Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
Волинський-Городниця. Найближча залiзнична станцiя Городниця знаходиться на вiдстанi 10,5 км до ПЗ вiд родовища. Районний центр р. Новоград-волинський знаходиться на вiдстанi 30 км вiд родовища.
Геоморфологiя, гiдромережа, клiмат
Поверхня району СФ низовинною, слабкорозчленованою рiвниною, що вкрита зандровими пiсками, сильнозаболоченою i залiсненою. Одноманiтнiсть цiСФСЧ низовини порушуСФться невисокими пiщаними горбами-дюнами заввишки 2-5 метрiв i невисокими грядами (залишками кристалiчних порiд). Район родовища знаходиться в межах пiвденноСЧ окраСЧни ПолiськоСЧ низовини, що охоплюСФ захiдну частину УкраСЧнського кристалiчного масиву. Це накладаСФ рiзкий вiдбиток на характер рельСФфу i обумовлюСФ своСФрiднi межi гiдрографiчноСЧ мережi району.
РельСФф поверхнi Курчицького родовища СФ злегка хвилястою пологою поверхнею, нахиленою на пiвдень i пiвденний схiд.
В цiлому спостерiгаСФться пониження поверхнi дiлянки на пiвдень. Рiзниця у позначках поверхнi дiлянки робiт складаСФ 17-18 м. Найголовнiшими рiчками району СФ: Случ, права притока р. Горинь, Уборть, права притока р. Припятi. Всi рiчки мiлководi, з широкими заболоченими заплавами i спокiйною течiСФю. Виключенням СФ р. Случ, яка в своСЧй середнiй течiСЧ маСФ скелястi i обривистi береги. Вода в рiчках зазвичай маСФ бурий вiдтiнок i абсолютно непридатна для водопостачання, окрiм заплавних болiт, безпосередньо повязаних з рiчками. Клiмат району помiрно-континентальний з середньорiчною температурою повiтря +7,7 С.
^Курчицьке родовище гранiтiв
2. РЖсторiя геологiчноСЧ вивченостi району робiт
Починаючи з першоСЧ половини 19 столiття i по теперiшнiй час ведуться дослiдження цього району.
У першiй половинi 19 столiття на ПодолiСЧ i Полинах проводив широкi дослiдження Е.Ейхвальд (1830 р.). У районi р. Случ вiн вперше описав сiрi бiотитовi гранiти i гнейси, а також дав свою схему розчленовування кристалiчних порiд цього району.
У 1831 роцi РЖ.Яновицький роздiлив кристалiчнi породи цього району на три формацiСЧ (вiд найбiльш стародавнiх до молодих).
У другiй половинi 19 ст. i на початку 20 ст. геологiчнi дослiдження прийняли широкий розмах.
К.М.Феофiлактов (1851 р.) вивчав геологiчну будову по р. Случ, звернув увагу на тiсний звязок сiрих гранiтiв i гнейсов.
Г.Оссовський 1980 р. видав геологiчну карту в масштабi 1:50400.
М.Н.Микдлухо-Маклай (1889 р.) систематизував кристалiчнi породи в басейнi р.р. Случ i Уборть.
У 1978 -1898 р. В. Жилiнським складена геологiчна карта Волинi.
На початку ХХ столiття значна роль у вивченнi геологiСЧ Волинi i Полiсся належить Геологiчному комiтету. До найбiльш важливих дослiджень цього перiоду вiдносяться численнi роботи з геологiСЧ, геоморфологiСЧ i гiдрогеологiСЧ П.А.Тутковського (1912-1914 р.), а також В.Д.ЛаскарСФва (1914 р.).
Пiсля 1917 року почалося планомiрне вивчення УкраСЧнського кристалiчного масиву РЖнститутом геологiСЧ АН УРСР i УкраСЧнським геологiчним управлiнням.
С.В.Бельский (1925 р.) петрографiчний опис порфiрiтiв i пiсковикiв.
В.Н.Червинський (1928 р.) про ефузивнi породи Волинi.
М.РЖ.Ожигова (1926-1928г.) геологiчна зйомка i стратиграфiчна схема докембрiю.
М.РЖ.Безборотько (1935-1936 р.) ряд робiт про гранiти i пегматити Волинi.
В перiод 1945-1948 р. виходить декiлька узагальнених робiт по пiвнiчно-захiднiй частинi УКМ.
Л.Г.Ткачук (1948 р.) робота, присвячена петрографiСЧ всiСФСЧ пiвнiчно-захiдноСЧ околицi УКЩ.
А.Н.Козловський i В.С.Перельштейн (1952 р.) комплексна геологiчна зйомка м-б 1:200000 пiвнiчнiй частинi листа.
Починаючи з 1957 р., по р. Уборть Житомирською експедицiСФю ведуться пошуково-знiмальнi роботи в масштабi 1 : 500000.
Б.РЖ.Бондаренко в 1961-1962 р. - детальна розвiдка Сусловського родовища гранiтiв, розташованого бiля р. Новоград-Волинський.
Детальнi геологорозвiдувальнi роботи на Курчицькому родовищi не проводилися. До 1976 року на родовищi був карСФр, що дiяв, де розробки корисноСЧ копалини проводилися до умовноСЧ вiдмiтки +48 м. Розробка корисноСЧ копалини проводилися за допомогою буропiдривних робiт. У звязку iз значним видобутком ранiше порахованих запасiв на Курчицькому родовищi, карСФр зараз знаходиться у стадiСЧ консервацiСЧ. Тому за завданням Житомирського Облдорбуду в 1978 роцi геологiчна партiя провела детальну розвiдку Курчицького родовища гранiтiв по двох дiлянках площею по 1 га.
Методика та якiсть проведених робiт
За завданням Житомирського облдорбуду геологiчна партiя проектний-дослiдницького бюро провела детальну розвiдку Курчицького родовища гранiтiв з метою виявлення промислових запасiв гранiтiв, придатних на бут i щебiнь для будiвництва автомобiльних дорiг в кiлькостi 0,5 млн. м3 в щiльному тiлi. Технiчним завданням обумовлено, що:
а) виявленi запаси корисноСЧ копалини повиннi забезпечити роботою Дi рiчною продуктивнiстю 20 тис. м3 щебеня;
б) якiсть корисноСЧ копалини повинна вiдповiдати всiм вимогам ГОСТу 8267-75 на щебiнь з природного каменя для будiвельних робiт i ГОСТу 22132-76 на камiнь бутовий;
в) при глибинi розробки по кориснiй копалинi 30 м; середня потужнiсть покрiвельних порiд не повинна перевищувати 10 м при спiввiдношеннi обСФму покрiвельних порiд до запасiв корисноСЧ копалини не бiльше 1:3;
г) повиннi бути вивченi гiдрогеологiчнi умови розробки родовища.
Геологорозвiдувальнi роботи
Вибiр методики розвiдки Курчицького родовища гранiтiв визначився ступенем геологiчноСЧ вивченоСЧ району, вимогами промисловостi до дорожнiх будiвельних матерiалiв i технiчного завдання зам?/p>