Верование в демонов в древние времена на Украине
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Пiд впливом катакомбноi мiфологii у стародавнiх праслов'ян, до яких багато вчених вiдносять племена схiднотишинецькоi культури (пiвнiчнi райони Украiни), комарiвськоi культури (Пiдкарпаття та Захiдне Подiлля) та племена бiлогрудiвськоi культури (мiж середньою течiСФю Днiпра на сходi i рiкою Збруч на заходi), поширювалася вiра в iснування душi i потойбiчного свiту, землеробськi та скотарськi культи, обожнення сонця та вогню.
Культи кiммерiйцiв
Першим народом на територii Украiни, що мав власну назву, були кiммерiйцi (IX-VII ст. до н. е.). Згадки про племена кiммерiйцiв СФ в "Одiссеi" Гомера, "РЖсторii" Геродота та деяких малоазiйських джерелах. Для iхнього релiгiйного свiтогляду були характерними вiра в душу та життя пiсля смертi. Про це свiдчать розкопки курганiв, де знаходять речi, якими користувався покiйник за життя. В чоловiчих похованнях кинджали, деталi кiнськоi збруi, iнодi рештки коня, наконечники для стрiл, жертовна iжа. У похованнях жiнок золотi та бронзовi кiльця, скляне i золоте намисто, глиняний посуд.
Про iснування в кiммерiйцiв культу богинi-матерi свiдчать стели з зображеннями жiнки, якi мали культовий характер. Культ богинi-матерi був найхарактернiшою рисою формування релiгiйноi свiдомостi багатьох народiв. Колисковою всiх релiгiй була жiноча природа, яка заплiднювалась i розцвiтала вiд контакту з чоловiчою природою. Чоловiк i жiнка започатковували свiт, а найбiльш виразнi атрибути iхньоi статi обожнювались. Стародавнiми релiгiями звеличувалась i любов матерi, СФдиноi годувальницi i захисницi дитини.
Культ Богинi-Матерi у кiммерiйцiв був вiдлунням релiгiйного культу ранньонеолiтичноi (дотрипiльськоi) та трипiльськоi доби (8). Глинянi жiночi статуетки з пiдкресленими жiночими прикметами, фалiчнi зображення, чоловiчi фiгурки зi збiльшеними статевими ознаками, статуетки жiнки з дитиною на руках дають уявлення про тогочасний релiгiйний свiтогляд, про початки формування ще в тодiшню епоху культу Роду i рожаниць, поширеного в дохристиянських вiруваннях схiдних слов'ян.
Поклонялися та приносили жертви жiночому божеству богинi Дiвi i таври, якi населяли Кримський пiвострiв у IX-III ст. до н. е. Херсонеii запозичили цей культ у таврiв i елiнiзували його. Богиня Дiва уособлювала мiсто Херсонес, була його головним божеством i покровителькою. Пам'ять про Дiву збереглася i в украiнському фольклорi. Вiдлуння цього культу знаходимо в "Словi о полку РЖгоревiм" та в украiнськiй народнiй традицii про Дiву царицю русалок (8).
У VII ст. до н. е. iз вторгненням скiфських племен в Пiвнiчне Причорномор'я кiммерiйцi були витiсненi в Передню Азiю, i з VII по III ст. до н. е. iснувала скiфська держава з столицею на Днiпрi Кам'янським городищем.
пантеон СКРЖФських божеств
Релiгiя скiфiв досягла розвинутого полiтеiзму. Скiфи стояли на порозi створення нацiонально-державноi релiгii з визначеним загальнодержавним пантеоном вищих богiв, iхня релiгiйно-мiфологiчна система сполучала в собi елементи зооморфноi символiки звiриного стилю з антропоморфною мiфологемою, поСФднуючи вiрування трипiльськоi культури, елементи тотемiв скотарськоi культури з впливом грецькоi мiфологii.
Верховенство у скiфському пантеонi належало Табiтi, яку Геродот ототожнюСФ з грецькою богинею ГестiСФю. Будучи однiСФю з рiзновидностей Великоi Богинi-Матерi, символом жiночого народжуючого початку в природi, в той же час Табiтi була божеством свiтла i вогню, виконуючим демiургiчнi та космогонiчнi функцii. Пiсля Табiтi скiфи вшановували Папая, якого вважали своiм прабатьком i чоловiком богинi Апi, що уособлювала життСФтворчi стихii землю i воду. Шлюб Папая i Апi це союз неба i землi, джерело всього живого. Ця трiйця Табiтi, Папай i Апi очолювала пантеон вищих скiфських божеств. Богинею життя i смертi була Аргiмпаса. Гойтосир був охоронцем худоби. Вiн перемагав своiх ворогiв шляхом магiчних дiй. Божеством iз функцiСФю захисту i бiльш наближеним до людей постаСФ переможець потвор Геракл, частково злитий з образом грецького мiфологiчного героя. ОднiСФю з культових тварин Геракла був бик.
Особливе мiiе в релiгiйному свiтоглядi скiфiв посiдав бог вiйни Арес, якому одному з усiх божеств скiфи споруджували святилища. Ось як жертвоприношення та спорудження святилищ богу вiйни описав Геродот. Вiн переповiдав, що скiфи нагромаджували купи хмизу одна на одну. Поверх влаштовували чотирикутну площадку, де встановлювали короткий скiфський залiзний меч акiнак, який i був зображенням Ареса. Крiм тварин, у жертву йому приносили й людей. РЖз сотнi полонений брали одного, голови жертв поливали вином, i заколювали над посудиною, куди збирали кров, якою потiм поливали акiнак. Пiсля цього у заколених вiдрубували праве плече з рукою i пiдкидали в повiтря (9.202).
Скiфськi чотирикутнi вiвтарi з хмизу й укрiпленим зверху мечем були вiдтворенням свiтового дерева як центру свiту, де проходила свiтова вiсь, у даному випадку акiнак (10.48). Були у скiфiв i вiйськовi звичаi: скiф, убивши першого ворога, випивав його кров, щоб разом з нею увiбрати силу вбитого; голови вбитих вiдрубували i з них знiмали скальп, який пiсля своСФрiдноi вичинки використовувався як рушник, або ж шили з них плащi; з правоi руки вбитих здирали шкiру разом з нiгтями i виготовляли чохли для колчанiв; з черепiв виготовлялися посудини, використовуванi як чашi.
У скiфiв склалась своСФрiдна категорiя жерцiв, якi гадали за допомогою вербових гiлочок. За допомогою липовоi кори гадали енареi жiно