Державне регулювання фондового ринку в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?, зовнiшньоекономiчна полiтика - регулювання операцiй з iноземними валютами, експортно-iмпортних операцiй тощо; по-четверте, гарантiСЧ держави на ринок позикових капiталiв, що створюСФ пряму конкуренцiю мiж державою та пiдприСФмствами-емiтентами.
Важливим напрямом запобiгання порушенням законодавства в економiчнiй сферi та забезпечення дотримання правил добросовiсноСЧ конкуренцiСЧ на ринку СФ прийняття та дотримання учасниками ринкiв правил професiйноСЧ етики. Такi правила залежать, передусiм, вiд стану конкуренцiСЧ, який склався на ринку. Доволi вагомою для УкраСЧни СФ практика прийняття правил професiйноСЧ етики на фондовому ринку. Зокрема, Професiйна асоцiацiя реСФстраторiв i депозитарiСЧв рiшенням вiд 4 квiтня 1997 р. № 1 затвердила Положення про Комiсiю з питань етики та вирiшення суперечок ПрофесiйноСЧ асоцiацiСЧ реСФстраторiв i депозитарiСЧв (ПАРД). Асоцiацiя тАЬПерша фондова торговельна система" затверджена рiшенням вiд 1 липня 1997 р. Важливим документом для визначення засад функцiонування фондового ринку, захисту прав i законних iнтересiв його учасникiв, визначення порядку виявлення порушень на ринку, СЧхнСФ розслiдування та припинення, СФ Концепцiя запобiгання манiпулюванню ринком цiнних паперiв, нечеснiй торговiй практицi i порушенню етики професiйноСЧ дiяльностi на фондовому ринку. Ця концепцiя мiстить положення та рекомендацiСЧ щодо нормативно-правового, органiзацiйного та технiчного забезпечення досягнення поставлених завдань.
На наш погляд, головним чинником, що стримуСФ формування та розвиток фондового ринку, СФ вiдсутнiсть програми державноСЧ пiдтримки дiяльностi учасникiв на фондовому ринку. Головними напрямами такоСЧ пiдтримки вважаСФмо:
формування нормативно-правовоСЧ бази бiржовоСЧ дiяльностi (вдосконалення законiв тАЮПро цiннi папери та фондовий ринок", тАЮПро акцiонернi товаристватАЭ);
створення та законодавче пiдтримання бази з кредитного плеча на державному рiвнi;
формування iнфраструктури учасникiв фондового ринку.
Важливу та прiоритетну роль у законодавчому регулюваннi нацiонального фондового ринку вiдiграють мiжнароднi правовi акти - договори, угоди, укладенi мiжнародними органiзацiями та фiнансовими iнститутами у сферi розвитку, функцiонування й регулювання ринку цiнних паперiв. Участь УкраСЧни в укладаннi таких актiв сприяСФ подальшiй iнтеграцiСЧ нашоСЧ держави у мiжнароднi ринки капiталу.
Звичайно, на шляху розбудови державного регулювання фондового ринку УкраСЧни iснуСФ безлiч проблем i труднощiв. Проте вiдсутнiсть послiдовноСЧ та виваженоСЧ полiтики держави на фондовому ринку, недостатнiсть полiтичноСЧ волi та ресурсiв для забезпечення його державного регулювання можуть спричинити до тяжких суспiльно-полiтичних наслiдкiв, що поставить пiд загрозу продовження економiчних реформ в УкраСЧнi.
Стрижнем державного регулювання фондового рику СФ принцип законностi. Отже, компетенцiю державних органiв щодо регулювання фондового ринку необхiдно визначити у законах або пiдзаконних актах. Державнi органи повиннi дiяти так, аби, не порушувати межi своСФСЧ компетенцiСЧ. Головний обсяг робiт у справi регулювання фондового ринку мiж державними органами лежатиме на Державнiй комiсiСЧ з цiнних паперiв та фондового ринку. Вона ж несе й основний тягар вiдповiдальностi.
Висновки
Фондовий ринок - це специфiчний ринок, на якому держава через своСЧ органи, а також саморегулiвнi органiзацiСЧ, враховуючи закономiрностi ринкових законiв, вирiшуСФ завдання щодо залучення, розподiлу та розмiщення iнвестицiйних коштiв мiж надлишковими та дефiцитними секторами, окремими галузями й секторами економiки; перерозподiляСФ доходи i власнiсть, формуСФ новi вiдносини власностi, розпорядження, використання, цивiлiзованого iнвестора та вирiшуСФ iншi соцiально-економiчнi завдання.
Державне регулювання фондового ринку передбачаСФ: визначення його законодавчоСЧ бази; розвиток iнституцiйноСЧ основи роботи; розширення перелiку iнструментiв, якi мають обiг на цьому ринку; забезпечення захисту iнвесторiв; сприяння прозоростi його роботи; умов для оптимального цiноутворення. Усi регуляторнi заходи можна розподiлити на заходи прямого та непрямого впливу, якi доцiльно використовувати в СЧх СФдностi та нерозривному звязку. Серед заходiв непрямого впливу особливу роль вiдiграСФ запровадження ефективних методик цiноутворення й формування iнвестицiйного портфелю. ОднiСФю з таких методик СФ модель тАЬквазi-ШарпатАЭ формування портфелю цiнних паперiв, що довела свою ефективнiсть в умовах функцiонування тАЬвиникаючих (молодих) ринкiв. РЖншим важливим механiзмом державного регулювання СФ створення розгорнутоСЧ системи iндикаторiв ринку.
У процесi запровадження державноСЧ полiтики регулювання фондового ринку особливого значення набувають рекомендацiСЧ мiжнародних органiзацiй i мiжнароднi стандарти (облiку, звiтностi, кодування, дiяльностi тощо). Вплив мiжнародних ринкiв проявляСФться також у формуваннi групою краСЧн певноСЧ моделi фондового ринку, кожна з яких вiдрiзняСФться за ступенем централiзацiСЧ регулювання, структурою регуляторних органiв, наявнiстю спецiалiзованих структур. У роботi проаналiзовано моделi, що склалися у майже 100 краСЧнах свiту. ОсобливоСЧ уваги потребуСФ ознайомлення з досвiдом розвинених краСЧн, оскiльки саме цей досвiд дасть змогу УкраСЧнi уникнути прикрих помилок, допущених цими краСЧнами на раннiх етапах формування нацiональних фiнансових систем, та створити оптимальну модель спiввiдношення мiж д?/p>