Виробництво кормового бiлка
Дипломная работа - Биология
Другие дипломы по предмету Биология
Вступ
Бiлки СФ обов'язковими компонентами клiтин будь-якого живого органiзму, що виконують життСФво важливi функцii: каталiтичний, регуляторний, транспортний, бiоенергетичнi, захист вiд iнфекцii й дii стресових факторiв, структурнi, запаснi й iншi. У вегетативнiй масi рослин на частку бiлкiв доводиться 5 - 15 % сухоi речовини, у зернi - 8 - 18 %. У рiзних тканинах органiзму людини й тварин змiст бiлкiв звичайно вiд 20 до 80 % iхньоi сухоi маси, що становить у середньому 40 - 50 %.
Для утворення клiтин i тканин органiзму, а також пiдтримка його життСФвих функцiй повинен здiйснюватися постiйний синтез структурних й iнших форм бiлкiв. До складу бiлкiв входять 20 амiнокислот i два амiди (аспарагiн i глютамiн).
Головними джерелами незамiнних амiнокислот для людини СФ бiлки тваринного або рослинного походження, що входять до складу iжi, а для с/г тварин - головним чином рослиннi бiлки. Вступники з iжею або кормом бiлковi речовини пiд дiСФю ферментiв шлункового соку гiдролiзуються до амiнокислот, якi потiм використаються для утворення бiлкових молекул людського органiзму.
Всi незамiннi амiнокислоти повиннi втримуватися в бiлках iжi в певних спiввiдношеннях. Якщо хоча б одна амiнокислота втримуСФться в недолiку, то iншi амiнокислоти, опинившись в надлишку, не використаються для синтезу бiлкiв. У таких умовах буде потрiбно додаткова кiлькiсть харчового або кормового бiлка.
З метою запобiгання перевитрати кормiв необхiдно контролювати збалансованiсть бiлкiв корму по змiсту незамiнних амiнокислот i загальна кiлькiсть бiлка в кормi. Кормовi й харчовi бiлки, що мають оптимальний змiст незамiнних амiнокислот, називають бiологiчно повноцiнними бiлками.
Бiологiчна цiннiсть бiльшостi тваринних бiлкiв становить 90 - 95 %, бiлкiв вегетативноi маси бобових трав - 80 - 90 %, бiлкiв овочiв, трав'янистих рослин, насiння олiйних культур - 75 - 85 %, злакових культур - 60 - 70 %, кукурудза - 52 - 58 %.
Найбiльш збалансований змiст незамiнних амiнокислот мають бiлки насiння соi. У них бракуСФ до еталона тiльки метiонiну й триптофану. Вiдносно високу бiологiчну цiннiсть мають також бiлки зерна рису й гороху. У бiлках зерна пшеницi i ячменя дуже мало втримуСФться лiзина, метiонiну й iзолейцину, а в бiлках зерна кукурудзи ще й триптофану. Внаслiдок того, що бiлки соi добре збалансованi по амiнокислотному складi i iхнiй змiст у насiннi досягаСФ 35 - 40%, ця культура маСФ важливе значення як найдешевше джерело харчового й кормового бiлка.
Зерновi культури становлять велику питому вагу в структурi кормо виробництва нашоi краiни. У середньому на частку зернових доводиться близько 50 % вiд загальноi кiлькостi кормового бiлка. З метою балансування кормiв, що включають як основний компонент зерно злакових культур, по бiлку й незамiнних амiнокислотах звичайно застосовують концентрованi бiлковi добавки, називанi комбiкормами.
Високою iнтенсивнiстю синтезу бiлкiв вiдрiзняються багато мiкроорганiзмiв, причому бiлки мiкробних клiтин мають пiдвищений змiст незамiнних амiнокислот. Мiкроорганiзми як джерела кормового бiлка мають ряд переваг у порiвняннi з рослинними й навiть тваринними органiзмами. Вони вiдрiзняються високим (до 60 % сухоi маси) i стiйким змiстом бiлкiв.
При використаннi мiкроорганiзмiв на обмеженiй площi можна органiзувати промислове виробництво й одержувати бiльшу кiлькiсть кормових концентратiв у будь-який час року, причому мiкробнi клiтини здатнi синтезувати бiлки з вiдходiв сiльського господарства й промисловостi й, таким чином, дозволяють одночасно вирiшувати iншу важливу проблему - утилiзацiю цих вiдходiв з метою охорони навколишнього середовища.
Мiкроорганiзми мають ще одну коштовну перевагу - здатнiсть дуже швидко нарощувати бiлкову масу. Як джерела кормового бiлка найбiльше часто використають рiзнi види дрiжджiв i бактерiй, мiкроскопiчнi гриби, одноклiтиннi водоростi, бiлковi коагуляти трав'янистих рослин. Головною характеристикою бiологiчноi (живильноi) цiнностi бiлка СФ збалансованiсть його амiнокислотного складу. Для характеристики збалансованостi амiнокислотного складу бiлкiв Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я рекомендуСФ прийняти в якостi еталонного амiнокислотний склад бiлкiв курячих яСФць або жiночого молока.
Для оцiнки бiлкiв використаСФться показник вiдносини незамiнноi амiнокислоти до загальноi кiлькостi незамiнних амiнокислот у бiлку. Вiдношення виражаСФться у вiдсотках вiд вiдповiдного вiдношення для даноi амiнокислоти в еталонному бiлку i СФ показником швидка амiнокислоти. Найменша величина з отриманих показникiв швидка характеризуСФ живильну цiннiсть бiлкiв продукту. Амiнокислота, що маСФ найменший показник швидка, називаСФться першою амiнокислотою, що лiмiтуСФ, даного продукту. Амiнокислота, швидкий якоi найбiльш близький до скору першоi амiнокислоти, що лiмiтуСФ, називаСФться другою амiнокислотою, що лiмiтуСФ. Живильна цiннiсть багатьох бiлкiв тваринного походження наближаСФться до еталона, а живильна цiннiсть рослинних бiлкiв виявляСФться нижче. Так, бiлок пшеницi маСФ швидкий усього близько 50 %. Бiлки злакiв взагалi характеризуються низьким змiстом лiзину.
Бiлкова цiннiсть кормових i харчових продуктiв, що складаються в основному зi злакiв, може бути пiдвищена додаванням до них бiомаси мiкроорганiзмiв, що мiстить багато бiлка й лiзину, - 1-й амiнокислоти, що лiмiтуСФ, у бiлках злакiв.
ПеретравлюСФмiсть бiомаси дрiжджiв в органiзмi тварин i людини звичайно становить 80 - 90 %. ПеретравлюСФмiсть бiлка яСФць, молока,