Використання засобiв та методiв лiкувально-фiзичноi культури при лiкуваннi слабкоi форми короткозоростi (мiопii)
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Реферат
На тему:
"Використання засобiв та методiв лiкувально-фiзичноi культури при лiкуваннi слабкоi форми короткозоростi (мiопii)"
Введення
Поганий зiр тепер поширенiший, чим ранiше. Таке положення обумовлене, головним чином, залежнiстю, що посилюСФться, вiд штучного свiтла i широко поширеноi звички дивитися телевiзор.
РЖ, оскiльки ситуацiя погiршуСФться, можна припустити, що число людей з дефектами зору буде рости з набагато бiльшою швидкiстю.
Проблему намагалися вирiшити за допомогою окулярiв, але це штучнi лiки не здатнi зупинити загрозу здоровю людей. Насправдi, нiхто не сподiваСФться вилiкувати поганий зiр за допомогою окулярiв. Найбiльше, що вони можуть зробити це хоч якось зменшити дискомфорт.
Багато людей погодяться, що окуляри псують вигляд, крiм того, завжди iснуСФ небезпека розбити iх i поранитися; окуляри не дозволяють багатьом людям займатися спортом i т.д. РЖ все-таки, не дивлячись на все це, окуляри вважаються, безумовно, одним з найвеличнiших досягнень цивiлiзацii. Легко зрозумiти таку високу оцiнку окулярiв: без них мiльйони людей не зможуть робити те, що вони роблять.
Але це все через те, що люди звикли думати, що дефекти зору невилiковнi i СФдиним можливим засобом СФ окуляри. Вiра в цiннiсть i необхiднiсть окулярiв мiцно укорiнялася в свiдомостi людей. Вона заснована на припущеннi, що бiльшiсть дефектiв зору вiдбуваються через необоротних змiн у формi ока i, отже, все, що можна зробити це полегшить iснуючий стан пiдбором вiдповiдних лiнз.
Дослiдження доктора Бейтса з Нью-Йорка, що продовжувалися, дозволили по-новому розглядати причини i методи лiкування дефектiв зору. Як виявилось, дефекти зору переважно вiдбуваються не через необоротнi змiни форми ока, а лише через функцiональнi розлади, якi в бiльшостi випадкiв можна подолати простими, природними методами лiкування, без носiння окулярiв. [3]
1. Структура та функцiональнi особливостi дii очей
Щоб зрозумiти сутнiсть методу полiпшення зору, запропонованого доктором Бейтсом, необхiдно пригадати анатомiю i фiзiологiю ока, а головне феномен акомодацii. Акомодацiя здатнiсть ока бачити близькi i далекi предмети однаково чiтко.
Око, очне яблуко маСФ майже кулясту форму приблизно 2,5см в дiаметрi. Воно складаСФться з декiлькох оболонок, з них три основнi:
склера зовнiшня оболонка
судинна середня
сiткiвка внутрiшня.
Склера маСФ бiлий колiр з молочним вiдливом, окрiм передньоi ii частини, яка прозора i називаСФться рогiвкою. Через рогiвку свiтло потрапляСФ до око. Судинна оболонка, середнiй шар, мiстить кровоноснi судини, по яких кров поступаСФ для харчування ока. Прямо пiд рогiвкою судинна оболонка переходить у райдужну оболонку, яка i визначаСФ колiр очей. У центрi ii знаходиться зiниця. За веселковою оболонкою розташований кришталик, схожий на двоопуклу лiнзу, який уловлюСФ свiтло, коли воно проходить через зiницю i фокусуСФться на сiткiвцi. Навколо кришталика судинна оболонка утворюСФ вiйкове тiло, в якому закладений мяз, регулюючий кривизну кришталика.
Сiткiвка насправдi СФ продовженням зорового нерва (розташованого на тильнiй сторонi ока). Вона дуже тонка i нiжна, на неi проектуються образи зовнiшнiх предметiв, що знаходяться в полi зору. Якщо сiткiвка порушена зiр неможливий. Враховуючи цi факти, легше зрозумiти сам процес зору.
Променi свiтла проходять через рогову оболонку ока; зовнiшнi променi обмежуються зiницею i лише центральнi променi, що залишилися, дiйсно потрапляють в око. Вони проходять через кришталик, який, маючи опуклу форму, зводить (фокусуСФ) iх на сiткiвцi таким чином, що на нiй утворюСФться перевернене зображення. Цей образ передаСФться за допомогою оптичного нерва в мозок, i в результатi ми бачимо.
Якщо хоч би в однiй ланцi цього ланцюжка СФ перешкода, то нормальний зiр неможливий.
Акомодацiя. Коли око дивиться на вiддалений обСФкт, та вiдстань мiж кришталиком i сiткiвкою менше нормального i, навпаки, бiльше нормального, коли людина дивиться на предмет, що знаходиться близько.
У медичних пiдручниках пояснювалося, що змiна цiСФi вiдстанi вiдбуваСФться унаслiдок розтягування i стиснення кришталика, яке, у свою чергу, регулюСФться вiйковим мускулом. Вiдповiдно до цього погляду очей в цiлому не мiняСФ свою форму тiльки кришталик.
Проте експерименти показали, що форма ока всеж-таки мiняСФться в процесi акомодацii, унаслiдок дii зовнiшнiх мязiв очного яблука, якi i керують рухом ока на всiх напрямках (вгору, вниз, в сторони). Було виявлено, що за допомогою скорочення певних груп цих мязiв вiдбуваСФться наближення задньоi частини (стiнки) ока до кришталика, коли людина дивиться на вiддалений предмет, тобто форма ока змiнюСФться, подовжня його вiсь стаСФ коротшою, але стаСФ довшим, коли розглядаСФться близький предмет.
Якщо зрозумiти той факт, що мiопiя (короткозорiсть) СФ станом, при якому очне яблуко видовжене, розтягнутий, а гiнерметропiя(далекозорiсть) i пресбiопiя (стареча далекозорiсть) СФ стани, при яких очне яблуко скорочене, стисло уздовж своСФi поздовжньоi осi (уздовж лiнii мiж кришталиком i сiткiвкою), то стане ясно, що такi стани СФ цiлком результатом неправильноi акомодацii унаслiдок неправильноi роботи зовнiшнiх мязiв ока. При короткозоростi очi постiйно знаходяться в станi, який затрудняСФ нормальн?/p>