Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
мiнералами бурого кольору, рудним пилом.
Свердловина №1, глибина 10,0 м
Шлiф №2
Гранiт катаклазований (свiжий)
Макроскопiчно порода свiтло-сiрого кольору, мiлко-середньозерниста, щiльна, мiцна, свiжа, однорiдна. Помiтнi луски мусковiту з перламутровим блиском. Текстура масивна.
Пiд мiкроскопом.
Склад породи в %-х:
Плагiоклаз -35
КалiСФвий польовий шпат 20
Кварц 30
Бiотит 9
Мусковiт 5
АкцесорiСЧ 1
Структура порфiробластова:
Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ зерна розмiром до 0,5мм в основнiй масi i до 4 мм в порфiровидних видiленнях. Зерна iзометричноСЧ форми, але iз звивистими роздробленими контурами. Виразно полiсинтетично здвiйникованi. Помiтно серицитизованi (5-20%), мiстять включення округлих зерен кварцу.
КалiСФвий польовий шпат мiкроклiн в процесi К-метасоматозу розростаСФться з мiжгранулярноСЧ плiвки в зерна розмiром 0,1-0,5 мм в основнiй масi, до 3 мм - в порфiровидних видiленнях. В крупних зернах спостерiгаСФться гратчасте i пертiтова будова розпаду. Розподiленi в породi рiвномiрно.
Кварц - знаходиться в зернах розмiром 0,1-1 мм, зiбраних в скупчення розмiром 1,5-2 мм. Контури зерен звивистi, згасання хвилясте. Розподiл в породi рiвномiрний.
Бiотит спостерiгаСФться в лускових i пластинчастих зернах розмiром 0,1-1 мм, приурочених до мiжзернових промiжкiв салiчних мiнералiв. Зерна свiжi плеохроюють вiд соломяний-жовтого кольору по №1 до яскраво-коричневий-бурого по №q. Мiстять велику кiлькiсть плеохроСЧчних дворикiв, особливо по краях зерен. Мусковiт утворюСФться в результатi процесiв К-метасоматозу. РозростаСФться в зерна вiд лусковоСЧ форми розмiром 0,1-1,5 мм, до не правильних пластинок розмiром до 3 мм, що включають релiктовi зерна первинних мiнералiв породи, салiчних i фемiчних (бiотиту). Зерна мусковiту приуроченi до зон катаклазу i залiковують останнi. Також залiковують трiщини по мiжзернових промiжках.
АкцессорiСЧ представленi зернами апатиту (0,05-0,2мм), лейкоксенiзованого сфену (0,01-0,05мм), малакону (до 0,02мм). Зазвичай включенi в зерна бiотиту i оточенi плеохроСЧчними двориками. Зерна апатиту нерiдко приуроченi до мiжзернових промiжками включенi в зерна породоутворюючих мiнералiв.
Порода в значнiй мiрi торкнулася процесами катаклазу i бластичноСЧ перекристалiзацiСЧ. Основна маса породи бластично перекристалiзована. Зерна плагiоклазу, що уцiлiли вiд дроблення, СФ порфiровиднi утвореннями. Порода в значнiй мiрi зачеплена вивiтрюванням. Одиничнi трiщини проходять по зонах катаклазу, зазвичай залiковуються вторинними мiнералами. У помiтному ступенi серицитизован плагiоклаз.
Свердловина №1, глибина 24,0 м
Шлiф №3
Гранiт (свiжий)
Макроскопiчно порода сiрого кольору, середньо-крупнозерниста, щiльна, свiжа, однорiдна. Текстура масивна.
Пiд мiкроскопом.
Склад породи в %-
Плагiоклаз 35
КалiСФвий польовий шпат 25
Кварц 30
Бiотит 6
Мусковiт 3,5
АкцесорiСЧ 0,55
Структура бластогранiтова, порфiровидна.
Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ зерна розмiром 1-3, iнодi до 6 мм. Зерна близькi за формою до iдiоморфних призматичних та таблитчастих, але iз звивистими роздробленими контурами. Зерна невиразно полiсинтетично здвiйникованi, декiлька пелитизованi (0,5-5%), вмiщують включення зерен бiотиту.
КалiСФвий польовий шпат - мiкроклiн розвиваСФться в породi в результатi процесiв метасоматичного привнесення та розростаСФться в зерна розмiром 0,5 мм. Зерна свiжi, з пертитовою будовою розпаду, включенням релiктових зерен плагiоклазу та кварцу (в крупних зернах).
Кварц знаходиться в зернах розмiром 0,5-2 мм, нерiдко зiбраних в скупчення розмiром до 3-5мм. Зерна ксеноморфнi, iз звивистими контурами i хвилястим згасанням. Скупчення розподiленi в породi рiвномiрно.
Бiотит спостерiгаСФться в лускових зернах розмiром 0,1-1 мм, iнодi до 2 мм в довжину, нерiдко зiбраних в невеликi скупчення розмiром до 1 мм, приурочених до мiжзернових промiжкiв салiчних мiнералiв. Зерна свiжi, соломяно-жовтого кольору по № р, яскраво-коричнево-бурого по №q, мiстять численнi плеохроСЧчнi дворики, особливо ряснi по периферiСЧ зерен. Часто зростаються iз зернами мусковiту. Розподiленi в породi рiвномiрно.
Мусковiт утворюСФться в результатi К-метасоматичного привнесення. РозростаСФться в лусковi зерна розмiром 0,1-1 мм, приуроченi до мiжзернових промiжкiв мiнералiв, зазвичай спiльно з бiотитом. Дрiбнi луски мусковiту розвиваються також по трiщинах в плагiоклазi, залiковуючи останнi.
АкцесорiСЧ представленi зернами апатиту (0,05-0,2 мм), приуроченими до мiжзернових промiжкiв i до зерен породоутворюючих мiнералiв, а також зернами лейкоксенiзованого сфену (0,01-0,05 мм) i малакону (0,01-0,03 мм), включеними в зерна бiотиту i оточеними плеохроСЧчними двориками.
Порода зачеплена процесами катаклазу. Катаклазованi дiлянки складають 3-5% площ шлiфа. Розвиваються мiж крупними зернами, як би цементуючи останнi.
Порода свiжа.
Свердловина № 1, глибина 38,0 м
Шлiф №4
Пегматит (свiжий)
Макроскопiчно порода сiрого кольору, грубозерниста з розмiром зерен до 5-20 мм. Помiтнi листочки мусковiту, кристали кварцу i плагiоклазу, рiдше калiшпату. Розподiл мiнералiв в породi рiвномiрний. Текстура грубозерниста.
Пiд мiкроскопом.
Склад породи в %- х: Плагiоклаз 50
Кварц 45
Мусковiт 5
Структура крупнозерниста.
Примiтка: процентний склад породи мiкроскопiчно не вiдповiдаСФ процентному складу породи в шлiфi. Причиною СФ круп