Виробництво кормового бiлка
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
обляСФ мiй молочною сироваткою;
М - кiлькiсть молочноi сироватки для виробництва 10 кг бiлка даноi стадii, кг;
К1 - вмiст К2О в хлоридi калiю, %.
Зразкова витрата солей хлориду калiю для товарного порядку:
Використовуючи норми витрат допомiжних матерiалiв на вироблення 10 кг бiлка, величини iх затрат у виробництвi можна розрахувати на задану рiчну продуктивнiсть заводу.
4.2 Тепловий баланс
З метою вiдведення тепла, що видiляСФться в результатi одержання бiлка, ферментери обладнаннi виносними теплообмiнниками. У яких культуральне середовище охолоджуСФться водою.
Вихiднi данi: середнСФ питоме тепловидiлення - 4171 кДж/кг дрiжджiв;
Прирiст дрiжджiв у ферментаторi - 800 кг/год;
Культуральне середовище охолоджуСФться вiд 32 С до 26 С;
Початкова t охолоджувальноi води 10 С;
Кiнцева t води 27 С.
Загальна кiлькiсть тепла, що вiдводиться вiд охолоджувального середовища:бiол = 4171*800 = 3336,8*1000 кДж/год
Кiлькiсть тепла, що вiдводиться аеруючим повiтрям:пов = 54,6*4500 = 245,7*1000 кДж/год
,6 кДж/кг - збiльшення теплоСФмкостi;
км/год - кiлькiсть повiтря, що надходить в апарат.
З достатньоi для iнженерних розрахункiв точнiстю кiлькiсть тепла, що витрачаСФться на нагрiвання води, що доливаСФться в апарат. Молочна сироватка i розчини живильних солей, приймаСФться 5 % вiд Qбiол.жив = 0,05*3336,8*103 = 166,8*1000 кДж/рiк.
Тодi кiлькiсть тепла, що вiдводиться з охолоджувальною водою в пластинчастому теплообмiнику:
вод = Qбiол - Qпов - Qжив = 2924,3*103 кДж/рiк
Витрата холодноi води на охолодження середовища в теплообмiннику:
де i - початкова i кiнцева t охолоджувальноi води;
р - щiльнiсть води при середнiй t 998,4 кг/м3;
с - питома теплоСФмкiсть води при t 4,205 кДж/(кг*К).
Середня рiзниця t теплообмiнних рiдин:
С 32 С
живильне середовище
С 27С
Вода
КоефiцiСФнт теплопередачi приймаСФмо К = 1200 Вт/(м2*К).
Поверхня охолодження теплообмiнника:
ПриймаСФмо найближчу стандартну поверхню F = 80 м2.
Продуктивнiсть пластинчатого теплообмiнника по культуральному середовищу розрухуСФмо по рiвнянню:
- продуктивнiсть теплообмiнника, м3/год;
рс - вiдповiдно щiльнiсть i питома теплоСФмнiсть культурального середовища:
5. ОбТСрунтування економiчноi доцiльностi застосування кормових дрiжджiв при виробництвi бiлка
Метою цього роздiлу СФ розрахунок економiчноi ефективностi та строку окупностi прийнятого технологiчного рiшення.
Для розрахунку економiчноi ефективностi необхiдно:
вибрати аналог для порiвняння з розробленим технiчним рiшенням;
проаналiзувати натуральнi показники;
мати данi о собiвартостi продукцii по новому варiанту;
порiвняти витрати;
розрахувати одноразовi капiтальнi витрати;
визначити економiчний ефект.
Натуральними показниками з порiвнянним варiантом можуть бути: потужнiсть, витрати сировини та матерiалiв, енергоСФмнiсть (витрати рiзних видiв енергii); потрiбна кiлькiсть обладнання та його характеристики; трудоСФмкiсть або чисельнiсть працюючих; тривалiсть циклу; показники якостi продукцii (ТСатунку, процент браку) та процесу (процент виходу корисноi речовини, глибина перетворення) та iншi.
Для розрахунку результату треба чiтко визначити, що даСФ нова розробка: або пiдвищення виробництва, якостi продукцii, або зменшення витрат. У всякому випадку треба визначити обсяг виробництва на пiдставi заданоi потужностi. РЖнколи результат необхiдно пiдрахувати в обсязi не тiльки одного пiдприСФмства, а навiть усiСФi галузi.
Оцiнити ефективнiсть капiтальних вкладень - це означаСФ вибрати з альтернативних варiантiв у процесi створення нового або ранiше створеного найекономiчнiшi способи витрачання капiталу. Економiчний ефект розумiють як рiзницю мiж затратами у грошовому виразi i результатами. Ефект - це корисний результат: економiчний, соцiальний, екологiчний, науково-технiчний.
Порiвняння результату з витратами називаСФться економiчною ефективнiстю капiталовкладень.
Витрати на обладнання можуть бути визначенi згiдно дольових капiтальних витрат, по галузi, по рiзноманiтним виробництвам. По структурi основних фондiв галузi визначаються вартiсть будiвель, споруд та iнших основних фондiв. РЖншi капiтальнi вкладення визначаються як витрати, що здiйснюються до виробництва. Поточнi витрати визначаються згiдно iз структурою собiвартостi.
Визначаються витрати на сировину, матерiали та енергоресурси по дольовим нормам витрачення. Попередньо необхiдно визначити рiчних обсяг випуску продукцii. Чисельнiсть працюючих визначаСФться по типовим штатним галузевим нормативам.
5.1 Обсяг виробництва
Обсяг виробництва можна визначити за формулою (5.1):
1 = А * П1 * Т * Квик.об, (5.1)
де А - кiлькiсть апаратiв, А = 1;
П - потужнiсть одного апарату, П1 = 0,23 т/год;
Т - кiлькiсть робочих годин на рiк;
Квик.об - коефiцiСФнт використання обладнання, Квик.об = 0,85.
Кiлькiсть робочих годин на рiк розраховуСФмо за формулою (5.2):
Т = Траб * Nзм * t, (5.2)
де Траб - кiлькiсть робочих днiв у роцi;зм - кiлькiсть змiн, Nзм = 3;- тривалiсть однiСФi змiни, t = 8 годин.
РозрахуСФмо кiлькiсть робочих днiв у роцi за формулою (5.3):
Траб = Ткiл - Трем, (5.3)
де Ткiл - кiлькiсть днiв у роцi, Ткiл = 365 днiв;
Трем - зупинка на капiтальний i потоковий ремонт, Трем = 40 днiв
Траб =365 -