Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
нозернистiсть породи.
Плагiоклаз породи маСФ склад альбiт-олiгоклазу (бiльш кислий, чим у вмiщуючих гранiтах). Зерна розмiром 3-7 мм мають зазвичай iдiоморфнi призматичнi i таблитчастi форми, але iнодi контури СЧх незграбнi. Зерна в незначному ступенi рiвномiрно пелiтизованi (5-10%), виразно полiсинтетично здвiйникованi. Слабо серицитизований (2-3%).
Кварц утворюСФ зерна розмiром 0,5-7 мм, зазвичай зiбранi в скупчення розмiром 5-7 мм. Скупчення виконують незграбнi i ксеноморфнi промiжки мiж крупними кристалами плагiоклазу. Контури зерен звивистi, згасання хвилясте. Слабо трiщинуватi. Мiстять зрiдка включення луски мусковiту.
Мусковiт знаходиться в пластинчастих зернах розмiром 1-3 мм неправильноСЧ форми, приурочених до мiжзернових промiжкiв салiчних мiнералiв, залiковуючи останнi. В породi спостерiгаСФться iдiоморфнi, шестиграннi пластинки мусковiту, але в шлiф вони не потрапили.
Порода свiжа.
Решта породоутворюючi (калiшпат, бiотит) i акцесорнi мiнерали в шлiф не потрапили iз-за крупнозернистостi породи.
Свердловина №2, глибина 1,0 м.
Шлiф №5
Гранiт катаклазований (вивiтрiлий)
Макроскопiчно порода сiрувато-жовтого кольору, мiлко-середньозерниста, однорiдна. Порода в значнiй мiрi вивiтрiла немiцна, розсипаСФться в руках. Помiтно, що зерна плагiоклазу замiщенi криптолусковим агрегатом глинистих мiнералiв жовтого кольору, що додають забарвлення всiй породi. Текстура масивна.
Пiд мiкроскопом.
Склад породи в %- х: Плагiоклаз - 30
КалiСФвий польовий шпат 25
Кварц 35
Бiотит 7
Мусковiт 2,5
АкцесорiСЧ 0,5
Структура бластокатакластична.
Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ зерна розмiром 0,2-1,5 мм, ксеноморфнi, iзометричнi, в сильному ступенi трiщинуватi. Короткi трiщини, що гiлкуються, виконуються вторинними глинистими мiнералами. Зерна виразно полiсинтетично здвiйникованi.
КалiСФвий польовий шпат мiкроклiн знаходиться в iзометричних ксеноморфних зернах розмiром 0,5-1,5 мм, iз звивистими контурами. Зерна калiшпату свiжi, гратчасто здвiйникованi, з пертитовою будовою розпаду.
Кварц спостерiгаСФться в iзометричних ксеноморфних зернах розмiром 0,2-2 мм, зiбраних в скупчення розмiром 3-5 мм. Зерна iз звивистими контурами i хвилястим згасанням. Помiтно трiщинуватi. Трiщини виконанi вторинними слюдяно-глинистими мiнералами.
Бiотит зустрiчаСФться в лускових i пластинчастих зернах розмiром 0,1-0,5 мм, зiбраних в скупчення розмiром до 1,5 мм. Приуроченi до мiжзернових промiжкiв, залiковуючи останнi. Зерна бiотиту свiжi, з характерним плеохроСЧзмом i численними плеохроСЧчними двориками.
Мусковiт присутнiй в лусках розмiром 0,1-0,5 мм, зазвичай в асоцiацiСЧ з бiотитом i в мiжзернових промiжках салiчних мiнералiв. УтворюСФться в результатi К-метасоматозу. Розподiленi в породi рiвномiрно. Свiжi.
АкцесорiСЧ представленi, в основному, апатитом. Одиничнi зерна лейкоксенiзованого сфену i малакону, включенi в бiотит.
Порода в значнiй мiрi катаклазована. Катаклазованi та бластично перекристалiзованi дiлянки складають близько 20% площi шлiфа. Трiщини вивiтрювання нерiдко проходять трiщинам катаклаза. Катаклазованiсть породи сприяСФ СЧСЧ вивiтрiлостi.
Порода в помiтному ступенi вивiтрiла. Трiщини вивiтрювання проходять по зернах плагiоклазу i кварцу, а також по мiжзернових промiжках. Виконуються вторинними слюдяно-глинистими мiнералами.
Свердловина №2, глибина 2,5 м
Шлiф №6
Гранiт (помiтно зачеплений вивiтрюванням)
Мiкроскопiчно порода свiтло-сiрого, з жовтуватим вiдтiнком кольору. В цiлому забарвлення породи плямисте, оскiльки жовтуватий вiдтiнок спостерiгаСФться в окремих дiлянках. Порода мiлко-середньозерниста, помiтно зачеплена вивiтрюванням, що виявляСФться в замiщеннi плагiоклазу агрегатом вторинних глинистих мiнералiв жовтого кольору (що обумовлюСФ забарвлення породи).
Пiд мiкроскопом.
Склад породи в %- х: Плагiоклаз -35
КалiСФвий польовий шпат 25
Кварц 30
Мусковiт 2,5
Бiотит 7
АкцесорiСЧ 0,5
Структура бластопорфiровидна
Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ зерна розмiром 0,5-1 мм в основнiй масi i до 5 мм в порфiровидних видiленнях. Зерна основноСЧ маси iзометричнi, порфiровиднi близькi за формою до iдiоморфних призматичним. Зерна виразно полiсинтетично здвiйникованi, в помiтному ступенi полiтизованi (5-10%), мiстять пойкiлобластовi включення зерен кварцу. У помiтному ступенi трiщинуватi (зумовлено це тим, що порода зачеплена вивiтрюванням).
КалiСФвий польовий шпат - мiкроклiн розвиваСФться в породi в результатi процесiв метасоматичного привнесення. Зерна розмiром 0,5-1,5 мм, ксеноморфнi, зазвичай iзометричнi, iз звивистими контурами. Зерна гратчастi, з пертитовою будовою розпаду, слабо трiщинуватi, розподiленi в породi рiвномiрно.
Кварц знаходиться в iзометричних, ксеноморфних, iз звивистими контурами i звивистим згасанням зернах розмiром 0,5-1,5 мм. Зерна кварцу помiтно трiщинуватi. Розподiленi в породi рiвномiрно.
Бiотит спостерiгаСФться в лускових i пластинчастих зернах розмiром 0,1-1 мм, свiжих, з характерним плеохроСЧзмом, з численними плеохроСЧчними двориками. Приуроченi до мiжзернових промiжкiв салiчних мiнералiв.
Мусковiт розвиваСФться в породi в результатi процесiв К-метасоматичного привнесення. СпостерiгаСФться в лускових зернах розмiром 0,1-0,8 мм, що залiковують мiжзерновi промiжки салiчних мiнералiв в зонах катаклазу. Нерiдко знаходиться в тiсному зрощеннi з бiотитом.
Ак?/p>