Формування естетичних смакiв учнiв на уроках трудового навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
рцiонування iх розмiрiв. Багато вдалих пропорцiй запозичено людьми в природи.
Розповiдь про пропорцiйнiсть можна повязати з розмiрами багатьох часто вживаних у процесi трудового навчання предметiв. Найпростiшим прикладом пропорцiйностi може бути спiввiдношення мiж розмiрами сторiн аркушiв креслярського паперу. Якщо взяти це спiввiдношення для будь-якого стандартного формату, то воно завжди дорiвнюСФ величинi 1,41 (корiнь квадратний iз двох). Незмiннiсть показника спiввiдношення розмiрiв сторiн форматiв цiлком очевидна: ii можна легко перевiрити. Складнiшим прикладом пропорцiйностi може бути спiввiдношення розмiрiв металорiзального верстата : на це можна звертати увагу учнiв пiд час пояснення його будови.
Пропорцiйнiсть тiсно повязана з масштабнiстю розмiрнiстю цiлого й окремих його частин, а також будь-якого цiлого предмета i людини. Ще здавна люди оцiнювали розмiри предметiв вiдносно самих себе. Так, зокрема, i виникли першi одиницi вимiрювання (сажень, фут, дюйм тощо), якi ТСрунтувалися на розмiрах частин людського тiла (ступнi, кроку, лiктя тощо). Тому з впровадженням метричноi системи мiр, не повязаноi з розмiрами людини, видатний французький архiтектор Ле КорбюзьСФ запропонував "Модулор" вiдому систему пропорцiй у технiцi, що масштабно вiдповiдаСФ розмiрам людини.
Масштабна виразнiсть композицii знаходить свiй прояв у певних закономiрностях. Так, у великих виробах деталi показники масштабу виглядають дрiбними, а в малих вони вже здаються великими. Так, на великому верстатi рукоятки управлiння i кнопки здаються дрiбними, в той час як на невеликому (наприклад, настiльному) цi самi деталi здаються великомасштабними. В композицii небажана рiзноманiтнiсть подiбних i функцiонально близьких деталей на одному виробi. Тому наприклад, ручки, призначенi для рук, не можуть бути рiзними на тому самому верстатi.
Виконуючи рiзноманiтну конструкторсько-технологiчну документацiю, учнi аналiзують форму зображувальних предметiв, аналiзують зображення креслення з метою найвдалiшого розмiщення iх зручного для читання i рацiонального заповнення поля креслення. Елементи таких дiй носять художньо-конструкторський характер. Ще з моменту виконання перших графiчних робiт учням потрiбно пояснити, що будь-яке креслення повинно бути виконане не тiльки правильно (тобто передавати форму предмета, його розмiри тощо), а й бути зручним для користування. Зручнiсть користування кресленням досягаСФться його композицiСФю, тобто зручним для сприйняття розмiщенням всiх наявних на ньому даних. Учнi повиннi зрозумiти, що саме цiлiснiсть композицii креслення вимагаСФ такого розташування головного зображення предмета, щоб воно давало якнайповнiше уявлення про форму зображуваного предмета, а iншi зображення тiльки доповнювали його.
Багато положень стандартiв щодо виконання креслень виходять iз принципiв композицii. Саме за цим принципом визначаСФться розташування розмiрiв, що належать до того самого елемента зображувального предмета, розташування розмiрних чисел на паралельних або концентричних розмiрних лiнiях, групування розмiрiв внутрiшнiх i зовнiшнiх поверхонь.
Для багатьох креслень характерним СФ наявнiсть елементiв, що повторюються або чергуються. До них можна вiднести зображення на таких технiчних деталях як зубчастi колеса, зiрочки ланцюгових передач, дiлильнi диски, шлiцьовi вали тощо. В кожному такому випадку учням слiд пояснити, що подiбнi до вказаних елементи креслення СФ проявом ритму. Ритм у свою чергу СФ засобом композицii.
Однорiднi якостi або елементи будь-якого виробу можуть рiзко й виразно протиставлятися за допомогою контрасту. Уявлення про контрастнiсть учнi одержують при користуваннi кресленнями кожному з них властиве поняття контрасту. У чому воно знаходить прояв? В першу чергу в застосуваннi лiнiй креслення рiзного начертання i рiзноi товщини. Звичайно, що рiзнi лiнii застосовують не тiльки, виходячи з потреби забезпечення контрастностi креслення. Проте через неможливiсть вiдрiзнити лiнiю контуру вiд осьовоi або розмiрноi i т. iн. приводило б до монотонного сприймання креслення.
Поняття про симетрiю i симетричнiсть для учнiв не новi. З ними вони знайомi з урокiв математики. На уроках трудового навчання вони можуть отримати уявлення про новi якостi цих понять. У процесi роботи над розмiчанням плоских виробiв, пiд час виготовлення виробiв з тонколистових матерiалiв доцiльно поясняти учням, що за допомогою симетрii виробу можна пiдкреслити його статичнiсть i вагомiсть. Тому симетрiя здавна вважалась однiСФю з умов краси форми, оскiльки вона забезпечуСФ своСФрiдну просторову рiвновагу форми предмета. На противагу симетрii в сучасних виробах значного поширення набуваСФ асиметрiя, за допомогою якоi пiдкреслюють iх динамiчнiсть i легкiсть.
Праця учнiв на уроках трудового навчання носить переважно ручний i частково машинно-ручний характер. Тому учнi працюють головним чином ручними iнструментами i здiйснюють ручне керування металорiзальними верстатами та деяким iншим нескладним устаткуванням навчальних майстерень. Цiлком очевидно, що зручнi форми рукояток iнструментiв i ручних органiв керування сприяють позитивному ставленню школярiв до своСФi навчально-трудовоi дiяльностi, забезпечують високу ефективнiсть формування в них загально-трудових умiнь.
Пояснюючи учням будову тiСФi чи iншоi рукоятки, доцiльно звертати iхню увагу на те, що кожна рукоятка буде зручною тiльки тодi, коли в ii конструкцi