Цивiльно-правова охорона особистого життя фiзичноi особи
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
В±ачено створення i закрiплення дiйового механiзму захисту прав i свобод людини. Це стосуСФться, головне, органiзацii i здiйснення державноi влади на засадах ii подiлу на законодавчу, виконавчу та судову (ст.6). Саме на судову владу, як зазначено, покладаСФться функцiя захисту конституцiйних прав i свобод. За чинною КонституцiСФю каральна функцiя суду поступаСФться функцii правозахиснiй, праворегулюючiй. Вiдповiдно до перехiдних положень Конституцii Украiни та Закону Украiни тАЬПро ратифiкацiю Конвенцii про захист прав i основних свобод людинитАЭ вiд 17 липня 1997 р. рiшення про надання санкцii на арешт, тримання пiд вартою i затримання осiб, пiдозрюваних у вчиненнi злочину, а також щодо проведення огляду та обшуку житла або iншоi власностi особи з 28 червня 2001 р. прийматимуться виключно судами Украiни.
Важливою ланкою в механiзмi захисту прав i свобод людини i громадянина СФ Конституцiйний Суд Украiни, який здiйснюСФ судовий конституцiйний контроль та захист основ конституцiйного ладу, основних прав i свобод людини i громадянина, забезпечення верховенства права i прямоi дii Конституцii на всiй територii Украiни.
Здiйснюючи конституцiйний контроль, Конституцiйний Суд Украiни справляСФ значний вплив на дiяльнiсть органiв державноi влади в сферi додержання та захисту прав людини i громадянина, передусiм у сферi нормотворчостi (законодавства), приймаючи рiшення про невiдповiднiсть тих чи iнших правових актiв або iх окремих положень Конституцii, даючи тлумачення конституцiйних норм при розглядi конкретних справ i здiйснюючи офiцiйне тлумачення Конституцii i законiв Украiни, яке стаСФ обовязковим для всiх субСФктiв права.
Запровадження спецiального iнституту Уповноваженого Верховноi Ради Украiни з прав людини СФ новацiСФю у державно-правовiй системi захисту прав i свобод людини у нашiй краiнi. У Конституцii Украiни закрiплюСФться право особи звертатися за захистом своiх прав до Уповноваженого (ст.55) i визначаСФться, що через нього здiйснюСФться парламентський контроль за додержанням конституцiйних прав i свобод людини i громадянина (ст.101). Статус, функцii та компетенцiя Уповноваженого Верховноi Ради Украiни з прав людини закрiпленi у конституцiйному Законi Украiни тАЬПро Уповноваженого Верховноi Ради Украiни з прав людинитАЭ, прийнятому Верховною Радою Украiни 23 грудня 1997 р. При розробцi цього закону було враховано позитивний досвiд iнституту омбудсмана (Уповноваженого з прав людини) СФвропейських краiн. Вiднинi цей iнститут являСФ собою унiверсальний iнструмент виявлення i сприяння усуненню порушень прав i свобод людини i громадянина в Украiнi. Усвiдомити природу, функцii та мандат нового для Украiни демократичного iнституту позасудового захисту прав i свобод людини неможливо без аналiзу подiбних правозахисних iнституцiй у демократичних краiнах свiту.
1.2 Сутнiсть i змiст охорони особистого життя людини правове регулювання
Сутнiсть i змiст охорони особистого життя людини та його правове регулювання треба розглядати як право на особисте життя та право на сiмейне життя та особистi немайновi права, спрямованi на охорону окремих проявiв особистого життя людини;
До особистих немайнових прав фiзичноi особи, що забезпечують iй соцiальне буття, належать:
1) право на iмя;
2) право на гiднiсть, честь i дiлову репутацiю;
3) право на iндивiдуальнiсть;
4) право на особисте життя;
5) право на iнформацiю;
6) право на свободу творчостi та вибiр роду занять;
7) право на мiiе проживання та недоторканнiсть життя;
8) право на свободу пересування;
9) право на свободу обСФднань та мирнi зiбрання.
Право на iмя СФ одним iз найдавнiших особистих немайнових прав, оскiльки воно забезпечуСФ особi можливiсть бути iндивiдуалiзованою в суспiльствi. За своiм змiстом особисте iмя складаСФться з прiзвища, iменi та по батьковi.
Особисте немайнове право на iмя означаСФ:
1) можливiсть володiти, користуватись та розпоряджатися iменем, тобто можливiсть бути носiСФм iменi (володiння), використовувати (платно чи безоплатно) своСФ iмя у всiх сферах суспiльних вiдносин, рiвно як i розголошувати своСФ iмя, давати дозвiл розголошувати своСФ iмя чи заборонити розголошувати своСФ iмя (користування), а також вирiшувати фактичну долю свого iменi, наприклад, передавати його дiтям, змiнювати iз досягненням повнолiття, одруження, розлучення тощо (розпорядження). Особливу увагу слiд звернути на те, що використання iменi в окремих випадках може здiйснюватись i без згоди на це особи. Наприклад, iмя фiзичноi особи, яку пiдозрюють або обвинувачують у вчиненнi злочину, або особи, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, може бути використано (обнародувано) без згоди особи лише у разi набрання законноi сили обвинувального вироку щодо неi або винесення постанови по справi про адмiнiстративне правопорушення (ч. 4 ст. 296 ЦК). Причому використання початковоi лiтери прiзвища особи у пресi, лiтературних творах не СФ порушенням ii права;
2) можливiсть вимагати звертатись до особи вiдповiдно до iменi полягаСФ в тому, що нiхто не маСФ права на довiльне спотворення в написаннi чи вимовi iменi. Будь-яке спотворення СФ порушенням цього права. У разi перекручення iменi фiзичноi особи (наприклад у засобах масовоi iнформацii, пiд час спiлкування тощо) його маСФ бути виправлено. Якщо перекручення було здiйснено в документi, то такий документ пiдлягаСФ замiнi (ч. 3 ст. 294 ЦК);
3) можливiсть використовувати псевдонiм, яка полягаСФ у використаннi для ?/p>