Управління розвитком виховної системи ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (на прикладі Старбільського обласного медичного училища)
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
що включає три блоки: мотиваційно-організаційний, організаційно-діяльнісний, контрольно-результативний.
Студентське самоврядування це:
- метод організації студентського колективу, який забезпечує формування відносин, відповідальної залежності в колективі та організаторських якостей окремої особистості;
- складова частина системи педагогічних засобів, оскільки вирішує специфічні завдання єдиного колективу;
- результат педагогічної взаємодії викладацького і студентського колективів;
- діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку;
- принцип організації життя колективу студентів.
Вимогами для успішного розвитку студентського самоврядування науковці називають:
- зацікавленість у розвитку студентського самоврядування адміністрації, педагогічного колективу та більшості студентів;
- чіткий розподіл обовязків по керівництву органами студентського самоврядування (додаток 3);
- оптимальна структура студентського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;
- чітка система принципів роботи студентського самоврядування в масштабі ВНЗ (єдина документація, вимоги, дні засідань) (додаток 3);
- організація системи змагань через органи студентського самоврядування;
- гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стінгазети, бюлетені тощо); нагородження, заохочення переможців через систему студентського самоврядування.
У розвитку студентського самоврядування виділяються окремі етапи, а саме:
- Організаційна робота студентського самоврядування.
- Організація безпосередньої роботи студентського самоврядування.
- Удосконалення організаційної діяльності студентського самоврядування.
Перший етап характеризується організаторською роботою по зосередженню уваги педагогічного та студентського колективів до проблем студентського самоврядування; вивченням науково-методичної літератури з цієї проблеми; проведенням педагогічних рад, нарад при директорі, засідань методичних обєднань кураторів, зборів студентів з проблеми студентського самоврядування; розробка оптимальної структури студентського самоврядування, його органів з урахуванням специфіки навчального закладу; визначення мети та завдань студентського самоврядування, виходячи з його структури; розробка документації (памятки, напрямки, інструкції) (додаток 3); визначення прав та обовязків органів студентського самоврядування, вибори активу.
Другий етап розвитку студентського самоврядування передбачає організацію практичної діяльності органів студентського самоврядування; уточнення функцій кожного виконавчого органу, його членів, виходячи із їх прав та обовязків; проведення систематичного навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.
Заключним етапом розвитку студентського самоврядування є третій етап. У межах цього етапу здійснюється удосконалення організаційної діяльності студентського самоврядування. А саме: розширення ролі студентського самоврядування в житті училища, створення нових структур у структурі студентського самоврядування (тимчасові формування, обєднання, клуби за інтересами тощо); розширення прав та обовязків органів студентського самоврядування, вдосконалення його структури.
Організація студентського самоврядування у виховній системі навчального закладу буде ефективна, якщо:
враховуються особливості студентського самоврядування в структурі виховної системи навчального закладу;
розроблена, теоретично обґрунтована і експериментально підтверджена модель організації студентського самоврядування у виховній системі, що забезпечує саморозвиток особи студентів; механізм саморозвитку особи студента в організації студентського самоврядування представляє цілеспрямовану діяльність, що включає три блоки: мотиваційно-організаційний, організаційно-діяльносний, контрольно-результативний.
Для визначення рівня сформованості виховної системи використовують дві групи оцінок: критерії факту і критерії якості. Перша група дозволяє визначити, чи є у даному навчальному виховна система, а друга група дає уявлення про рівень її сформованості та ефективності.
Група критеріїв факту містить:
упорядкування життєдіяльності ВНЗ (відповідність змісту, обсягу та
характеру навчально-виховної роботи можливостям і умовам даного
навчального закладу);
наявність єдиного студентського колективу;
інтегрованість виховних впливів, концентрація педагогічних зусиль.
ступінь наближеності системи до поставлених цілей, реалізація педагогічної
концепції, ідей, принципів, які лежать в основі виховної системи;
загальний психологічний клімат у ВНЗ, стиль відношень, самопочуття студента, його соціальна захищеність, внутрішній комфорт;
рівень вихованості студентів, при цьому визначальною рисою випускника училища повинно стати почуття власної гідності.
Управління якістю виховного процесу може оперувати такими поняттями як: виховна система, виховне середовище, виховна мета, виховна програма.
Відповідно до існуючого поняття якості, під якістю виховного процесу ми можемо розуміти відповідність характеристик виховній продукції заздалегідь встановленим вимогам, наприклад, таким як надійність сформованих цінностей, якостей особи, групи, колективу, вимог до кваліфікації користувачів, технологічності