Церковне християнство
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?користанням нацiональноi музики. Конституцiя рекомендуСФ бiльше часу вiдводити проповiдям, а богослужiння проводити декiлька разiв на день, щоб особи, зайнятi на виробництвi, могли вiдвiдати iх у зручний час. Собор винiс рекомендацii щодо включення до католицького культу елементiв мiiевих релiгiй, зближення з iншими християнськими церквами, визнання таiнств i обрядiв, здiйснених над католиками в iнших християнських конфесiях. Зокрема, визнано дiйсним хрещення католикiв у православних храмах, а православних у
12
католицьких. Навiть католикам Китаю дозволялося поклонятися Конфуцiю, вшанову-вати за китайським звичаСФм своiх предкiв тощо.
На вiдмiну вiд iнших напрямiв у християнствi, католицизм маСФ мiжнародний центр управлiння Ватикан i главу католицькоi церкви папу Римського, що обираСФться довiчно. Ще в 756 р. на невеликiй територii сучасноi РЖталii виникла церковна держава папська область. Вона проiснувала до 1870 р., коли в процесi об'СФднання РЖталii ii було включено до РЖталiйськоi держави. Пiсля першоi свiтовоi вiйни папство вступило в союз з iснуючим в РЖталii режимом. Пiй XI (1922 1939) у 1929 р. уклав з урядом Муссолiнi Латеранськi угоди, згiдно з якими вiдроджувалася папська держава Ватикан.
Ватикан самостiйна держава на територii РЖталii, розташована на Ватиканському горбi, де знаходиться собор святого Павла, два папських палаци, резиденцiя папи, i замок святого ангела (церковна тюрма). Глава держави Ватикан обираСФться з кардиналiв вищих представникiв духiвництва на колегii (конклавi) кардиналiв. Папа вiдмовляСФться вiд свого iменi i приймаСФ нове. Збори кардиналiв вiдбуваються в надзвичайних випадках, в основному для виборiв нового папи.
РЖСФрархiя католицькоi церкви спираСФться на сувору централiзацiю i безумовну пiдлеглiсть нижчих церковних органiв вищим. ОчолюСФться католицька iСФрархiя Священною колегiСФю кардиналiв. Кардинал це вища духовна особа пiсля папи. Кардиналiв призначаСФ папа. Постiйною установою Ватикану СФ державний секретарiат. Вiн вiдаСФ дипломатичними вiдносинами з краiнами, з якими Ватикан маСФ стосунки.
Ордени ченцiв мають особливi статути. Створенi для посилення впливу католицькоi церкви, вони мають суворо централiзовану структуру. Ордени очолюють генерали, генеральнi магiстри, котрим пiдпорядковуються провiнцiали (провiнцiальнi прiори), магiстри, а останнiм абати i конвентуальнi прiори. Над цими особами генеральний капiтул, тобто зiбрання керiвникiв рiзних рангiв, що збираСФться раз на кiлька рокiв. Ордени пiдпорядковуються безпосередньо папi Римському . Одним з перших католицьких орденiв СФ орден бенедиктинцiв, заснований в РЖталii в VI ст. Бенедиктом Нурiйським. Особливим впливом орден користувався в ХХРЖ ст. Сьогоднi бенедиктинцi iснують у рядi краiн РДвропи i Америки, мають своi школи й унiверситети, перiодичнi видання. В XIXIII ст. з'являСФться багато чернецьких орденiв.
Серед чернецьких орденiв важливе мiiе належить так званим жебрацьким орденам: францисканському, заснованому у XVIII ст. святим Франциском; Домiнi-канському. Ордени кармелiтiв, августинцiв повиннi вiдмовитися вiд особистого майна i жити на подаяння. Заснований Франциском Асизьким орден францисканцiв отримав ряд привiлеiв вiд папи право проповiдi i звершення таiнств, вiльного викладення в унiверситетах. Орден домiнiканцiв, або братiв проповiдникiв, заснований у 1215 р. Домiнiком був покликаний розгорнути боротьбу проти середньовiчноi СФресi, насамперед проти альбiгойцiв учасникiв СФретичного руху XIIXIII ст. у Францii, спрямованого проти панiвного становища католицькоi церкви в економiчному й духовному життi середньовiчного мiста.
У 1534 р. виник орден СФзуiтiв (товариство РЖсуса), заснований РЖгнатiСФм Лойолою (14911556) для боротьби з РеформацiСФю, який СФ однiСФю з войовничих органiзацiй католицькоi церкви. Орден здiйснював непримиренну боротьбу проти СФресей, переслiдував учених, боровся з вiльнодумством, складав iндекс заборонених книг, активно сприяв закрiпленню необмеженоi папськоi влади.
РДзуiти крiм трьох чернецьких обiтниць (безшлюбнiсть, послух, бiднiсть) дають зарок абсолютноi покори папi Римському. Вони навiть в думках не можуть пiддавати сумнiву вимоги папи. У статутi ордену записано,- що щоб не помилитися в
13
життi, необхiдно бiле називати чорним, якщо того вимагаСФ церква. На основi цього положення орден СФзуiтiв розробив норми моралi. В iх основi лежать принципи:
1) пробабiлiзм кожний вчинок людини можна вважати моральним, якщо вiн може бути виправданий посиланням на Священне писання;
2) право помилки в думцi даСФ змогу виправдати такi дiяння, що засуджуються (клятвовiдступництво, хибна присяга). Тут вже посиланням на Священне писання виправдатися не можна. Якщо СФзуiт у думцi скаже слово нон (нi) перед хибною присягою, то вiн перед Богом буде чистим;
3) принцип керiвного намiру всякий аморальний вчинок може бути виправданий, якщо вiн здiйснюСФться задля високоi мети, iнтересiв церкви.
РДзуiтський орден вiдрiзняСФться вiд iнших орденiв тим, що не вимагаСФ вiд своiх членiв жити в монастирях i носити монастирський одяг. Вони можуть бути таСФмними членами ордену.
Установи Ватикану включають у себе 9 конгрегацiй (об'СФднань);З трибунали й декiлька Секретарiатiв. Конгрегацii своСФрiднi мiнiстерства, якi очолюються групою кардиналiв (34 чол.) i г?/p>