Управління розвитком виховної системи ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (на прикладі Старбільського обласного медичного училища)
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ьшення ефективності й життєздатності організації засобами планових змін у процесах, які протікають у ній, використовуючи при цьому знання і методи науки про поведінку людей і науку управління. Провідна роль у розвитку організації належить керівникові.
В.С. Лазарєв вказує на основні недоліки традиційної школи: учнів не вчать вчитись, більшість школярів просто не хочуть вчитись, у них не формується ціннісне ставлення до свого розвитку, а відтак, і до освіти і повязує вчений ці фактори передусім із тим, чого та як навчають [47].
Відомий російський вчений М.М.Поташник доводить, що школа це живий організм, що постійно розвивається.
Розуміння навчального закладу та сутності змін основа для успішного розвитку. Школа створюється суспільством (як і інші соціальні організації); покликана виконувати соціальне визначені цілі та завдання; вона не може існувати без постійного зовнішнього притоку людей (учні, викладачі, технічні працівники); не може здійснювати свою діяльність без фінансування; не може не реагувати на зовнішню ситуацію (економіка, політика, культура); не є єдиним фактором якості навчання та виховання школярів. У свою чергу, школа як соціально-педагогічна система впливає на освітню політику та суспільство в цілому.
За Г. Кунцем та С. ОДоннелом завдання управління полягає в тому, щоб спроектувати та підтримувати таке середовище, в якому людей під час спільної діяльності мотивують працювати ефективно у напрямку досягнення спільних цілей. Проте необхідно, по-перше, уточнити, як слід розуміти поняття розвиток навчального закладу, та, по-друге, пояснити сутність поняття управління розвитком.
Змістовне обґрунтування цих понять здійснили такі вчені, як М.М.Поташник, В.С. Лазарєв, І. М. Моїсєєв та ін. Перетворення охоплюють певні навчальні блоки, ланки діяльності, групи педагогів або в цілому всю навчально-виховну систему. Таким чином, дія закону переходу кількісних змін у якісні чітко простежується в закладах освіти, які розвиваються.
Найбільш ґрунтовно дослідили проблему розвитку освітнього закладу російські вчені, а саме: В.С. Лазарєв, М.М.Поташник, А.М. Моїсєєв, А. Є. Капто, В. І. Єрошин, О. І. Хомерікі, А.В. Лорєнсов та інші. Вивчення першоджерел дає нам можливість зробити, висновок, що розвиток освітньої установи слід розуміти як закономірну, доцільну, еволюційну, керовану, позитивну зміну закладу (його цілей, змісту, методів, форм організації педагогічного процесу та її керівної системи), яка призводить до досягнення якісно нових результатів в освіті.
Існує досить багато визначень поняття управління. Найбільш прості такі:
- управляти це передбачати результати своєї діяльності;
- вміти координувати діяльність членів педагогічного колективу;
- узгоджувати діяльність співпрацівників;
- кооперувати роботу членів педагогічного колективу і таке інше.
К.І. Степакіна вважає, що управління це вміння максимально
враховувати природу процесу, узгоджувати кожний вплив на процес з його логікою.
Дослідники проблем управління школою (Ю.А.Конаржевський, В.С. Пікельна, В.1. Бондар, Р.Х.Шакуров та ін.) підкреслюють, що сучасні керівники навчальних закладів слабо обізнані в теорії управління, теорії систем, теорії інформації. Мова йде про основи знань цих галузей науки.
Тепер необхідно зіставити поняття управління навчальним закладом та управління розвитком навчального закладу.
Управління навчальним закладом це цілеспрямована, активна взаємодія керівника з іншими учасниками освітнього процесу з метою забезпечення координації зусиль щодо оптимального функціонування установи та переведення її на більш високий якісний рівень.
Управління розвитком освітнього закладу це вид управлінської діяльності, який спрямований на переведення установи в режим розвитку та забезпечення якісно нових освітніх результатів.
Таким чином, управління функціонуванням навчального закладу покликане забезпечити використання наявного потенціалу. Його обєктом виступає навчально-виховний процес та інші системи, які його забезпечують: матеріально-технічна, кадрова, фінансова тощо. Управління розвитком повинно забезпечувати збільшення потенційних можливостей закладу за рахунок засвоєння певних нововведень. Тому обєктом управління розвитком виступають інноваційні процеси та процеси, що їх забезпечують. Управління функціонуванням орієнтоване на сьогоденні потреби, а управління розвитком на майбутні.
Порівняння режимів функціонування та розвитку закладу освіти та відповідної управлінської діяльності представлено М.М.Поташником (табл. 1.2).
З огляду на вищесказане, управління розвитком школи це частка тієї діяльності керівника, під час якої засобами аналізу планування, організації, контролю та регулювання інноваційних процесів забезпечується цілеспрямованість та узгодженість діяльності колективу освітнього закладу щодо збільшення потенціалу та, як наслідок, отримання якісно нових результатів освіти.
Розвиток закладу освіти неможливий без розвитку системи управління ним.
Таблиця 1.2 Порівняння режимів функціонування та розвитку закладу освіти та відповідної управлінської діяльності
Параметр порівнянняРежим життєдіяльностіФункціонуванняРозвиток1Обєкт управлінняНавчально-виховний процесІнноваційний процес2Характеристики управлінняЗабезпечення порядку, стабільність, дотримання норм та стандартівОновлення управлінських