Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
?ля всiх порiд родовища плеохроСЧзм вiд соломяно-жовтого по Np до яскраво-коричнево-бурого по Nq кольору. Другою характерною особливiстю бiотиту родовища СФ наявнiсть бiльшоСЧ кiлькостi плеохроСЧчних дворикiв, особливо по периферiСЧ зерен.
РЖнодi бiотит знаходиться в зростках iз зернами мусковiту. РЖнодi спостерiгаСФться сiмплектитове зростання з кварцом та мусковiтом.
Мусковiт, як i калiСФвий шпат, розвиваСФться в породi в результатi процесiв калiСФвого метасоматозу. Зазвичай спостерiгаються лусковi зерна мусковiту, якi приуроченi до мiжзернових промiжкам породоутворюючих мiнералiв. Але бувають в породах крупнi пластинчастi зерна мусковiту, якi розвиваються по зернам катаклазу, залiковуючи останнi. Зазвичай такi зерна мають кутовi контури, вмiщують включення релiктових зерен мiнералiв плагiоклазу, бiотиту та iн. зерна мусковiту свiтлi, прозорi, з високими кольорами iнтерференцiСЧ.
АкцесорiСЧ в гранiтах представленi, переважно, апатитом. Зерна останнього iнодi мають доволi крупнi розмiри. Приуроченi до мiжзернових промiжкам породоутворюючих мiнералiв до зерен бiотиту, iнодi мусковiту.
РЖз iнших мiнералiв в породах зустрiчаються зерна лейкоксенiзованого сфену та мала кону. Вони включенi в зерна бiотиту та оточенi плеохроСЧчними двориками. РЖнодi мають бiльш крупнi розмiри i вiдрiзняються при бiльших збiльшеннях.
Породи родовища в бiльшому або меншому ступенi катаклазованi та бластично перекристалiзованi.
Породи родовища зазвичай свiжi. Однак в дiлянках, якi близькi до поверхнi нерiдко в бiльшому чи меншому ступенi зачепленi вивiтрюванням. Процеси останнього проявляються в трiщинуватостi зерен плагiоклазу. Трiщинки виконанi вторинними мiнералами iз групи глинистих мiнералiв, iнодi з рудним пилом. Нерiдко залишаються пологими (вiткритими трiщинками). РЗх наявнiсть суттСФво впливаСФ на мiцнiсть порiд.
Пегматити характеризуються крупнозернистою будовою. Свiжi. Складенi таким ж мiнералами, що i вмiщуючi гранiти родовища. Вiдрiзняються бiльш кислим складом плагiоклазу (альбiти ту). Решта характернi особливостi гранiтiв характернi також для пегматитiв.
Нижче приведенi описи найтиповiших для даного родовища шлiфiв:
Свердловина №1, глибина 1,8 м
Шлiф №1
Гранiт (зачеплений вивiтрюванням)
Макроскопiчно порода жовтувато-сiрого кольору, середньо-дрiбнозерниста, помiтно зачеплена вивiтрюванням. Вивiтрiлiсть породи виявляСФться в замiщеннi плагiоклазу крiптолусковим агрегатом глинистих мiнералiв жовтого кольору. Порода однорiдна. Текстура масивна.
Пiд мiкроскопом.
Склад породи в %-х:
Плагiоклаз -35
КалiСФвий польовий шпат 30
Кварц 25
Бiотит 7
Мусковiт 2,5
АкцесорiСЧ 0,5
Структура бластогранiтова
Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ зерна розмiром 1-3 мм, близькi за формою до iдiомофних таблитчастим i призматичним. Зерна нерiдко iз звивистими, роздрiбнюваними контурами. Зерна виразно полiсинтетично здвiйникованi, слабо пелiтизованi i серицитизованi (0,5-2%), мiстять включення релiктових зерен кварцу, бiотиту i плагiоклазу. Розподiленi в породi рiвномiрно. У помiтному ступенi трiщинуватi.
КалiСФвий польовий шпат - мiкроклiн розвиваСФться в породi в результатi процесiв метасоматозу, що пройшли пiсля i одночасно iз закiнченням процесiв катаклазу. Зерна калiшпату розвиваються з мiжгранулярноСЧ плiвки до самостiйних зерен розмiром 0,5- 3 мм, iнодi до крупних порфiровидних зерен розмiром 3х6мм. Нерiдкi простi двiйники. Зерна гратчасто здвiйникованi, слабо пелiтiзованi (0,5-5%), мiстять включення пойкилобластових релiктових зерен плагiоклазу, кварцу i бiотиту. В результатi катаклазу виявляють хвилясте згасання.
Кварц - знаходитися в ксеноморфних iзометричних зернах розмiром 0,1-1 мм, iз звивистими контурами i хвилястим згасанням. Зерна в значнiй мiрi трiщинуватi. Розподiленi в породi рiвномiрно.
Бiотит спостерiгаСФться в лускових i пластинчастих зернах розмiром 0,5 1,5 мм, що розвиваються в мiжзернових промiжках салiчних мiнералiв. Зерна свiжi, плеохроюють вiд соломяний-жовтуватого до яскраво-коричнево-бурого кольору. Мiстять велику кiлькiсть плеохроСЧчних дворикiв навколо найдрiбнiших включень акцесорних мiнералiв, приурочених переважно до периферiСЧ зерен. Розподiленi в породi рiвномiрно.
Мусковiт - присутнiй в лускових зернах розмiром 0,1-1мм, що розвиваються в породi в результатi процесiв К-метасоматозу, i як би залiковують зони катаклазу i мiжзерновi промiжки. Нерiдко знаходиться в тiснiй асоцiацiСЧ, навiть в зростаннi з бiотитом.
Луски свiтлi, прозорi, з високими кольорами iнтерференцiСЧ.
АкцесорiСЧ представленi зернами апатиту розмiром 0,05-0,2 мм, лейкоксенiзованного сфену (0,05 мм) i найдрiбнiшими зернами малакону (0,01 мм). Апатит спостерiгаСФться в асоцiацiСЧ з бiотитом i мусковiтом, а також в самостiйних зернах, приурочених до мiжзернових промiжкiв мiнералiв, а також включених в зерна останнiх.
Сфен та малакон включенi в зерна бiотиту, рiдше приуроченi до зерен мусковiту. В бiотитi виявленi плеохроСЧчними двориками. Порода помiтно зачеплена процесами катаклазу. Катаклазованi дiлянки складають близько 1-3% площi шлiфа. Як би цементують бiльш великi зерна, якi вцiлiлi вiд катаклазу.
Порода в помiтному ступеню вивiтрiла. Процеси вивiтрювання виражаються з значнiй трiщинуватостi породи. Велика кiлькiсть трiщин проходить по зернам плагiоклазу та кварцу, а також по мiж зерновим промiжкам. Трiщини виконуються вторинними слюдоглинистими