Гострий апендицит
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В°ти доводиться з наступними ускладненнями вагiтностi: раннiй токсикоз вагiтноСЧ, самовiльний аборт, позаматкова вагiтнiсть. Верифiкацiя дiагнозу можлива на пiдставi аналiзу результатiв акушерського анамнезу, вагiнального дослiдження, пункцiСЧ заднього склепiння пiхви, ультразвукового дослiдження органiв тазу;
Другий триместр - перебiг гострого апендициту, як правило, типовий;
Третiй триместр - при неускладненiй вагiтностi у звязку з можливим змiщенням слiпоСЧ кишки з апендиксом вагiтною маткою до верху, розтягненням нею передньоСЧ черевноСЧ стiнки, можлива диспозицiя болю в животi при гострому апендицитi, затруднення у визначеннi напруження черевних мязiв, ознак подразнення очеревини. Мал.19. Положення слiпоСЧ кишки у рiзнi строки вагтностi. Найбiльш достовiрну iнформацiю можливо отримати при пальпацiСЧ пацiСФнтки у положеннi на лiвому боцi. Диференцiювати гострий апендицит приходиться з правостороннiм пiСФлiтом вагiтноСЧ, пiзнiми токсикозами, передчасними пологами. Для верифiкацiй дiагнозу використовуСФться ультразвукове дослiдження нирок, сечовивiдних шляхiв органiв тазу, катетеризацiя сечовода, дослiдження сечi.
9. Лабораторнi та iнструментальнi обстеження.
Для верифiкацiСЧ дiагнозу гострий апендицит найбiльш часто у клiнiчнiй практицi використовуються:
- загальний аналiз кровi - найбiльш характерною змiною вважаСФться нейтрофiльний лейкоцитоз з бiльш чи менш вираженим зсувом лейкоцитарноСЧ формули влiво (появою молодих форм нейтрофiльних лейкоцитiв) при деструктивних формах гострого апендициту.
- загальний аналiз сечi - нормальний при простому i з неспецифiчними ознаками iнтоксикацiСЧ при деструктивному гострому апендицитi. Окрiм вказаних для верифiкацiСЧ гострого апендициту в окремих випадках можливо викрристовувати оглядову рентгенограму органiв черевноСЧ порожнини, вимiрювання контактноСЧ температури шкiри чи теплограму передньоСЧ черевноСЧ стiнки, ультразвукове дослiдження органiв черевноСЧ порожнини, лапароцентоз, лапароскопiю. Мал. 20,21. Лапароскопiчна картина при гострому апендицитi.
10. Диференцiальний дiагноз. У бiльшостi випадкiв дiагностика гострого апендициту не становить особливих труднощiв. Але в той же час, зважаючи на велику захворюванiсть, неспецифiчнiсть бiльшостi обСФктивних i субСФктивних ознак цього захворювання з одного боку i ту обставину, що часто первинний огляд хворого проводиться лiкарем загального профiлю з другого, дiагностичнi помилки зустрiчаються в середньому в 10-15% випадкiв. Найчастiше гострий апендицит приходиться диференцiювати з захворюваннями органiв грудноСЧ клiтки (базальна плевропневмонiя, iнфаркт мiокарда, мiжреберна невралгiя), черевноСЧ порожнини (гострий гастрит, флегмона шлунка, загострення виразковоСЧ хвороби шлунка та дванадцятипалоСЧ кишки, проривна виразка, гострий холецистит, гострий панкреатит, гостра кишкова непрохiднiсть, тромбоз мезентерiальних судин, гострий дивертикулiт, гострi захворювання внутрiшнiх жiночих статевих органiв, органiв заочеревинного простору (сечокамяна хвороба, пiСФлонефрит, попереково-крижовий радикулiт, розшаровуюча аневрижма аорти), iнфекцiйними захворюваннями (харчова токсикоiнфекцiя, гострий ентероколiт, епiдемiчний гепатит, оперiзуючий лишай) i ряд iнших захворювань (цукровий дiабет, капiляротоксикоз, свинцева колiка тощо).
10.1. Правобiчнi базальна плевропневмонiя, базальний плеврит -при цiй патологiСЧ може визначатися рефлекторне напруження мязiв у верхнiх вiддiлах передньоСЧ черевноСЧ стiнки, необхiднiсть диференцiювати виникаСФ частiше у випадку високого (печiнкового) положення апендикса. Дiагноз базуСФться на виявленнi обСФктивних даних плевро-легеневоСЧ патологiСЧ, рентгенологiчних ознак при оглядовiй ренгенографiСЧ органiв грудноСЧ клiтки.
10.2. РЖнфаркт мiокарда, епiгастралгiчна форма - диференцiювати приходиться при вираженiй епiгастральнiй фазi перебiгу гострого апендициту, печiнковому положеннi паростка. Наявнiсть гемодинамiчних порушень, змiн при аускультацiСЧ серця, змiн на ЕКГ, при ехокардiоскопiСЧ дозволяють верифiкувати дiагноз.
10.3. Мiжреберна невралгiя правих нижнiх (8-РЖ2) нервiв iнодi може провокувати болi в животi, напруження черевних мязiв, але для неСЧ не характерний диспептичний синдром. Паравертебральна блокада, лiквiдуючи бiль дозволяСФ верифiкувати дiагноз.
10.4. Гострий гастрит, харчова токсикоiнфекцiя - диференцiювати частiше необхiдно при вираженiй клiнiцi в епiгастральнiй фазi гострого апендициту, рiдше при висхiдному положеннi паростка. Вiдрiзняються вiд гострого апендициту постiйною локалiзацiСФю процесу в епiгастральнiй дiлянцi, домiнуючим у клiнiчнiй картинi диспептичним синдромом (нудота, багаторазова блювота, на фонi високоСЧ бiльш 380С на початку захворювання температури тiла, лихоманки, нерiдко пронос). Верифiкацiя дiагнозу можлива з допомогою епiдемiологiчних даних, бактерiологiчного дослiдження, гастроскопiй.
10.5. Флегмона шлунка - рiдке захворювання. Диференцiацiя базуСФться на наявностi у хворого характерноСЧ для флегмони шлунка трiади ознак: iнтенсивний рiжучий бiль в епiгастральнiй дiлянцi, верхнiй половинi живота, повторна виснажуюча блювота, висока температура тiла з лихоманкою в асоцiацiСЧ з швидким розвитком важкоСЧ iнтоксикацiСЧ, септичного стану. Верифiкацiя можлива при допомозi гастроскопiСЧ, лапароскопiСЧ.
10.6. Загострення виразковоСЧ хвороби, передпроривна виразка шлунка, дванадцятипалоСЧ кишки, прикрита перфорац?/p>