Верование в демонов в древние времена на Украине
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?ачала у стародавнiх народiв був культ Богинi-Матерi охоронницi домашнього вогнища. Вiдчуття присутностi предкiв, вiра в життя пiсля смертi знаходить своСФ вiдображення також у культах предкiв, героiв, вождiв, в еротичних, поховальних обрядах, об'СФктами яких були вода, земля, рослини, тварини i сонце, що символiзували поСФднання особистiсного i природного, людського i божественного начал.
Сила народу в його звичаях i традицiях, в його iсторичному корiннi. Вона спираСФться на багатовiковий досвiд та нацiональну самобутнiсть. Тому й iсторiя релiгii певного етносу це насамперед iсторiя його духовностi, ядром якоi СФ релiгiйнiсть (26.31). Самобутнiсть украiнськоi релiгiйностi визначаСФться СФднiстю культури та природного середовища. Але ми не можемо впевнено стверджувати, що тi чи iншi вiрування, релiгiйнi уявлення, культи були прiоритетними для певного народу чи мали суто нацiональне походження. Релiгiйна свiдомiсть будь-якого народу пройшла складний шлях у своСФму формуваннi, де перетиналися не лише матерiальнi, а й духовнi чинники. Тому кожна релiгiя пережила певний етап iнтернацiональностi. Пiдтвердженням цього СФ релiгiя лiтописних слов'ян, яка увiбрала в себе багато елементiв релiгiйних систем тих народiв, з якими перехрещувались iхнi iсторичнi шляхи.
Особливостi украiнськоi мiфологii
Украiнськi мiфи характернi тим, що вони надзвичайно природнi, пов'язанi з хлiборобським або пастушим побутом наших предкiв. РЗхнi персонажi переважно батько-господар, мати-господиня, iхнi сини i дочки, iхня худоба та лани. У найархаiчнiших колядках i щедрiвках можна зустрiти звеличення не якоiсь конкретноi родини людей, але швидше вiдгомiн прославлення сiм'i небесних свiтил та природних явищ: Сонця, Мiсяця, зiрок, дрiбного дощу i т.п. Люди жили в повнiй гармонii з природою i тому й Боги та мiфiчнi iстоти були для них природними та рiдними. Вiзантiйськi мiфи на початок християнськоi доби були чужi i незрозумiлi стародавнiм украiнцям, тому вони i намагалися зберегти свою таСФмну вiру, часто ховаючись по глухих лiсах та хащах, недоступних для мiсiонерiв новоi вiри. На жаль, мало писемних творiв про народнi вiрування у нас збереглося.
Характерною особливiстю украiнськоi мiфологii СФ пантеiзм, тобто фiлософсько-релiгiйнi вчення, за яким Бог ототожнювався з природою. В Украiнi iснувала своСФрiдна iСФрархiя Богiв: на чолi всього свiту стояли найстаршi Боги, котрi керували всiм життям, далi йшли нижчi рангом Боги, а також демони, якi надавали послуги старшим Богам; у самого "пiднiжжя" були люди, надiленi достатньою силою для того, щоб побороти демонiв.
У деяких народiв iснуСФ чiткий розподiл духiв на злих та добрих. В украiнськiй мiфологii iснуСФ вiдносна байдужiсть до такого розподiлу, адже добро i зло, якi несуть духи, визначаються не стiльки природою самих духiв, скiльки iх роллю в данiй ситуацii. Тому нашi предки приносили жертви рiзним духам, що могли нести зло, аби задобрити iх, вiдвернути вiд себе небажанi випадки та явища. Навiть пiсля прийняття християнства, як i в старi часи, так i через тисячi рокiв, украiнець завжди ладен дiяти по принципу: "Бога люби, але i чорта не гнiви".
висновки
Украiнський народ дiстав величезну iсторичну спадщину вiд своiх попередникiв лiтописних слов'ян, а також; трипiльцiв, кiммерiйцiв, скiфiв, сарматiв та iншоi людностi, що мешкала у свiй час на територii сучасноi Украiни.
Трипiльцi шанували Богиню-Матiр, яка символiзувала родючiсть i вiд якоi залежало життя всього живого, а також божества грому, сонця, неба, вiтру тощо.
Для релiгiйного свiтогляду кiммерiйцiв були характерними вiра в душу та життя пiсля смертi. Культ богинi-матерi був найхарактернiшою рисою формування релiгiйноi свiдомостi багатьох народiв.
Релiгiйно-мiфологiчна система скiфiв сполучала в собi елементи зооморфноi символiки звiриного стилю з антропоморфною мiфологемою, поСФднуючи вiрування трипiльськоi культури, елементи тотемiв скотарськоi культури з впливом грецькоi мiфологii.
У сарматiв панiвними були культи сонця i вогню та Великоi Богинi-Матерi Астарти, покровительки коней, а також культ бога вiйни, уособленням якого був меч.
Базисом релiгiйних поглядiв фракiйських племен була вiра в безсмертя душi та потойбiчне життя.
Для раннiх релiгiйних вiрувань кельтiв характерним було обожнення стихiйних сил i природних явищ. Вони вiрили, що за допомогою системи магiчних дiй та обрядiв можна розмовляти з навколишнiм свiтом.
Релiгiйна система стародавнiх суспiльств була культурою виживання людства у несприятливих умовах. Божества, що уособлювали природнi явища, стихii, рiднились з людьми, ставали членами однiСФi родини, допомагали людинi вижити. Моральною запорукою виживання людини у реальному свiтi, вагомим стимулом духовноi пiдтримки була вiра в загробне життя.
ЛРЖТЕРАТУРА
1. Лобовик Б. Религиозное сознание и его особенности.-К,1986
2. Ребiндер Б. "есова книга життя та релiгiя слов'ян К. 1993.
3. Петров В. Походження украiнського народу.- К., 1992.
4. Рыбаков Б. Язычество древних славян-М, 1981.
5. ТелСФгiн Д. Основнi перiоди iсторичного розвитку населення територii Украiни у V-першiй половинi IV тис до н. е. //Археологiя-1993, № 1.
6. Пустовалов С. Деякi близькосхiднi елементи в iдеологii катакомбного населення Пiвнiчного Причорномор'я // Археологiя 1993, № 1.
7. Михайлов Б. Камiнна скульптура з гроту Кам'яноi Могили у Пiвнiчному Приазов'i//Археологiя 1993, № 1.
8. Кравцiв Б. Мiтол?/p>