Гострий апендицит

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



?iшнiх статевих органiв. Цей звязок може обумовити поширення патологiчного процесу в обох напрямах.

3.8. У слизовiй оболонцi, часом поверхневому епiтелiСЧ розмiщенi аргентофiльнi клiтини Кульчицького, якi, на думку багатьох дослiдникiв, продукують гормонально активний iнкрет, що приймаСФ участь у регуляцiСЧ моторноСЧ дiяльностi самого паростка i взагалi кишкiвника. Напевно тому у багатьох осiб пiсля апендектомiСЧ в послiдуючому маСФ мiiе схильнiсть до закрепiв.

3.9. Нерви червоподiбного паростка мають у своСФму складi волокна як симпатичнi, так i парасимпатичнi i походять iз сонячного, верхньобрижового i крижового сплетiнь. Як в нших вiддiлах кишкiвника вони утворюють два основних сплетння мязеве (ауербахiвське) i пiдслизове (мейснерiвське). Та, на вiдмiну вiд iнших вiддiлiв кишкiвника, кiлькiсть нервових елементiв на одиницю поверхнi паростка СФ приблизно втричi бiльша. Це може обумовити особливiсть iндивiдуального субСФктивного сприйняття окремими особами запального процесу у паростку первинна локалiзацiя болю в епiгастральнiй дiлянцi, особливiсть поширення болю, вираженiсть i прояви диспептичного синдрому тощо.

4. Хiрургiчна анатомiя органу чи дiлянки.

РЖлеоцекальний кут кiнцевий вiддiл клубовоСЧ кишки, слiпк кишка з ченрвоподiбним паростком, початок висхiдноСЧ кишки, - як правило проектуються на черевну стiнку у правiй здухвиннiй дiлянцi.

Мал.2. Анатомiя iлеоцекального кута.

Черевна стiнка у здухвиннiй дiлянцi складаСФться iз наступних шарiв:

  1. Шкiра i пiдшкiрна жирова клтковина з сткою кровоносних судин i шкiрних нервiв.
  2. Поверхнева фаiiя, СФ продовженням поверхневоСЧ фаiiСЧ живота, прикрiплюСФться до гребеня клубовоСЧ кiстки i пупартовоСЧ звязки, дiлиться на два листки поверхневий глибокий. Останнiй фаiiя Томпсона, - достатньо виражений, мiцний, iнодi помилково може бути прийнятий за апоневроз.
  3. Власна фаiiя, безпосередньо бiля опаневрозу, тонка.
  4. Апоневроз зовнiшнього косого мязу живота.
  5. Мязевий шар внутршнiй косий i поперечний мязи живота, мiж якими, пронизуючи СЧх, проходять два головних нервових стовбури nn. ileoinguinalis, ileohypogatricus.
  6. Поперечна фаiiя живота.
  7. Передочеревинна клiтковина.
  8. ПарiСФтальна очеревина.

Кровопостачання цiСФСЧ дiлянки здiйснюСФться за рахунок вказаних поверхневих i глибоких (aa. Epigastrica inf., circumflexa ilei profunda) судин. Лiмфовiдтiк вiдбуваСФться в основному у паховi i, частково, пiдпахвовi лiмфатичнi вузли поверхнево i у мiжребернi, поперековi, клубовi глибоко.

9) Важливо, що у звязку з iнервацiСФю черевноСЧ стiнки у клубовiй дiлянцi за рахунок нижнiх мiжреберних, поперекових, клубовопiдчеревного i клубовопiдпахового нервiв, можлива поява напруження черевних мязiв не тiльки як ознака запального процесу у черевнiй порожнинi, а i в результатi базального плевриту, нижньодольовоСЧ пневмонiСЧ.

Оскiльки хiд вказаних нервiв навскiсний (зверху вниз i ззовнi досередини), то бiльш рацiональн у цiй дiлянц кос i косопоперечнi лапаротомнi доступи.

Слiпа кишка i червоподiбний паросток у бiльшостi випадкiв розмiщуються у правiй клубовй ямцi. Але СЧСЧ положення разом з паростком, положення самого паростка значно варабельнi, що СФ пдставою для розумння особливостей клнiчних проявiв гострого апендициту i його ускладнень.

Мал.3. Варiанти розмiщення слiпоСЧ кишки.

Найбiльш частими i важливими у практичному вiдношеннi вiдхиленнями вiд нормального положення слiпоСЧ кишки СФ наступнi:

  1. Високе, або печiнкове положення 2-11%.
  2. Низьке, або тазове положення 16-30%.
  3. Рiдкi положення: лiвостороннСФ, посерединi живота, у лiвому пiдреберСЧ, у мiшку кили та iн.

Мал.4. ЛiвостороннСФ розмiщення червоподiбного паростка.

Червоподiбний паросток, як правило, вiдходить вiд задньовнутрiшнього сегменту купола слiпоСЧ кишки на 2-3 см донизу вiд iлеоцекального переходу в мii сходження трьох teniae. Розрiзняють пять основних положень розмщення червоподiбного паростка по вiдношенню до слiпоСЧ кишки:

  1. Низхiдне (каудальне) положення 40-50%.
  2. Бокове (латеральне) положення 25%.
  3. ВнутрiшнСФ (медiальне) положення 17-20%. Топографiчна близькiсть паростка до тонкоСЧ кишки i органiв малого тазу нердко визначаСФ те, що гострий аппендицит симулюСФ СЧх запалення (аднексит, цистит, ентерит). Таке положення обумовлюСФ утворення вiдмежованих тАЬбоковихтАЭ iнфiльтратiв (абiесiв) при деструктивному апендицитi. Клiнiчно гострий аппендицит при цьому положеннi симулюСФ ентерит, а при деструктивних формах створюСФ благоприСФмнi обставини для виникнення розлитого перитонiту, мiжпетлевих iнфiльтратiв (абiесiв).
  4. ПереднСФ (вентральне) положення 8-15%. Для нього характерне утворення переднiх пристiнкових iнфiльтратiв (абiесiв).
  5. ЗаднСФ (ретроцекальне, дорзальне) положення 9-13%. При цьому паросток направляСФться у висхiдному напрямку, iнколи дсягаючи правоСЧ нирки, навiть печiнки, гострий аппендицит може симулювати ниркову колiку, пiСФлiт, паранефрит. ЗаднСФ положення буваСФ:

5.1. Внутрiочеревинне

5.2. Внутрiстiнкове (iнтрамуральне)

5.3. Позаочеревинне

Мал.6. Ретроцекальне розмiщення червоподiбного паростка.

Мал.7. Ретроперитонеальне розмiщення червоподiбного паростка.

5. Етiологiя гострого апендициту.

Кожна iз загальновiдомих у минулому теорiй виникнення гострого апендициту: застою i закритих порожнин Дьелафуа, глистноСЧ iнвазiСЧ Рейндорфа, ангiоневротична Рiккера, iнфакцiйна Ашофа, тАЬмигдалика черевноСЧ порожнинитАЭ Г.А.Да