiтке уявлення про сприймання музики дiтьми i допомагаСФ визначити форми i методи поповнення СЧх музичних знань [9].

Музичнi вечори в школi проводяться як у виглядi бесiд-концертiв, музичних iгор, вiкторин, так i за зразком роботи дискотеки.

Музичнi iгри й вiкторини пожвавлюють загальну атмосферу вечора, сприяють активiзацiСЧ пiзнавальноСЧ i творчоСЧ дiяльностi учнiв. До проведення вiкторин та iгор ставляться певнi педагогiчнi вимоги: тривалiсть не бiльше 5-10 хвилин, масовiсть, безпосереднiсть у спiлкуваннi.

Вiкторини й iгри повиннi будуватися на використаннi вiдомого дiтям матерiалу, спiву пiсень, слухання музики. Пiд час вiкторин учням пропонують назвати певнi приклади з музичних творiв, музичнi термiни, якими позначаються жанр, форма, спосiб виконання музики. РЖгри можуть мати дидактичний характер або сприяти розвитку моторики, iнтонацiйно правильного спiву, розвивати в учнiв почуття ритму.

Ефективною формою музично-естетичного виховання СФ шкiльна художня самодiяльнiсть, де учнi мають можливiсть розвинути своСЧ здiбностi, беручи участь у хоровому та ансамблевому спiвi, танцях, грi на музичних iнструментах. Учнi навчаються не лише глибше розумiти класичну, народн?/p>