Церковне християнство
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
оштовне оздоблення церкви, дзвони, вiвтарi, iкони. Не поклоняються мощам святих, скасовано багато свят, спецiальних служб, пов'язаних iз вшануванням святих.
Типовою протестантською церквою СФ церква СФвангельських християн-баптистiв. З неi видiлились адвентисти, п'ятидесятники, а з адвентизму, в свою чергу, СФговiзм. Секта СФвангельських християн-баптистiв (РДХБ) створена в 19441947 рр. внаслiдок об'СФднання органiзацii баптистiв з СФвангельськими християнами та громадами п'ятидесятникiв. Пiзнiше, у 1963 р., до ii об'СФднання увiйшла частина громад братських меннонiтiв. У жовтнi 1963 р. вiдбувся Всесоюзний з'iзд РДХБ, котрий ухвалив основнi принципи вiросповiдання.
Догматика. Бiблiя основний засiб, за допомогою якого Бог нiбито домагаСФться спасiння людей. Бiблiя протиставляСФться людському знанню. Головна увага вiдводиться Новому завiту. Сучасний баптизм тлумачить РДвангелiСФ у своiх власних iнтересах. Людина одержуСФ порятунок i виправдання вiд Бога не власними дiлами, а через вiру в жертву, принесену Христом на Голгофському хрестi. Але врятовуСФ тiльки Бог, бо без божоi допомоги не може з'явитися вiра в серцях людей.
Баптизм приваблюСФ людей своiми моральними нормами, враховуСФ те, що для вiруючих релiгiя завжди виступала, як наука життя, як витлумачення iхнього життСФвого досвiду, певна концепцiя практичноi дiяльностi i поведiнки людей. В моралi баптистiв можна видiлити питання про змiст життя, норми моральностi, правила поведiнки. ПроповiдуСФться iдея богоданностi моралi i аморальностi безбожникiв. Баптисти пiдтримують вiровчення про триСФдиного бога, вiрять у спокусливу мiсiю Христа, його друге пришестя, в страшний суд. Баптисти вважають, що за всi iхнi грiхи перед Богом i людьми уже понiс кару Христос, а iм залишаСФться лише вiрити в нього i таким чином очиститися. Кiлька разiв на тиждень, обов'язково в недiлю, баптисти збираються в молитовних будинках, де проголошуються колективнi молитви, лунають релiгiйнi гiмни, нерiдко в супроводi музичних iнструментiв. Раз на мiсяць, в першу недiлю, вiдбуваСФться причащання всiх членiв общини (хлiбопереломлення), або вечеря любовi. Обряд хрещення вiдправляСФться над дорослими пiсля вiдповiдноi релiгiйноi пiдготовки i символiзуСФ духовне вiдродження i прийняття до общини. Баптисти заперечують хрещення немовлят, вважаючи, що тi не мають вiри, у дорослого ж бо СФ вiра i свобода вибору. Вiн свiдомо обираСФ релiгiю. Не вважаються таiнствами хрещення i хлiбо-переломлення. Змiст життя баптисти вважають у врятуваннi i досягненнi блаженства в раю. Баптисти вiдзначають усi християнськi свята, пов'язанi з iменем Христа, а також одруження, похорони, днi народження членiв общини. Людина, що потрапила в баптистську общину, поступово втрачаСФ зв'язок iз зовнiшнiм свiтом. Все, що
17
вiдбуваСФться поза общиною, вважаСФться грiховним. Життя баптиста чiтко регламентоване. Увесь свiй вiльний час вiн присвячуСФ пропагандi Бiблii, баптистським зборам. Вiн вiддаСФ на користь общин значну частину свого заробiтку, йому не рекомендуСФться одружуватися з людьми iншоi вiри, а тим бiльше з невiруючими.
Зберiгаючи основи вiровчення про культи, запозиченi з баптизму, адвентисти акцентують увагу на очiкуваннi другого пришестя (адвентус) РЖсуса Христа i заперечують безсмертя душi. Обов'язковим для членiв секти СФ внесення десятини в касу общини. Адвентисти ведуть активну мiсiонерську дiяльнiсть. Для них характернi санiтарна реформа, котра вимагаСФ вiд вiруючого пiклуватися про власне здоров'я, оскiльки згiдно з адвентистськими уявленнями тiло посуд божий. Адвентисти подiляються на кiлька угруповань. Найчисленнiшими серед них СФ послiдовники пророчицi Олени Уайт, якi визнають щонедiльне свято суботи (адвентисти сьомого дня). У наш час близько половини членiв усiх общин адвентистiв проживають в Украiнi, здебiльшого в Чернiвецькiй, Черкаськiй, Вiнницькiй областях. РДдиного органiзацiйного центру адвентисти не мають.
П'ятидесятники вiрять у можливiсть сходження до них святого духа i безпосереднього спiлкування з Богом, з надiСФю одержати вiд нього дари святого духа: здiбностi до вивчення iнших мов, пророкування, зцiлення. Збори п'ятидесятникiв супроводжуються явищами масового релiгiйного екстазу, завдають шкоди здоров'ю. Общини п'ятидесятникiв нинi iснують в Украiнi, в Бiлорусii, Молдовi, Казахстанi, рiзних областях Росii.
РЖСФговiсти визнають СФдиного бога РЖСФгову i готуються до армагеддону кiнця свiту. Це одна з крайнiх форм сектантства. В 1931 р. секта зареСФструвалася пiд назвою тАЬТовариство свiдкiв РЖСФгови. Свiдки РЖСФгови дiють, головним чином, на Украiнi, в Молдовi, на Пiвнiчному Кавказi, в РЖркутськiй областi та Красноярському краi. Бiльшiсть з них пiдпорядкована Бруклiнському центру в США.
Вiдомий протестантський релiгiйний фiлософ Р.Нiбур вважаСФ, що причини грiха кореняться у волi людей. Людина iстота смертна, земна, але володiСФ свiдомiстю, волею, бажанням бути подiбною до Бога, вiдмовляСФться пiдкоритися волi Бога, що виявляСФться у ii прагненнi втiлити себе у вiчностi, будь-що потрапити в iсторiю. Особливе мiiе серед релiгiйних поглядiв на мир посiдають хiлiастичнi концепцii. Хiлiазм релiгiйне вчення про тисячолiтнСФ царство Боже на Землi, яке нiбито передуСФ кiнцю свiту. Релiгiя використовуСФ тут потяг людей до справедливостi i загальноi рiвностi, обiцяСФ царство миру десь у невизначеному майбутньому, ?/p>