Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
?етинного вiку.
Представленi водно-льодовиковi вiдклади товщею сiрих, жовтувато-сiрих рiзнозернистих i дрiбнозернистих кварцових пiскiв, рiдше жовтувато-бурих щiльних суглинкiв. Потужнiсть СЧх непостiйна i коливаСФться вiд 2-х до 15 м, утворилися водно-льодовиковi пiски i суглинки, ймовiрно, в перiод сильного днiпровського зледенiння.
Озерно-алювiальнi вiдклади (а-еbII) представленi зеленувато-сiрими суглинками, що залягають у виглядi лiнз у верхнiй частинi товщi водно-льодовикових вiдкладiв. Потужнiсть суглинкiв непостiйна i коливаСФться вiд 1 до 8 метрiв. Утворилися вони у час вiдступу днiпровського льодовика.
Верхнiй вiддiл (III)
Вiдклади цього вiддiлу мають порiвняно обмежене розповсюдження i представленi алювiальними, озерно-алювiальними та еолово-делювiальними осадками.
Алювiальнi вiдклади складають першу i другу надпойменнi тераси рiчок Случ i Уборть. Алювiй II надпойменноСЧ тераси видiляСФться по р. Случ i в окремих мiiях по р. Уборть. У рельСФфi II надпойменна тераса виражена погано, що вельми затрудняСФ СЧСЧ видiлення. Алювiй РЖРЖ надпойменноСЧ тераси лiтологiчно представлена сiрими i зеленувато-сiрими пiсками, рiдше - глинами i суглинками.
Ширина СЧСЧ вiд 200м до 1,5 км., висота над урiзанням води 5-10 м, потужнiсть вiдкладiв 5-12 м.
Еолово-делювiальнi вiдклади
Представленi палево-жовтими лесовидними суглинками, якi представленi у виглядi невеликих залишкiв в районi селищ Городниця, Маренiн i Бельчаки. Товща цих суглинкiв неоднорiдна, в нiй добре помiтна шаруватiсть, обумовлена чергуванням палево-жовтих i буро-сiрих прошаркiв. Потужнiсть СЧх 5-20 м, а розмiр самих залишкiв 3-4 км2.
Сучасний вiддiл (IV)
Сучасний вiддiл представлений алювiальними вiдкладеннями заплав рiчок, болотяними, еоловими, еолово-делювiальними i алювiальними вiдкладеннями. Сучаснi вiдклади рiчкових заплав представленi сiрими вiд дрiбно до крупнозернистих кварцовими пiсками, суглинками i мулами потужнiстю 2-6 м i мають порiвняно широке розповсюдження. Широко розвиненi також i болотянi вiдклади, якi спостерiгаються у виглядi окремих плям, як в рiчкових долинах, так i на вододiлах. Представленi вони торфом, болотяним суглинком i болотяним залiзняком потужнiстю 1-4 м.
Еоловi вiдклади (V IV) мають значне розповсюдження на територiСЧ ПолiськоСЧ зандровоСЧ рiвнини. Зазвичай вони мають вигляд горбiв або гряд, якi по зовнiшньому вигляду нагадують бархани, i складенi дрiбнозернистим кварцовим пiском. Розмiри цих горбiв досягають 100-150 м шириною i 1,5 км. завдовжки при висотi до 20 м, хоча в бiльшостi випадкiв вони бувають значно менше. Багато горбiв заселено i вкрито шаром ТСрунту, що даСФ деякi пiдстави вважати СЧх бiльш древнiми утвореннями чим сучаснi. До елювiальних вiдкладень (Е IV) вiдносяться ТСрунти i продукти вивiтрювання кристалiчних порiд в тих мiiях, де вони виступають на денну поверхню. На схилах рiчкових терас спостерiгаються також i елювiально-делювiальнi утворення, представленi пiсками i уламками кристалiчних порiд.
Геологiчна будова родовища характеризуСФться породами докембрiйського i четвертинного вiку. Докембрiйськi породи Курчицького родовища представленi гранiтами Житомирського комплексу. Макроскопiчно гранiти мають свiтло-сiре, сiре забарвлення, дрiбнозернистi i середньозернистi масивноСЧ текстури. По ступеню вивiтрiлостi кристалiчнi породи Курчицького родовища представленi гранiтом зачепленого вивiтрюванням i гранiтом свiжим, якi СФ корисними копалинами. Потужнiсть свiжих гранiтiв в межах пiдрахованих запасiв змiнюСФться: по першiй дiлянцi вiд 13,21 м (свердловина № 3) до 37,39 (свердловина № 1) i в середньому складаСФ 25,84 м, по гранiтам зачеплених вивiтрюванням потужнiсть в середньому складаСФ 1,87 м; по другiй дiлянцi потужнiсть свiжих гранiтiв змiнюСФться вiд 27,56 (свердловина № 8) до 37,10 м (свердловина 3 6) i в середньому складаСФ 32,55 м, а по гранiтам зачеплених вивiтрюванням, середня потужнiсть складаСФ 0,87 м.
Покрiвля корисноСЧ копалини нерiвна i маСФ пониження на пiвдень i пiвденний схiд. Умовнi вiдмiтки покрiвлi знижуються вiд 65,89 м (свердловина № 3) до 41,71 м (свердловина № 3) по першiй дiлянцi i вiд 60,10 м (свердловина № 6) до 48,50 м (свердловина № 7) по другiй дiлянцi. Зверху кристалiчнi породи перекритi четвертинними вiдкладами.
Четвертиннi вiдклади представленi грунтово-рослинним шаром середньоСЧ потужностi 0,5 м. Суглинками потужнiстю 2,0 м (свердловина № 3) i пiсками потужнiстю вiд 0,5 м (свердловина № 6) д 3,5 м (свердловина № 3). Породи четвертинного вiку повсюдного розповсюдження не мають. Мiiями, в основному в центральнiй частинi родовища, кристалiчнi породи виходять на денну поверхню. Четвертиннi вiдклади СФ покрiвельними породами. Покрiвельнi породи на дiлянках поширенi нерiвномiрно. Середня потужнiсть покрiвельних складаСФ на першiй дiлянцi 2,5 метрiв, на другiй дiлянцi 1,37 метра. Нижче приводиться характеристика всiх порiд, що беруть участь в геологiчнiй будовi родовища.
Лiтологiчний опис порiд проводиться зверху вниз.
Четвертиннi вiдклади представленi ТСрунтовим шаром, суглинками i пiсками. В межах площi пiдрахованих запасiв грунтово-рослинний шар зустрiнутий всiма свердловинами по обох дiлянках. Потужнiсть його складаСФ 0,3 0,5 м. Суглинок темно-сiрого кольору з домiшкою пiску потужнiстю 2,0 м зустрiнутий тiльки свердловиною № 3 на першiй дiлянцi. Пiсок рiзно-зернистий, буро-сiрий, з уламками кристалiчних порiд, потужнiсть 0,5 3,5 м. Гранiт вивiтрiлий зустрiнутий тiльки двома свердловинами № 2 i № 8. Гранiт вивiтрiлий характеризуСФться високим ст?/p>