Церковне християнство
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
з дiiиплiни тАЬРЕЛРЖГРЖРДЗНАВСТВОтАЭ
на тему
тАЬЦЕРКОВНЕ ХРИСТИЯНСТВОтАЭ
П Л А Н
- РЕЛРЖГРЖРДЗНАВСТВО ЯК НАУКА............................................................ стр. 3
- ХРИСТИЯНСТВО.......................................................................................стр. 4
- ХРИСТИЯНСЬКЕ ВРЖРОВЧЕННЯ РЖ КУЛЬТ..........................................стр. 6
- НЕХРИСТИЯНСЬКРЖ ДЖЕРЕЛА..............................................................стр. 7
- РОЗКОЛ ХРИСТИЯНСТВА......................................................................стр. 8
- ПОЧАТОК ХРИСТИЯНСТВА НА УКРАРЗНРЖ.........................................стр. 9
- КАТОЛИЦИЗМ.............................................................................................стр. 10
- ПРОТЕСТАНТИЗМ.....................................................................................стр. 14
- ЛРЖТЕРАТУРА................................................................................................стр. 18
3
РелiгiСФзнавство як наука
Становлення новоi держави, а саме цей процес триваСФ зараз в Украiнi, майже завжди супроводжуСФться кризовими явищами, якi охоплюють всi сфери людського буття i особливо соцiально-економiчну; вони впливають на масову свiдомiсть населення i, в першу чергу, на релiгiйно-духовне життя народу. Проблеми сьогодення ставлять перед суспiльством розв'язання питань суспiльно-полiтичного життя нашоi краiни, ii нацiонального вiдродження, яке вiдбуваСФться в сучасних суперечливих умовах, i тому iнтерес до вiтчизняноi iсторii, зокрема до iсторii релiгii в Украiнi, зростаСФ. Украiнська нацiя знаходиться, як свiдомо, так i пiдсвiдомо, в пошуках тих духовних орiСФнтирiв, якi могли б зняти соцiально-психологiчну напругу в суспiльствi.
Вiдродження украiнськоi культури вимагаСФ i вiдродження органiчно пов'язаноi з важливими iсторичними традицiями народного життя релiгii, як духовного феномена.
В Украiнi розпочався новий етап розвитку релiгiйних конфесiй. Однак вiн породив безлiч проблем, пов'язаних з нормалiзацiСФю релiгiйного життя, пошуками шляхiв урегулювання мiжцерковних вiдносин, зокрема подолання гострих i болючих мiжконфесiйних конфлiктiв на основi конституцiйних положень приципу свободи совiстi i вiдповiдного законодавства про правове регулювання дiяльностi релiгiйних органiзацiй .
Знання про релiгiю виникли разом iз самою релiгiСФю, i вони фiксувались лише у свiдомостi людей, а пiзнiше у виглядi символiчних знакiв, споруд, обрядiв, традицiй, а це призводить до появи письмових документiв, якими СФ пергаментнi та папiруснi сувоi, а пiзнiше книги. Таким чином з'являються книги, збiрники святого письма Бiблiя, Коран, Талмуд, Авеста тощо.
В священних релiгiйних книгах зафiксованi релiгiйнi вiрування, а тому, щоб знати iх, потрiбно вчити священне письмо даноi релiгii. В процесi розвитку релiгii з'являються новi вiросповiдання, розколи, напрямки. Новi релiгiйнi течii, напрямки, якi з'являються, приймаючи святе письмо своСФi релiгii, дають йому власне тлумачення. Щоб вiрно зрозумiти сутнiсть вiросповiдання, потрiбно знати не лише святе письмо даноi релiгii, а й як саме тлумачать його прихильники. Саме тому вивчення релiгii за першоджерелами даСФ можливiсть правильно зрозумiти ii суть.
До початку 20 ст. вивчали релiгiю в навчальних закладах саме такими методами, хоча цей метод хибуСФ недолiками, тому що студенти вивчали лише певний релiгiйний напрямок, а не, власне, релiгiю. Потрiбно вiдмiтити, що з давнiх часiв робилися спроби вивчити i зрозумiти релiгiю в цiлому, незалежно вiд напрямкiв. Древньогрецькi фiлософи Платон, який намагався дати чисте розумiння релiгii, Демокрiт i Лукрецiй Кар вважали релiгiю формою заблудження, заперечували iснування богiв. РЖсторик, фiлософ РДвгемер висунув теорiю походження релiгii i (СФвгемеризм) як обожнення душ померлих батькiв та царiв. Нiмецькi фiлософи Кант, Гегель, ШлеСФрмахер, а також французькi матерiалiсти 18 ст. писали про сутнiсть релiгii. Але цiлiсного пiдходу до цього складного соцiального феномена не було. Засновником релiгiСФзнавства як науки, окремоi галузi наукових знань, вважаСФться англiйський дослiдник i еволюцiонiст Тейлор, який у науковiй працi Первiсна культура описав походження, : сутнiсть, та напрямок розвитку релiгii. Його дослiдження в галузi релiгiСФзнавства продовжували Герберт Спенсер, Джеях Фрезер.
4
Християнство
Християнство СФ найбiльш значною свiтовою релiгiСФю нашого часу, в якiй розрiзняють три головнi напрями: православ'я, католицизм та протестантизм, а також численнi бiльш дрiбнi рiзновиди. Головним об'СФктом шанування християн СФ РЖсус Христос, якого бiльшiсть християнських релiгiй вважаСФ водночас i Богом, i людиною, а дехто тiльки Богом або тiльки божественним посланцем. Усi християни вiрять або тiльки думають, шо праведних пiсля смертi чекаСФ винагорода у виглядi вiчного блаженства в раю, а грiшникiв покарання, яке вони уявляють собi по-рiзному.
Християнство виникло у другiй половинi 1 ст. в одному iз схiдних районiв Римськоi iмперii Палестинi. Головною соцiальною причиною виникнення християнства було безсилля пригноблених у боротьбi з гнобителями. Пригнобленi неодноразово пiдiймалися на боротьбу за своСФ визволення. Проте усi повстання неминуче зазнавали поразки. Жорстокi розправи з повстанцями посилювали настроi загальноi апатii, вiдчаю та безнадii, а щоб продовжувати жити в таких умовах треба було мати якусь перспективу в життi. Та частина рабiв i пригноблених, котра вiдмовилася вiд боротьби, знайшла розраду в релiгii.