Верование в демонов в древние времена на Украине
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
ТЕРНОПРЖЛЬСЬКА АКАДЕМРЖЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
ВРЖННИЦЬКИЙ РЖНСТИТУТ ЕКОНОМРЖКИ
Кафедра фiнансiв
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
по курсу
тАЬРЕЛРЖГРЖРДЗНАВСТВОтАЭ
на тему:
тАЬРАННРЖ ДЕМОНРЖСТИЧНРЖ ВРЖРУВАННЯ
ПРАСЛОВЯНтАЭ
Виконав: студент 4 курсу
спецiальностi тАЬФiнанси та кредиттАЭ
групи 42 Ф
Заверюха А. М.
Викладач: Мельников Д. О.
Вiнниця - 2001
ПЛАН
- Вступ3
- Вiрування трипiльськоi культури4
- Релiгiйний свiтогляд катакомбного суспiльства5
- Культи кiммерiйцiв6
- Пантеон скiфських божеств7
- Скiфiя Сарматiя: спадкоСФмнiсть релiгiйних традицiй11
- Боги i демони фракiйськоi держави12
- Релiгiйнi вiрування кельтiв14
- Язичницький культ словян16
- Велике переселення народiв. Першi промiнi християнства17
- ВзаСФмозбагачення релiгiй i культiв. Мiфологiчнi
сюжети стародавнiх митцiв18 - Складний шлях релiгiйноi свiдомостi21
- Особливостi украiнськоi мiфологii21
- Висновки22
- ЛРЖТЕРАТУРА23
Вступ
Украiнський народ дiстав величезну iсторичну спадщину вiд своiх попередникiв лiтописних слов'ян, а також; трипiльцiв, кiммерiйцiв, скiфiв, сарматiв та iншоi людностi, що мешкала у свiй час на територii сучасноi Украiни. РЖ нiколи не губився зв'язок його поколiнь. Не було розриву в переходi вiд старих до нових соцiально-економiчних станiв, морально-побутових уподобань, культурно-релiгiйних традицiй. Важливою особливiстю генезису украiнського етносу СФ те, що територiя, на якiй пiднялася його цивiлiзацiя, являла собою поле перехрещування культурних, полiтичних i, звичайно, релiгiйних впливiв мiж Сходом i Заходом. Ця цивiлiзацiя зберегла i трансформувала в собi здобутки рiзних культур. Вона мала всi передумови для того, щоб розвивати в себе багату культуру, побудовану на слов'янському ТСрунтi, шляхом синтезу обох цих впливiв.
У релiгii того чи iншого суспiльства по-своСФму вiдображався життСФвий досвiд людей, зберiгалась система емоцiйно-образних уявлень i переживань, норм людського буття. Але всi релiгii виконували одну i ту ж культурно-iсторичну роль. Вони були засобом соцiальноi регламентацii i регуляцii, засобом збереження i упорядкування традицiй, звичаiв i обрядiв. Розклад традицiйних форм виробництва i суспiльного устрою завжди супроводжував змiни в релiгiйному свiтоглядi. Коли вiдбуваСФться розклад традицiйних iдей i вiрувань, тодi розвиваСФться пошук нових форм думки, виникають намагання до нових споглядань. Але старi релiгiйнi традицii та вiрування не знищуються, не зникають безслiдно, а переходять до новоi системи релiгiйних поглядiв, адаптуються там i набувають новоi значимостi. Загалом кажучи, релiгiйна свiдомiсть проходить складний шлях свого формування вiд "чуттСФво-надчуттСФвого" типу надприродного (фетишизм, тотемiзм, анiмiзм i т. д.) через демонiстичний тип, провiдною iдеСФю якого СФ вiра в духiв, до теiстичного типу надприродного, в центрi якого перебуваСФ постать бога (1.201-203). Такий шлях в розвитку релiгiйноi свiдомостi вiдбув i украiнський народ, ввiбравши в себе всi риси, характернi для тих стародавнiх суспiльств, що iснували на теренах украiнськоi землi. Поставали i сходили з iсторичноi арени Украiни однi за одними могутнi цивiлiзацii кiммерiйцiв, скiфiв, сарматiв, готiв, гуннiв та iнших народiв. Та не загубилося у вiках iх багатоманiтне культурно-релiгiйне надбання, а через вiрування "лiтописних слов'ян" знайшло своСФ вiдображення в релiгiйнiй свiдомостi украiнського народу.
Цiкавою СФ думка Б. Ребiндера про те, що "маСФ iснувати певна нацiональнiсть завдяки землi. Народ, що залишаСФться на рiднiй землi i продовжуСФ ii обробляти, зберiгаСФ свою нацiональнiсть легше, нiж загарбник, який би вiн не був сильний i енергiйний... Навпаки, народ, який iде з рiдноi землi i оселяСФться, хоча б i в прекрасних умовах, на чужинi, навряд чи збереже своi нацiональнi особливостi" (2.72-73). Але слiд зауважити, що цi "нацiональнi особливостi", серед яких релiгiйнiсть посiдаСФ одне з перших мiiь, не вiдмирають, а перероджуються, iнфiльтруючись в менталiтетi корiнного населення. Так шляхом руйнацii i синтезу свiтоглядних елементiв вiдбуваСФться формування новоi релiгiйноi системи.
ВРЖРУВАННЯ трипiльськоi культури
У V-III тис. до н. е. значну частину територiальних просторiв сучасноi Украiни заселяли хлiборобсько-скотарськi племена культури мальованоi керамiки, або ж трипiльськоi (назва вiд с. Трипiлля на Киiвщинi, де в 1896 р. "Це СФ високорозвинена культура ефективних барв, складного орнаменту, орнаментальних прикрас, з пишною декоративнiстю мальованих хат, розписаних печей, фарбами розмальованого посуду", так характеризував трипiльську культуру вiдомий вчений археолог В. Петров (3.12). Саме трипiльцi вперше почали споруджувати добре спланованi "протомiста" i "протофортецi".
Високорозвиненiй суспiльно-господарчiй системi трипiльцiв вiдповiдали складнi релiгiйно-свiтогляднi уявлення, що переду