Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
?есорiСЧ представленi, в основному, зернами апатиту (0,05-0,2 мм), одиничними зернами лейкоксенiзованого сфену i малакону розмiром до 0,05 мм, включеними в зерна бiотиту i оточеними плеохроСЧчними двориками.
Порода в помiтному ступенi катаклазована i бластiчно перекристалiзована. Уцiлiли вiд катаклазу зерна плагiоклазу, створюють порфiровиднi видiлення.
Порода помiтно зачеплена вивiтрюванням, що виявляСФться в трiщинуватостi мiнералiв i мiжзернових промiжкiв. Трiщини виконанi вторинними глинистими мiнералами.
Свердловина №2, глибина 28м
Шлiф №8
Контакт пегматиту з гранiтом (порода свiжа)
Мiкроскопiчно в зразку виразно спостерiгаСФться контакт гранiту i пегматиту. Гранiт свiтло-сiрого кольору, дрiбнозернистий, щiльний, мiцний, свiжий, однорiдний, з масивною текстурою. Пегматит свiтло-сiрий, грубозернистий. Розмiри зерен 5-39 мм. Лiнiя контакту чiтка, але нерiзка. Шлiф виготовлений з дiлянки пегматиту.
Пiд мiкроскопом.
Склад породи в %- х: Плагiоклаз 50
Кварц 50
Бiотит одиничнi луски
АкцесорiСЧ 0,5
Примiтка: склад пегматиту в шлiфi не вiдповiдаСФ його складу макроскопiчно iз-за крупнозернистостi породи, в результатi чого багато мiнералiв в шлiф не потрапили.
Структура крупнозерниста
Плагiоклаз складу кислого олiгоклазу уаблитчастим. Зерна виразно полiсинтетично здвiйникованi, рiвномiрно пелiтизованi (15-30%) i серицитизованi (5-10%).
Кварц також знаходиться в крупних зернах розмiром 2-10 мм, iз звивистими контурами i хвилястим до слабо хвилястого згасанням. Зерна кварцу помiтно трiщинуватi.
Бiотiт зустрiчаСФться в одиничних лускових зернах розмiром до 0,5 мм, приурочених до мiжзернових промiжкiв салiчних мiнералiв i таких, що як би залiковують зони дроблення. Луски свiжi з характерним для порiд родовища плеохроСЧзмом вiд соломяно-жовтуватого по №р до яскраво-коричнево-бурого по №q з численними плеохроСЧчними двориками навколо найдрiбнiших включень акцесорних мiнералiв.
АкцесорiСЧ представленi зернами апатиту розмiром до 0,3мм, циркону (0,1 мм) лейкоксену (0,5 мм). Зазвичай включенi в зерна кварцу.
Порода свiжа.
Свердловина №2, глибина 18,0 м
Шлiф №7
Гранiт (свiжий)
Макроскопiчно порода свiтло-сiрого кольору, мiлко-середньозерниста, щiльна, мiцна, свiжа, однорiдна. Текстура масивна.
Пiд мiкроскопом.
Склад породи в %- х: Плагiоклаз 40
КалiСФвий польовий шпат 25
Кварц 25
Бiотит 6
Мусковiт 3,5
АкцесорiСЧ 0,5
Структура гранiтова
Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ зерна розмiром 0,5-3 мм, близькi за формами до iдiоморфних, призматичним i таблитчастим. Зерна невиразно полiсинтетично здвiйникованi, нерiдко без двiйникiв. У багатьох зернах помiтна зональнiсть. Видiляються центральнi ядра зазвичай бiльшою мiрою пелiтiзованi. Зерна в цiлому свiжi, пелiтiзацiя незначна (0,2-0,5%). ВiдмiчаСФться хвилясте згасання.
КалiСФвий польовий шпат - мiкроклин розвиваСФться в результатi процесiв К-метасоматозу. Зерна розмiром 0,5-3 мм, ксеноморфнi, iз звивистими контурами. Зерна свiжi, гратчастi, з пертитовою будовою розпаду. Нерiдкi простi двiйники. Мiстять включення релiктових зерен плагiоклазу i бiотиту.
Кварц знаходиться в ксеноморфних iзометричних зернах розмiром 0,2-1,5 мм, iз звивистими контурами i хвилястим до слабо хвилястого згасанням. Зерна кварцу зiбранi в скупчення розмiром до 5 мм, рiвномiрно розподiленi в породi. Зерна слабо трiщинуватi.
Бiотит спостерiгаСФться в лускових i пластинчастих зернах розмiром 0,1-1мм, приурочених до мiжзернових промiжкiв салiчних мiнералiв. Зерна свiжi, з характерним плеохроСЧзЀом 0,1-1мм, приурочених до мiжзернових промiжкiв салiчних мiнералiв. Зерна свiжi, з характерним плеохроСЧзмом, з численними плеохроСЧчними двориками навколо включень акцесорних мiнералiв.
Мусковiт присутнiй в пластинчастих зернах розмiром 0,5-2 мм, що розвиваються в мiжзернових промiжках i по зонах катаклазу, залiковувавши останнi. УтворюСФться в породi в результатi процесiв К-метасоматичного привнесення. Зерна свiжi, прозорi, з високими кольорами iнтерференцiСЧ.
АкцесорiСЧ представленi зернами апатиту (0,05-0,2 мм), лейкоксенiзованого сфену i малакону (до 0,05 мм), включеними в зерна бiотиту. Порода слабо зачеплена процесами катаклазу (катаклазованi дiлянки складають 3-5% площ шлiфа). Бластично перекристалiзована, як би цементують крупнiшi зерна.
Порода свiжа. Рiдкiснi трiщини, що проходять по зернах i мiжзернових промiжках залiковуються лусками серициту.
Свердловина №2, глибина 37,0м
Шлiф №9
Пегматит (свiжий)
Макроскопiчно порода свiтло-сiрого кольору, крупнозерниста. Спостерiгаються iдiоморфнi призматичнi зерна калiшпату з простими двiйниками. Ксеноморфнi та кутовi промiжки мiж ними виконуються зернами кварцу та плагiоклазу. Зустрiчаються iдiоморфнi шестикутнi таблицi мусковiту. Розмiри зерен до 15 мм. Порода свiжа. Текстура однорiдна.
Пiд мiкроскопом:
Шлiф виготовлений i зерна калiСФвого польового шпату, який таким чином, складаСФ 100% площi шлiфа. Розмiри зерна 20х20 мм. Зерно калiшпату маСФ пертитову будову замiщення. Петитовi вростки, що складають близько 20% площi зерна, представленi альбiтом. Мають вигляд прожилкiв. Свiжi виразно полiсинтетично здвiйникованi.
Дiлянки калi шпату в значному ступеню пелiтизованi (10-60%).
Порода свiжа, трiщинувата.
Свердловина № 7, глибина 1,5 м
Шлiф № 12
Гранiт (зачеплений вивiтрюванням)
Макроскпiчно порода свiтло-жовтувато-сiрого кольору, с?/p>