Гострий апендицит
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
дiлянцi по Мак-Бурнею-Волковичу-Дьяконову (можливо використовувати також вертикальний по Ленандеру, поперечний по Шпренгелю): через точку Мак-Бурнея (точка на межi мiж зовнiшньою i середньою третиною уявноСЧ лiнiСЧ, що зСФднуСФ правий передньо-верхнiй вирiст крила клубовоСЧ кiстки i пупок) перпендикулярно до вказаноСЧ уявноСЧ лiнiСЧ так, щоб одна третина розрiзу була вище, а двi - нижче цiСФСЧ лiнiСЧ (в бiльшостi довжиною 8-10 см). Мал.22. Проекцiя розрiзiв при гострому апендицитi i апендикулярному перитонiтi.
- методи операцiй: iснуСФ два типових методи апедектомiСЧ:
антеградна (використовуСФться у бiльшостi випадкiв при мобiльному червоподiбному паростку i купелi слiпоСЧ кишки): спочатку мобiлiзуСФться червоподiбний паросток шляхом одномоментноСЧ чи поетапноСЧ перевязки брижi, а потiм видаляСФться паросток, i ретроградна (стосуСФться у випадках, коли червоподiбний паросток фiксований злуками i не виводиться з черевноСЧ порожнини): - спочатку пересiкаСФться бiля основи червоподiбний паросток, обробляСФться його кукса, а потiм поетапно перевязуСФться брижа. РЖснують також рiзнi способи обробки кукси червоподiбного паростка:
а) перитонiзацiя кукси з допомогою кисетного i Z-подiбного швiв (стосуСФться у бiльшостi випадкiв при незмiненiй стiнцi слiпоСЧ кишки); б) перитонiзацiя кукси окремими вузловими серо-серозними швами (при обмеженому помiрному запаленнi стiнки слiпоСЧ кишки бiля основи паростка); в) лiгатурний (стосуСФться при вираженiй запальнiй iнфiльтрацiСЧ стiнки слiпоСЧ кишки, у дiтей до 3-х рокiв) - паросток перевязуСФться капроновою лiгатурою i кукса не перитонiзуСФться, а в окремих випадках навiть виконуСФться екстраперитонiзацiя купола слiпоСЧ кишки.
Операцiя закiнчуСФться пошаровим зашиванням операцiйноСЧ рани у бiльшостi випадкiв. При наявностi мiiевого перитонiту з великою кiлькiстю серозного ексудату, гнiйного ексудату з колiбацилярним запахом черевна порожнина, права здухвинна дiлянка, порожнина таза дренуються хлорвiнiловими чи силiконовими трубками, що виводяться, як правило, через додатковi контрапертури.
Мал.23. Анестезiя шкiри.
Мал.24. Розсiкання шкiри i пiдшкiрноСЧ клiтковини.
Мал.25. Анестезiя апоневрозу зовнiшнього косого мязу.
Мал.26. Розсiкання апоневрозу зовнiшнього косого мязу.
Мал.27. Анестезiя внутрiшнього косого i поперечного мязiв живота.
Мал.28. Розведення внутрiшнього косого i поперечного мязiв живота.
Мал.29. Етап розсiкання очеревини.
Мал.30. Розсiкання очеревини i iзоляцiя черевноСЧ порожнини.
Мал.31. Виведення в рану купола слiпоСЧ кишки з червоподiбним паростком.
Мал.32. Анестезiя брижi паростка.
Мал.33. Вiдсiкання i перевязка брижi червоподiбного паростка.
Мал.34. Перевязка червоподiбного паростка бiля основи.
Мал.35. Накладання кисетного шва.
Мал.36. Вiдсiкання червоподiбного паростка.
Мал.37. Занурення кукси червоподiбного паростка.
Мал.38. Накладання Z-подiбного шва.
Мал.39. Зашивання очеревини.
Мал.40. Дренаж черевноСЧ порожнини при мiiевому перитонiтi.
Мал.41. Дренаж черевноСЧ порожнини при розлитому перитонiтi.
- Ускладнення пiд час операцiСЧ: кровотеча з судин брижi, пошкодження (частiше десерозацiя) стiнки слiпоСЧ кишки;
- Принципи ведення пiсляоперацiйного перiоду:
а) активне ведення - раннСФ (на наступну добу пiсля операцiСЧ) вставання з лiжка, активний руховий режим, дихальна гiмнастика, лiкувальна фiзкультура;
б) дiСФта - першi одна-двi доби пити воду, чай, кефiр, пiсля вiдновлення моторноСЧ функцiСЧ кишкiвника - протертi овочевi супи, кашi, пiсний бульйон, картопляне пюре, сир, з поступовим переходом до кiнця тижня на загальну дiСФту.
в) двi-чотири доби аналгетики (краще ненаркотичнi).
г) три-пять дiб адекватна парентеральна антибактерiальна терапiя, при необхiдностi - одна-двi доби iнфузiйна дезинтоксикацiйна терапiя.
д) контроль загоСФння операцiйноСЧ рани, зняття шкiрних швiв на 4-6 добу.
- Пiсляоперацiйнi ускладнення:
а) раннi: кровотеча у черевну порожнину (з кукси брижi паростка), кровотеча у просвiт товстоСЧ кишки (з кукси паростка), неспроможнiсть кукси паростка з розвитком невiдмежованого (розлитого) перитонiту, постапендикулярний запальний iнфiльтрат у правiй здухвиннiй дiлянцi, нагноСФння пiсляоперацiйноСЧ рани, рання злукова кишкова непрохiднiсть, емболiя легеневоСЧ артерiСЧ;
6) пiзнi: злукова кишкова непрохiднiсть, лiгатурнi, кишковi норицi, постапендикулярний запальний iнфiльтрат, пiсляоперацiйна вентральна кила.
11.2.2. Апендикулярний абiес - показана операцiя розкриття абiеса: пошарове розсiкання черевноСЧ стiнки в дiлянцi абiеса i розкриття гнiйника екстраперитонiально, апендектомiя не виконуСФться. Мал.42,43. Абiеси черевноСЧ порожнини при рiзних положеннях червоподiбного паростка.
Анестезiя в/венний наркоз. У послiдуючому проводиться мiiеве лiкування по загальноприйнятих принципах лiкування гнiйноСЧ рани i комплексне консервативне лiкування так, як при апендикулярному iнфiльтратi (див. вище). Пiсля загоСФння рани хворого виписують з стацiонару з рекомендацiСФю обовязковоСЧ апендектомiСЧ у плановому порядку через два-чотири мiсяцi.
11.2.3. Гострий деструктивний проривний апендицит, розлитий перитонiт - життСФво обовязкове оперативне лiкування по принципах лiкування перитонiту (див. вiдповiдний роз?/p>