Дослiдження, обТСрунтування та експериментальна перевiрка ефективностi методики формування естетичних оцiнок та естетичноСЧ вихованостi учнiв середнього шкiльного вiку
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
дiСЧ). Найiнтенсивнiше захоплення рiзними видами естетичноСЧ дiяльностi виявляСФться в дiтей 12-13 рокiв. Як правило, жанр маСФ значення цiннiсноСЧ орiСФнтацiСЧ в галузi мистецтва. Дiти, якi захоплюються поезiСФю, самi складають вiршi, а тi, що люблять образотворче мистецтво, непогано малюють. Знання рiзних музичних жанрiв кращi в учнiв, якi беруть участь у хорових гуртках i вокальних ансамблях. Захоплення кiномистецтвом у цьому вiцi стимулюСФ цiлеспрямований вiдбiр кiнофiльмiв для перегляду, участь у гуртках кiнолюбителiв.
Отже, особливiстю естетичного ставлення учнiв середнього шкiльного вiку СФ яскраво виражена диференцiйованiсть iнтересiв у галузi мистецтва.
У цьому вiцi зростаСФ потреба в спiлкуваннi з людьми, якi можуть дати змiстовну i цiкаву iнформацiю. Збiльшення кiлькостi звертань до вчителiв за розясненням рiзних питань - 40%. Радiо i телебачення регулярно слухають i дивляться близько 70% дiтей. Збiльшення кiлькостi звертань учнiв середнього шкiльного вiку до джерел iнформацiСЧ про мистецтво пояснюСФться, з одного боку, психологiчними особливостями дiтей, зростанням самостiйностi, а з другого - необмеженими можливостями одержання додатковоСЧ iнформацiСЧ за допомогою технiчних засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ.
Потреби дiтей в естетичних враженнях характеризуються динамiчнiстю i активнiстю. Якщо в 9-10 рокiв учнi хотiли почути розповiдi про графiку, хореографiю, лiтературу, музику, театр, архiтектуру, то в 11 рокiв вони вже називають конкретнi теми бесiд i розповiдей про твори мистецтва або мистецькi явища, якi СЧх цiкавлять. У 12-13 рокiв учнi орiСФнтуються на сучаснi музичнi твори та твори образотворчого мистецтва, починають повязувати потребу в iнформацiСЧ про конкретний вид мистецтва iз характером створення образу, грою актора, внутрiшнiм змiстом образу, дiСФю в творi [4].удження учнiв 4-5 класiв мають узагальнюючий характер. У цьому вiцi починаСФться активний пошук героя, на якого учнi хочуть бути схожими, тому в СЧхнiх судженнях помiтне бажання порiвняти загальний змiст творiв з власним досвiдом, враженнями i почуттями. Здатнiсть до абстрагування й аналiзу яскраво виявляСФться в учнiв 6-7 класiв пiд час оцiнки лiтературних, музичних творiв та творiв образотворчого мистецтва. Вiдсутнiсть знань деяких термiнiв, словникового запасу веде до субСФктивноСЧ оцiнки, привязаноСЧ до деталi твору або його фрагмента. Вмiння вiдчувати i спiвпереживати залежить вiд життСФвих вражень, якi мають учнi [16].
Отже, естетична оцiнка учнiв середнього шкiльного вiку ТСрунтуСФться на таких загальних критерiях: новизна, виховний вплив твору, вiдповiднiсть виразних засобiв характеру образу.
2. Дослiдження процесу формування естетичноСЧ вихованостi школярiв
2.1 Методика формування естетичних оцiнок та естетичноСЧ вихованостi учнiв середнього шкiльного вiку
Естетичнi враження учнi 4-7 класiв черпають з навколишньоСЧ дiйсностi, природи, трудовоСЧ дiяльностi, навчання та рiзноманiтних форм позакласноСЧ роботи. Особливе мiiе в цьому процесi набуваСФ асоцiативнiсть. ПоСФднання асоцiацiй вiдiграють вирiшальну роль у розумiннi художньоСЧ iдеСЧ, позицiй митця. Закрiпленню знань з рiзних видiв мистецтва сприяють рiзнi види творчих робiт, спрямованi на тренування памятi, розвиток спостережливостi, умiння порiвнювати. Цi творчi роботи можуть мати як репродуктивний (написати про своСЧ враження вiд картини, розповiсти про творчiсть митця, передати змiст прочитаноСЧ книжки, визначити СЧСЧ iдейний змiст), так i творчий, пошуковий характер (написання рецензiСЧ на книжку чи кiнофiльм, оформлення рiзноманiтноСЧ наочностi, пiдготовка тематичних вечорiв, створення проблемних, морально-естетичних ситуацiй, використання iгор, вiкторин, кросвордiв) [5].
Можна вважати, що оцiночне ставлення до творiв мистецтва основою своСФю маСФ загальний естетичний розвиток дитини, i лише умовно можна видiлити специфiчнi методи i прийоми, якi стимулюватимуть оцiночну дiяльнiсть дитини. Очевидно, що така методика спиратиметься на два принципових положення, якi виступають як способи органiзацiСЧ iнтелектуального й емоцiйного сприймання в СЧх нерозривнiй СФдностi: пiдготовка вiдповiдного асоцiативного фонду; збагачення дитини знаннями, якi допоможуть СЧй осмислити образну структуру творiв; забезпечення глибини i адекватностi емоцiйного сприймання змiсту.
Ряд методiв i прийомiв (бесiди, спостереження, методи генералiзацiСЧ, моделювання, аналогiСЧ), якi може використати вчитель у цьому процесi, сприятимуть збагаченню асоцiативного фонду учнiв 4-7 класiв; нагромадженню знань про рiзнi види i жанри мистецтва, настроСЧ, вираженi в них; актуалiзацiСЧ вiдомостей про письменникiв, композиторiв, художникiв; систематизацiСЧ знань про арсенал художнiх виражальних засобiв i умiнь використовувати СЧх в оцiночних судженнях; створенню активного словника, який даСФ можливiсть учням адекватно висловити своСФ ставлення до художнiх образiв.
Одним з методiв, який розвиваСФ оцiночну дiяльнiсть, СФ метод аналогiй. Сутнiсть його полягаСФ в порiвняннi творiв з адекватним настроСФм, iдеСФю, засобами виразностi, а також з контрастними настроями й iдеСФю. Метод аналогiй передбачаСФ використання прийомiв порiвняння i протиставлення.
Робота над формуванням естетичних оцiнок маСФ кiлька етапiв:
. Вiдбiр творiв, складних для сприймання i розумiння учнями 4-7 класiв, що часто неточно (неадекватно) оцiнюються ними;
. Аналiз творiв з погляду складностi окремих частин, епiзодiв, можливостей добору