Формування естетичних смакiв учнiв на уроках трудового навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
Формування естетичних смакiв школярiв на уроках трудового навчання
Формування естетичних смакiв школярiв на уроках трудового навчання маСФ специфiчнi особливостi, якi визначаються змiстом та умовами iхньоi навчальноi дiяльностi. На уроках трудового навчання, на вiдмiну вiд урокiв мови i лiтератури, образотворчого мистецтва та багатьох iнших навчальних предметiв, де в учнiв формуються уявлення про такi естетичнi категорii, як прекрасне i потворне, величне i низьке, трагiчне i комiчне та багато iнших, виникаСФ можливiсть розкрити i показати iм взаСФмовiдношення мiж виробництвом, технiкою i мистецтвом. РЖ це цiлком закономiрно, адже сприйняття i розумiння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесi трудовоi дiяльностi. У працi людина дiставала задоволення вiд успiшних творчих, фiзичних i розумових зусиль, вiд корисностi вдосконалення особисто виготовлених предметiв, перетворення довкiлля.
Ще здавна, створюючи рiзнi утилiтарнi предмети, людина намагалася надати iм красивого вигляду. Першими кроками в цьому напрямi були спроби прикрасити будiвлi та знаряддя побуту (одяг, посуд). Дуже давно виникла архiтектура будiвельне мистецтво, ii можна вважати одним з перших поСФднань матерiального виробництва i мистецтва. Вiд кустарного виготовлення речей люди поступово переходили до створення iх у майстернях (мануфактурне виробництво), а згодом до машинного виготовлення. Якщо на початку машинного виробництва основну увагу придiляли вдосконаленню конструкцii i дii машин, механiзмiв, виробiв, то з поширенням промислових товарiв виникла потреба в iх належному естетичному виглядi.
Недосконалiсть i непривабливий вигляд перших машин, шум i скрегiт вiд них вiдлякували людину. Машина, яка повинна була стверджувати владу людини над природою та ii силами, сприймалася на початку як ненаситний Молох. Англiйський фiлософ i мистецтвознавець Дж. Рес-кiн закликав повернутися до ручноi працi, критик-мистецтво-знавець Г. Земпер вважав, що красивими можуть бути тiльки кустарнi вироби, а художник М. Рерiх приходив у розпач вiд того, що машинна продукцiя, начебто, втрачаСФ оригiнальнiсть i красу. Навiть вiдомi письменники В. Гюго, О. Дюма, Г. Мопассан протестували проти спорудження в Парижi шедевра iнженерноi творчостi Ейфелевоi вежi.
Це доводить, що вiдчуття i розумiння людиною прекрасного виникло в результатi працi. У працi людина отримуСФ насолоду вiд результатiв успiшних творчих зусиль, вiд досконалостi форм виготовлених нею предметiв. Але праця може бути i надмiрно важкою, погано органiзованою, яка викликаСФ в людини неприязнь, вiдразу.
Вiдчуття й усвiдомлення працi як чогось високого, прекрасного, так само як i сприймання ii як явища огидного рiзнi сторони естетичного ставлення до працi. Щоб показати повною мiрою красу працi, необхiдно ii педагогiчно правильно органiзувати. Така органiзацiя повинна бути системною i обовязково передбачити такi елементи: мету, змiст i процес працi, результат працi, вiдносини, якi виникають в результатi працi.
Однi педагоги вважають, що головна мета працi процес оволодiння навичками, точнiсть i чiткiсть виконання вправ. Другi що метою СФ кiнцевий результат, продукт працi. Вони не звертають особливоi уваги на органiзацiю робочого мiiя i процесу дiяльностi, але ретельно оцiнюють результат, порiвнюючи роботу школяра зi зразком, i визначають його естетичнi переваги й недолiки. РЖншi стверджують, що процес працi не головне, а важливо, щоб школярi допомагали один одному, проявляли турботу.
Мета працi, або як кажуть установка, полягаСФ не лише в створеннi суспiльне корисних обСФктiв працi, а i в поСФднаннi навчання й виховання: збагачення учнiв знаннями, умiннями i навичками, способами творчоi дiяльностi, розвиток у них умiнь бачити красу оточуючого i переносити ii на свою практичну дiяльнiсть. Пiд час визначення трудових завдань цiльова установка маСФ включати всi вимоги, що висуваються до трудового навчання, та при цьому враховувати естетичний аспект, який передбачаСФ формування в учнiв естетичних смакiв.
Кожний елемент педагогiчноi системи повинен нести естетичне навантаження в тiсному взаСФмозвязку з iншими елементами системи: мета працi з ii процесом, процес з результатом, результат з особистими вiдносинами, вiдносини з якостями особистостi. РЖдеальна сторона процесу працi полягаСФ в тому, що, виконуючи будь-яку роботу, школярi повиннi мати в своiй уявi iдеальний образ виробу. Праця виховуСФ естетично не тодi, коли дитина просто щось робить, а коли ця дiяльнiсть спрямована на вiдтворення iдеалу. Не лише прибирання примiщення, а й розстановка меблiв, оздоблення iнтерСФру важливi складовi успiху працi.
У будь-якiй працi учнi мають вчитися творчостi, творчому пiдходу в органiзацii практичноi дiяльностi, в конструюваннi, в дизайнi, у створеннi нових композицiй, форм, кольорових та iнших рiшень вiдповiдно до законiв естетики, що сприяСФ розвитку естетичних смакiв. Але, як вiдомо, праця буваСФ не завжди легкою, iнодi це напружений i стомлюючий процес. Та творчiсть у нiй, вираження учня в практичнiй дiяльностi творчою особистiстю, СФ тим самим естетичним моментом, який породжуСФ вiдчуття краси i робить працю прекрасною.
Розпочинаючи практичну роботу, учень повинен мати перспективу i установку на красу: не лише хто швидше, а й хто краще виконаСФ, зi смаком оформить результат пра?/p>