Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
В·разкiв на виготовлення шлiфiв i петрографiчний СЧх опис. На петрографiчний опис вiдiбрано 23 зразки розмiром 35см.
Фiзико-механiчнi випробування гранiтiв виконувалися вiдповiдно до вимог ГОСТу 8269-76 на щебiнь з природного каменя, щебiнь з гравiю для будiвельних робiт / методи випробувань / Центральною лабораторiСФю проектний-дослiдницького бюро. На зовнiшнiй контроль було вiдiбрано двi проби. Цi роботи виконувалися лабораторiСФю геологiчноСЧ партiСЧ iнституту "Укрколхосппроект".
3. Геологiчна будова родовища
У геоструктурному вiдношеннi територiя району розташована в межах пiвнiчно-захiдноСЧ окраСЧни УкраСЧнського кристалiчного масиву. У геологiчнiй будовi родовища беруть участь докембрiйськi кристалiчнi породи, що залягають пiд малопотужною осадовою товщею, головним чином, четвертинного вiку. Осадовi утворення дочетвертинного вiку мають обмежене розповсюдження. Вони збереглися вiд розмиву в неглибоких депресiях кристалiчного ложа i в мiiях рiзкого занурення докембрiйських порiд, тобто на схилах кристалiчного масиву. Четвертиннi вiдклади мають повсюдне розповсюдження i утворюють зандровий покрив всiСФСЧ ПолiськоСЧ низовини.
Архей-нижнiй протерозой.
Кiровоградсько-житомирський комплекс.
Цей комплекс представлений рiзноманiтними по структурi i текстурi, але схожими по мiнералогiчному складу породами, утворення яких повязане з процесами гранiтизацiСЧ гнейсовоСЧ серiСЧ.
Переважаючими в цьому комплексi СФ породи типу мiгматитiв рiзноСЧ структури, в меншiй мiрi спостерiгаються сiрi рiвномiрнi рiвномiрнозернистi i порфiровиднi гранiти, а також гранодiорити, якi СФ тiньовими мiгматитами i гiбридними породами.
На територiСЧ району робiт породи Кiровоградсько-житомирського комплексу мають широке розповсюдження i утворюють велику кiлькiсть виходiв на денну поверхню.
Тут цi породи складають пiвнiчне крило Новоград-волинськоСЧ антиклiналi i мають пiвнiчно-захiдне, що поступово переходять до пiвнiчно-схiдного простягання.
Житомирськi рiвномiрно-зернистi гранiти i СЧх мiгматити (PR1 ?mZt)
В межах району робiт цi гранiти мають дуже широке розповсюдження i займають майже всю його територiю, проте, сiрi середньозернистi рiвномiрнозернистi житомирськi гранiти зустрiчаються порiвняно рiдко. В бiльшостi випадкiв вони в рiзному ступенi забрудненi гнейсовим матерiалом i утворюють смугастi мiгматити.
Окремi тiла житомирських гранiтiв, в незначному ступенi забрудненi гнейсовим матерiалом, спостерiгаються уздовж рiчки Случ. Найбiльш крупне тiло витягнуте в широтному напрямi вiд с. Городницi на заходi, до с. Сербо-слобiдки на сходi. Ширина його 15-20 км.
На вiдмiну вiд кiровоградських гранiтiв, житомирськi гранiти рiвномiрнозернистi, середньо- i дрiбнозернистi, двослюдистi з гипiдiоморфнозернистою та алотрiоморфнозернистою структурою.
Мiгматити житомирських гранiтiв представляють собою сiру середньозернисту, iнодi мiлко зернисту породу з добре вираженою смугастiстю.
Дiабази (?1 PR1)
В межах дослiдженоСЧ територiСЧ дiабази СФ найбiльш поширеними дайковими породами. Вони розкритi багатьма карСФрами. Дiабази СФ чорною дрiбнозернистою масивною породою з дiабазовоСЧ, рiдше порфiрною структурою. Спостерiгаються вони у виглядi дайок потужнiстю вiд 3 до 60 м, витягнутих в пiвнiчно-захiдному i пiвнiчно-схiдному напрямi на 2-5 км.
Амфiболовi рiзницi дiабазiв найбiльш поширенi i розвиненi, головним чином, серед порiд кiровоградсько-житомирського комплексу.
Кора вивiтрювання
Кора вивiтрювання кристалiчних порiд (первиннi каолiни i дресва) поширена повсюдно, за виключенням, долин найбiльш крупних рiчок (Случ, Уборть), де вони розмитi в четвертинний час. Утворення первинних каолiнiв вiдбувалося протягом тривалого промiжку часу вiд палеозою до кайнозою i продовжуСФться в даний час.
Первиннi каолiни зазвичай зберiгають структуру материнськоСЧ породи, хоча вертикальний розрiз СЧх неординарний. У районi робiт Курчицького родовища цi породи не зустрiчалися.
Неогенова система.
Нижнiй середнiй мiоцен (N11-2)
Нiжньо-середньомiоценовi вiдклади на територiСЧ району робiт не зустрiнутi.
Нiжньо-середньомiоценовi вiдклади поширенi в деяких мiiях на невеликих площах. Зазвичай вони приуроченi до неглибоких депресiй в кристалiчнiй основi або до схилiв кристалiчного масиву, де збереглися вiд розмиву в четвертинний час.
Четвертинна система
На дослiдженiй територiСЧ четвертиннi вiдклади поширенi повсюдно i представленi породами рiзного генезису, що вiдносяться до трьох вiддiлiв: середнього, верхнього i сучасного.
Цi вiдклади утворюють зандровий покрив ПолiськоСЧ низовини i характеризуються одноманiтнiстю лiтологiчного складу порiд рiзних генетичних типiв, що вельми затрудняСФ СЧх стратифiкацiю. ОстаннСФ посилювання також i вiдсутнiсть морени, а також "млявiсть" рельСФфу, який не завжди даСФ можливiсть застосувати для цiСФСЧ мети геоморфологiчний метод.
Середнiй вiддiл (II)
Вiдклади цього вiддiлу користуються дуже широким розповсюдженням, СЧм належить головна роль в будовi ПолiськоСЧ зандровоСЧ рiвнини. Представленi вони водно-льодовиковим та озерно-алювiальним генетичними типами.
Водно-льодовиковий перiод (fII)
Покривають близько 90 % територiСЧ i вiдсутнi лише на площах, зайнятих алювiСФм виходами кристалiчних порiд. Залягають вони пiд ТСрунтами, торфяниками i еоловими пiсками на корi вивiтрювання кристалiчних порiд або на осадових утвореннях т?/p>