Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi

Дипломная работа - Геодезия и Геология

Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология




?пенем трiщинуватостi i слабкою металевою мiцнiстю. Потужнiсть гранiту вивiтрiлого змiнюСФться вiд 0,5 до 1,0 м i в серединi по дiлянках пiдрахованих запасiв складаСФ: по першiй дiлянцi 0,3 м, по другому 0,25 м.

Його потужнiсть змiнюСФться вiд 1,5 до 3,5 м. Гранiт зачеплений вивiтрюванням, вiд гранiту вивiтрiлого вiдрiзняСФться меншим ступенем трiщинуватостi i значно бiльшою механiчною мiцнiстю. Гранiт, зачеплений вивiтрюванням, характеризуСФться тим, що макроскопiчно вiн з бурим вiдтiнком, жовтуватим або червонуватим вiдтiнком, з домiшками гiдроокислiв залiза. Пiд мiкроскопом польовi шпати значно пелiтизованi. Мережа трiщин покриваСФ верх мiнералу. Гранiти свiжi розкритi всiма свердловинами на рiзну глибину вiд 14 метрiв до 39 метрiв (свердловина № 6). На родовищi свiжi гранiти представленi мiкроскопiчно породою сiрого кольору iз зеленуватим вiдтiнком, середньо-крупно-зернистою, щiльною, мiцною, однорiдною. Текстура масивна.

Пiд мiкроскопом склад породи наступний (у %):

Плагiоклаз 35-50

Бiотiт 6-7

КалiСФвий польовий шпат 25-35

Мусковiт 3,5-5

Кварц 30-45

АкцесорiСЧ 0,5

Пiд мiкроскопом порода в значнiй мiрi катаклазована (25-30 %).

Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ зерна розмiром 0,5-3 мм, зазвичай iзометричнi, але такi, що рiдко нерiдко наближаються формою до призматичних i таблитчастих, проте iз звивистими роздрiбнюваними контурами. Зерна виразно полiсинтетичнi здвiйникованi (5-7 %) i пелiтизуються (5-10 %). Дуже слабо трiщинуватi.

КалiСФвий польовий шпат мiкроклiн знаходиться в зернах розмiром 0,2-1 мм, ксеноморфних, iзометричних, iз звивистими контурами. Зерна гратчасто здвiйникованi, мiстять включення зерен плагiоклазу.

Кварц спостерiгаСФться в зернах розмiром 0,2-1,5 мм, iз звивистим контуром i хвилястим згасанням, зiбраних в прожилковiднi скупчення розмiром 3-5 мм. Розподiл в породi рiвномiрний.

Бiотит зустрiчаСФться в лускових i пластинчастих зернах розмiром 0,2-1 мм, приурочених до мiжзернових промiжкiв салiчних мiнералiв. Зерна свiжi, з характерним плеохроСЧзмом i численними двориками.

Мусковiт присутнiй в лускових i пластинчастих зернах розмiром 0,5-3 мм, з незграбними контурами. Пластинки мусковiту роздiляються по зонах катаклазу, залiковувавши останнi. Нерiдко утворюють зростки з бiотитом. Свiжi, прозорi.

АкцессорiСЧ представленi, в основному, зернами апатиту розмiром 0,05-0,2 мм. Одиничнi зерна лейкоксенiзованого сфену i малакону (до 0,05 мм), включенi в зерна бiотиту.

Район, в якому знаходиться Курчицьке родовище гранiтiв, характеризуСФться наявнiстю двох структурних поверхiв: нижнього, представленого кристалiчними породами фундаменту, i верхнього, складеного горизонтально залягаючими осадовими вiдкладами. Кристалiчний фундамент представлений комплексом древнiх метаморфiчних i магматичних порiд, що вiдносяться за вiком до архею i протерозою. Серiя архейських гнейсiв, а також породи кiровоградсько-житомирського комплексу беруть участь в будовi структур геосинклiнального типу, що мають пiвнiчно-захiдне простягання.

Найстародавнiшими i найбiльш поширенiшими на дослiдженiй територiСЧ СФ складчастi структури, звязанi гнейсовоСЧ серiСФю i кiровоградсько-житомирськими гранiтами. Ця якнайдавнiша складчастiсть утворилася в результатi тривалого етапу геосинклiнального розвитку, який iснував в археСЧ.

На розмитiй поверхнi кристалiчних порiд нижнього структурного поверху горизонтально залягають осадовi вiдклади верхнього структурного поверху. Останнi, характеризуються незначною потужнiстю i, за виключенням, четвертинних вiдкладiв, мають локальне розповсюдження.

Тектонiчнi рухи по ранiше утворених розломах продовжувалися протягом всiСФСЧ геологiчноСЧ iсторiСЧ. Починаючи з палеозою, на дослiдженiй територiСЧ спостерiгаСФться нерiвномiрне опускання i пiдняття, блокiв кристалiчного фундаменту, що утворилися ранiше, з чим повязана нерiвномiрнiсть осадконакопичення в крейдовий i палеогеновий час.

Тектонiчнi рухи в четвертинний час зумовили характернi особливостi геоморфологiСЧ цього району. У цей перiод вся територiя Полiсся характеризуСФться загальним зануренням. За формою покладу гранiтiв i витриманостi (нх) якостi на площi Курчицького родовища, останнСФ може бути вiднесене до типу масивiв iнтрузивних порiд однорiдного складу, тобто до першоСЧ групи i першоСЧ пiдгрупи родовищ.

Гiдрогеологiчнi умови

Гiдрогеологiчнi умови дослiдженоСЧ територiСЧ знаходяться в прямiй залежностi вiд геологiчноСЧ будови району i визначаються особливостями, характерними для всього пiвденного Полiсся.

В межах району родовища водоноснi горизонти приуроченi до трiщинуватих порiд докембрiйського вiку, продуктiв СЧх руйнування i четвертинних вiдкладiв.

За даними геологiчноСЧ зйомки потужнiсть трiщинуватоСЧ зони кристалiчних порiд в районi родовища порядку 60 м.

Водовмiщуючими породами на родовищi СФ четвертиннi породи i гранiти вивiтрiлi, зачепленi вивiтрюванням i частково свiжi.

Максимальна потужнiсть водоносного горизонту, розкрита геологорозвiдувальними свердловинами, дорiвнюСФ 32,5 м (свердловина 2).

Глибина залягання пiдземних вод коливаСФться вiд 1,0 м (свердловина 7) до 15,5 м (свердловина 5).

Позначки дзеркала ТСрунтових вод змiнюються вiд 45,40 м (свердловина 5) до 58,76 м (свердловина 2). Максимальний ухил рiвня пiдземних вод досягаСФ значення 0,04.

З метою вивчення властивостей фiльтрацiйний властивостей порiд водоносного горизонту в перiод детальноСЧ розвiдки в1978 року бу?/p>