Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
Вµредньозерниста, зачеплена вивiтрюванням (плагiоклаз замiщуСФться глинистими мiнералами). Порода однорiдна. Текстура масивна.
Пiд мiкроскопом
Склад породи в %-х: Плагiоклаз 30
КалiСФвий польовий шпат 35
Кварц - 28
Бiотит 5
Мусковiт 1,5
АкцесорiСЧ 0,5
Структура гранiтова
Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ iзометричнi зерна розмiром 1-4 мм, з рiвними контурами. Зерна зазвичай полiсинтетичнi здвiйникованi, iнодi без двiйникiв. Рiвномiрно полiтизованi (0,5-5%). В сильному ступеню трiщинуватi з виконанням трiщинок вторинною глинистою речовиною.
КалiСФвий польовий шпат мiкроклiн з мiж гранулярною плiвки розростаСФться в ксеноморфнi зерна розмiром вiд 0,1-0,5 мм до 1,5-6 мм. Великi зерна мають призматичнi форми, невеликi iзометричнi, ксеноморфнi. Зерна гратково здвiйникованi, iнодi простi двiйники (в призматичних зернах), виявляють пертитову будову розпаду. Вмiщують включення плагiоклазу, кварцу.
Кварц знаходиться в ксеноморфних з звивистими контурами та хвилястим згасанням зернах розмiром 0,5-2 мм. Зерна зазвичай зiбранi в скупчення розмiром 3-5 мм. В сильному ступенi трiщинуватi. Розподiленi в породi рiвномiрно.
Бiотит спостерiгаСФться в лусковидних та пластинчастих зернах розмiром 0,2-1,5 мм, якi приуроченi до мiжзернових промiжкам салiчним мiнералiв, з характерним плеохроСЧзмом та плеохроСЧчними двориками. РЖнодi зерна бiотиту проростають невеликими вростками кварцу, що також вказуСФ на процеси метасоматозу, якi вiдбуваються в породi.
Мусковiт розвиваСФться в результатi процесiв К-метасоматичного привнесення в лусковi та пластинчастi з кутовими та увiгнутими контурами зерна розмiром 0,1-1 мм, якi залiковують зони катаклазу в мiж зернистих промiжках салiчних мiнералiв, часто тiсно асоцiюють з бiотитом, iнодi в сiмплектитових зростках з останнiм.
АкцесорiСЧ представленi зернами апатиту (0,05-0,3 мм), лекоксенiзованого сфену та мала кону (0,05 мм).
Каталаклаз складаСФ в породi 10-15 % площi шлiфа.
Порода в помiтному ступеню зачеплена вивiтрюванням. Процеси вивiтрювання проявляються в наявностi трiщин, якi проходять по мiж зерновим промiжкам та по зернам мiнералiв. Трiщини виконуються вторинними глинистими агрегатами, iнодi рудним пилом. Зустрiчаються порожнистi трiщини.
Свердловина № 7, глибина 18,0 м
Шлiф № 13
Гранiт (свiжий)
Макроскпiчно порода сiрого кольору, з зеленуватим вiдтiнком, середньозерниста, слабко порфiровидна. Порфiровиднi видiлення представленi зернами плагiоклазу, забарвленими в зеленуватий колiр. Порода щiльна, мiцна, свiжа. Текстура масивна.
Пiд мiкроскопом
Склад породи в %-х: Плагiоклаз 40
КалiСФвий польовий шпат 20
Кварц - 30
Бiотит 5
Мусковiт 5
АкцесорiСЧ менше 0,5
Структура бластогранiтова
Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ зерна розмiром 0,5-3 мм, зазвичай iзометричнi, але iнодi за формою наближаються до призматичних та таблитчастих, однак з звивистими контурами. Зерна виразно полiсинтетично здвiникованi, серицитизованi (5-7%) та полiтизованi (5-10%). Дуже трiщинуватi.
КалiСФвий польовий шпат мiкроклiн знаходиться в зернах розмiром 0,2-1 мм, ксеноморфних, iзометричних, з звивистими контурами. Зерна гратково здвiйникованi, вiщують включення зерен плагiоклазу.
Кварц спостерiгаСФться в зернах розмiром 0,2-1,5 мм, з звивистими контурами та хвилястим згасанням, зiбраних в прожилковиднi скупчення розмiром 3-5 мм. Розподiл скупчень в породi рiвномiрне.
Бiотит зустрiчаСФться в лусковидних та пластинчастих зернах розмiром 0,2-1 мм, якi приуроченi до мiжзернових промiжкам салiчних мiнералiв. Зерна свiжi, з характерним плеохроСЧзмом та багаточисельними плеохроСЧчними двориками.
Мусковiт присутнiй лускових та пластинчастих зернах розмiром 0,5-3 мм, з кутовими контурами. Пластинки мусковiту розвиваються по зонам катаклаза, залiковуючи останнi. РЖнодi утворюють зростки збiотитом, прозорi, з високими кольорами iнтерференцiСЧ.
АкцесорiСЧ представленi, переважно, зернами апатиту розмiром 0,05-0,2 мм. Поодинокi зерна лейкоксенiзованого сфену та мала кону (до 0,65 мм), якi включенi в зерна бiотиту. лекоксенiзованого сфену та мала кону (0,05 мм).
Порода в значному степеню катаклазована (25-30%).
Свiжа.
Свердловина № 4, глибина 3,5 м
Шлiф № 14
Гранiт
(зачеплений вивiтрюванням)
Макроскпiчно порода свiтло-жовтувато-сiрого кольору, середньозерниста, помiтно зачеплена вивiтрюванням. ПроявляСФться останнСФ у вивiтрiлостi плагiоклазу та замiщеннi його вторинними глинистими мiнералами. Зустрiчаються, однак, зерна свiжого плагiоклазу, якi зiбранi у скупчення. В скупченнях зiбранi також зерна кварцу. Текстура породи в цiлому масивна.
Пiд мiкроскопом
Склад породи в %-х: Плагiоклаз 20
КалiСФвий польовий шпат 33
Кварц 35
Бiотит 5
Мусковiт 7
АкцесорiСЧ одиничнi зерна
Структура бластогранiтова
Плагiоклаз складу олiгоклазу утворюСФ зерна розмiром 0,5-3 мм, ксеноморфнi, iзометричнi, зазвичай нездвiйникованi, iнодi iз слабкою полiсинтетичною двiйниковою будовою. Зерна свiжi (в шлiфi; в породi спостерiгаються як свiжi, та i вивiтрiлi зерна).
КалiСФвий польовий шпат мiкроклiн знаходиться в ксеноморфних зернах розмiром 0,5-5 мм, граткових, з пертитовою будовою розпаду. Зерна слабко трiщинуватi. Вмiщують включення плагiоклазу, в свою чергу, замiщеннi зернами мусковiту.
Кварц спостерiгаСФться в зернах розмiром 0,5-2 мм, зазвичай зiбраних в скупчення розмiром 5-7 мм. З