Геологiчна будова, мiнералогiчнi та технологiчнi особливостi Курчицького родовища гранiтiв в Житомирськiй областi
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
алини буде проводиться на I дiлянцi до горизонту +27 м, а на РЖРЖ дiлянцi до горизонту +21 м.
Корисною копалиною на Курчицькому родовищi СФ свiжi i зачепленi вивiтрюванням гранiти, загальною середньою потужнiстю по I дiлянцi 27,59 м, по II дiлянцi 33,42 м i з коефiцiСФнтом мiцностi (по М.М. Протод`яконову) - 8-10. Щiльнiсть СЧх знаходиться в межах 2,64-2,88 г/см3, обСФмна маса 2,61-2,84 г/см3.
У контурi запасiв глибина залягання корисноСЧ копалини змiнюСФться вiд 0,5 до 6,0 м вiд денноСЧ поверхнi по I дiлянцi i вiд 0,5 до 3,0 м по II дiлянцi. Покрiвельнi породи в обСФмi 23 тис.м3 по I дiлянцi i 11 тис. м3 по П дiлянцi представленi четвертинними вiдкладами (ТСрунтовий шар 5 тис. м3 по I дiлянцi i 3 тис. м3 по II дiлянцi, суглинок, пiсок 15 тис. м3 по I дiлянцi i 6 тис. м3 по II дiлянцi) з коефiцiСФнтом мiцностi (по Протод`яконову) 0,6, вивiтрiлим гранiтами 3 тис. м3 по I дiлянцi i 2 тис. м3 по II дiлянцi з коефiцiСФнтом мiцностi (по М.М. Протод`яконову) 5-7.
У загальному обСФмi покрiвельних порiд на вивiтрiлi гранiти доводиться тiльки 13%, а 83% доводиться на грунтово-рослинний шар, суглинок i пiсок по I першiй дiлянцi, а по II дiлянцi на вивiтрiлi гранiти доводиться 18%, а 82% доводиться на грунтово-рослинний шар, суглинок i пiсок.
Курчицьке родовище грантiв знаходиться в сприятливих гiдрогеологiчних умовах.
Максимальна розрахункова притока води карСФр без урахування атмосферних опадiв складе 13 м3/час.
Воду, що проникла, в карСФр можна вiдкачувати в озеро, розташоване в 50 м вiд карСФру.
Розробка корисноСЧ копалини на Курчицькому родовищi можлива вiдкритим способом.
При розробцi Курчицького родовища рекомендуСФться транспортна система розробки корисноСЧ копалини з екскаваторним вантаженням i транспортуванням гiрськоСЧ маси автотранспортом на дробарку первинного дроблення.
Розробка корисноСЧ копалини передбачаСФться уступами заввишки до 8-10 м. Кути укосiв уступiв згiдно "РДдиними правилам безпеки при розробцi родовищ, корисних копалини вiдкритим способом" рекомендуються наступнi: для уступiв, що знаходяться в роботi, до 80 градусiв i для неробочих 56 градусiв.
При прийнятiй системi розробцi втрати корисноСЧ копалини в надрах складаСФ 28,7 тис. м3 або 11% вiд загальноСЧ кiлькостi запасiв по I дiлянцi i 36,7 тис. м3 або 13,0% вiд загальноСЧ кiлькостi запасiв по II дiлянцi.
Спушення гiрськоСЧ породи повинне проводитися буропiдривним способом.
Слiд зазначити, що гiрничотехнiчнi умови вiдкритоСЧ розробки корисноСЧ копалини Курчицького родовища в цiлому сприятливi.
7. Петрографiчний опис порiд
Породи Курчицького родовища представленi гранiтами та iнодi включеними в них пiгматитами. Гранiти свiжi, тiльки ближче до поверхнi зачепленi вивiтрюванням або вивiтрiлi.
Свiжi гранiти мають свiтло-сiре та сiре забарвлення, мiлко-середньозернистi, однорiднi щiльнi, мiцнi, з масивною текстура.
Вивiтрiлi породи зазвичай набувають жовтувате забарвлення в результатi замiщення плагiоклазу порiд агрегатом вторинних глинистих мiнералiв, якi забарвленi в жовтий колiр.
Пегматити свiжi, крупнозернистi, також сiрого кольору. Текстури СЧх однорiднi.
Пiд мiкроскопом гранiти мають гранiтову, бластогранiтову та лепiдогранобластову структуру в залежностi вiд ступеню зачеплення процесами катаклазу та бластичноСЧ перекристалiзацiСЧ. Складенi зернами плагiоклазу, калiСФвого польового шпату, кварцу, бiотиту та мусковiту. АкцесорiСЧ представленi, головним чином, апатитом.
Плагiоклаз в гранiтах родовища маСФ склад олiгоклазу. Мiлкi зерна зазвичай ксеноморфнi, iзометричнi, iз звивистими контурами. Бiльш крупнi наближаються за формами до iдiоморфним призматичним. Зерна зазвичай виразно полiсинтетично здвiйникованi, хоча в деяких породах здвiйникованi помiтно слабко. РЖнодi зустрiчаються зерна без двiйникiв.
В деяких породах спостерiгаСФться як би зональнiсть. Центральнi дiлянки мають вигляд ядерних зон, серитизацiСЧ або трiщинуватостi.
Зерна плагiоклазу в породах зазвичай в бiльшому чи в меншому ступеню полiтизованi, зазвичай доволi рiвномiрно. РЖнодi слабко серитизованi. Вмiщують включення зерен кварцу, луски бiотиту.
В породах, якi зачепленi вивiтрюванням зерна в рiзному ступеню (в залежностi вiд ступеню вивiтрiлостi породи) трiщинуватi. Трiщинки нерiдко виконуються вторинною глинистою речовиною, криптозернистою тонкоагрегатною.
КалiСФвий польовий шпат утворюСФться в гранiтах в результатi процесiв метасоматичного привнесення. РЖз тонкого мiжгранулярноСЧ плiвки вiдбуваСФться рiст самостiйних зерен таких же розмiрiв, як i зерна плагiоклазу.
Зерна калiшпату гратчасто здвiйникованi (що свiдчить про те, що калi шпат представлений мiкроклiном). Свiжi, з пертитовою будовою розпаду та iнодi замiщення. Вмiщують включення релiктових зерен кварцу, плагiоклазу, зрiдка бiотиту. РЖнодi утворюСФ пегматитовi зростки з зернами кварцу.
У вивiтрiлих породах зерна калiшпату також трiщинуватi, однак зазвичай в меншому степенi, нiж зерна плагiоклазу.
Кварц знаходиться в ксеноморфних iзометричних зернах, якi зiбранi зазвичай в доволi крупнi скупчення. Контури зерен звивистi, згасання хвилясте. Скупчення зерен або окремi зерна кварцу розповсюдженi в породах рiвномiрно. У вивiтрiлих породах зерна кварцу в рiзному ступенi трiщинуватi. В деяких породах згасання зерен майже нормальне.
Бiотит спостерiгаСФться в лускових та пластинчастих мiлких зернах. Приурочений до мiжзернових промiжкам породоутворюючих салiчних мiнералiв.
Луски бiотиту свiжi, виявляють характерний ?/p>