Формування естетичних смакiв учнiв на уроках трудового навчання
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
?а. Недосконалiсть i потворний вигляд перших машин, шум i скрегiт вiд них вiдстрашували людину. Машина, що повинна була стверджувати владу людини над природою та ii силами, сприймалася спочатку як ненаситний Молох. Англiйський фiлософ i мистецтвознавець Дж. Рескiн закликав повернутися до ручноi працi, критик-мистецтвознавець Г. Земпер вважав, що красивими можуть бути тiльки кустарнi вироби, а художник М. Рерiх приходив у розпач вiд того, що машинна продукцiя буцiмто втрачаСФ оригiнальнiсть i красу. Навiть вiдомi письменники В. Гюго, О. Дюма, Г. Мопассан та iн. протестували проти спорудження в Парижi шедевра iнженерноi творчостi Ейфелевоi вежi.
Естетизацiя машинного виробництва не може обмежуватися лише зовнiшнiм виглядом, оздобленням окремих предметiв. Вона обовязково мусить проникати в змiст, внутрiшню будову, конструкцiю виробiв, машин, предметiв, входити складовою частиною комплексного вирiшення цiлого середовища. Тiльки за таких умов машинна технiка, сучасне виробниче середовище та продукцiя сприймаються людиною позитивно, викликають задоволення.
Важливим фактором стаСФ естетизацiя виробництва в умовах ринкових вiдносин мiж виробниками товарiв та iх споживачами. Адже важко заперечити той факт, що за вiдсутностi монополii на певний товар в умовах вiльного ринку споживач вiддасть перевагу при рiвнiй цiнi або однакових властивостях кiлькох схожих виробiв тому з них, який маСФ кращий вигляд, досконалiшу форму, зручнiшому в користуваннi, тобто естетичнiшому за всiма показниками, РЖ при виборi мiiя роботи людина вiддаСФ перевагу зручнiшим i комфортнiшим умовам.
Отже, СФ всi пiдстави стверджувати, що естетизацiя суспiльного виробництва явище iсторично закономiрне. Тому естетичнi знання кожного працiвника суспiльного виробництва повиннi розглядатися не як спецiальнi, а як загальнокультурнi.
Тож як проникаСФ естетика в технiку, у виробництво? Насамперед завдяки всебiчному врахуванню при створеннi майже всiх сучасних промислових виробiв естетичних вимог. Отже завдання полягаСФ в обовязковому втiленнi iх в усiх без винятку промислових виробах. Крiм того, великого поширення набуваСФ модернiзацiя виробiв, тобто iх "осучаснення", змiни вiдповiдно до зростаючих загальних та естетичних вимог.
Вiдбиваючись у виробництвi, технiчна естетика суттСФво впливаСФ на перетворення виробничого середовища знаряддя працi, iнтерСФр примiщень, побутове устаткування пiдприСФмств тощо. Органiзовуюча роль виробничоi естетики зводиться до досягнення краси, зручностi, приСФмностi, якi належать до естетичних i мистецьких критерiiв. Отже, виробнича естетика впроваджуСФ в технiку i виробництво ряд категорiй та понять iз сфери прекрасного, разом з тим вона й самостiйно розвязуСФ низку естетичних проблем.
У виробничiй естетицi побутують поняття, термiни i категорii, що походять iз сфери духовноi культури, але з конкретним матерiальним значенням. Тому точнiше можна сказати, що виробнича естетика поСФднуСФ в собi елементи як матерiальноi (сукупнiсть засобiв i предметiв виробництва та матерiальних благ, рiвень розвитку продуктивних сил), так i духовноi (рiвень розвитку науки, освiти, мистецтва, лiтератури, умов побуту) культури.
Виробнича культура, або культура виробництва, передбачаСФ органiзацiю його на основi краси i доцiльностi. Вона являСФ собою комплекс засобiв органiзацii працi для створення сприятливоi робочоi обстановки разом з результатами застосування iх i базуСФться на науковiй органiзацii працi (НОП). До культури виробництва неодмiнно входить виробнича естетика, або естетика виробництва, роздiл технiчноi естетики, що вивчаСФ почуттСФве сприймання людиною виробничоi обстановки та вiдносин мiж людьми в процесi працi, визначаСФ закономiрностi формування iх для досягнення високого естетичного рiвня виробництва. Пiд поняттям "естетичний" слiд розумiти якiсть, що збуджуСФ позитивнi, приСФмнi вiдчуття.
Естетика виробництва включаСФ важливi i моральнi аспекти i стала помiтним соцiальним та економiчним чинником, оскiльки на певному етапi розвитку продуктивних сил i виробничих вiдносин художнСФ начало перестаСФ бути лише зовнiшньою прикрасою працi та середовища, а перетворюСФться на необхiдний елемент iх змiсту. Таке перетворення вiдбулося в перiод широкого переходу вiд ручного до машинного способу виробництва.
ЗабезпечуСФться естетика виробництва головним чином науковою органiзацiСФю працi та дотримуванням ергономiчних вимог у взаСФмозвязках мiж людиною та технiчними засобами виробництва.
Пiд науковою органiзацiСФю працi розумiють сукупнiсть наукових органiзацiйно-технiчних i естетичних заходiв, спрямованих на пiдвищення ефективностi працi та отримування найвищих виробничих результатiв при найменших трудових i матерiальних витратах. Наукова органiзацiя працi поняття багатогранне, важлива проблема i могутнiй засiб досягнення високих економiчних показникiв виробничоi дiяльностi людини. Воно складаСФться з багатьох частин, найбiльш визначальними з яких треба вважати:
1. Планування робочих мiiь взаСФморозташування устаткування, оснащення i працiвника. Воно впливаСФ на стан здоровя працiвника, його працездатнiсть, якiсть використання робочого часу (скорочення непродуктивних рухiв), а отже, на продуктивнiсть працi в цiлому.
2. Комфорт виробничоi обстановки сукупнiсть виробничих i побутових умов, що створюють добрий настрiй i почуття задоволення в працюючих. У поняттi "комфорт" в цьому випадку пер?/p>