Управління розвитком виховної системи ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (на прикладі Старбільського обласного медичного училища)
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
·начущість дослідження полягає в тому, що:
положення і виводи теоретично-експериментального дослідження підтверджені практикою і можуть бути рекомендовані до використання в процесі модернізації управління створенням і розвитком виховної системи сучасним навчальним закладом, пропонована технологія побудови виховної системи, зміст управлінської діяльності всіх учасників виховного процесу із створення і розвитку виховної системи, критерії оцінки її ефективності, а також система управління розвитком виховної системи можуть бути застосована в інших освітніх установах; матеріали дослідження можуть бути використані в системі професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації керівників і вчителів освітніх установ.
Методологічна основа дослідження базується на чотирьох рівнях (філософському, теоретичному, технологічному і конкретно-предметному).
Як філософська основа виступали філософсько-антропологічні уявлення про людину як соціальну істоту і субєкта діяльності (К.А.Абдульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв I.K. Анохін, В.І. Вернадський, Л.С.Виготський, А.Н. Леонтьєв, Н.В.Маслова, С.Л. Рубінштейн та ін.); філософські і психолого-педагогічні концепції пізнання як суспільно-історичного процесу (Д. Карнегі, А.Н.Леонтьев, С.Л. Рубінштейн, Ст.Шацкий і ін.); розгляд управління як соціального процесу (В.Г. Афанасьєв, А.І. Берг, Е.Г. Юдін і ін.).
Як спеціальна теоретична основа дослідження виступали системно-діяльнісний, синергетичний, особистісно-орієнтований, діалогічний і культурологічний підходи (Д.А. Белухін, І.В.Блауберг, Е.В.Бондаревська B.C. Біблер, О.С.Газман, Т.М.Давиденко, І.П. Іванов В.А.Караковський, Ф.Ф.Корольов, А.Т. Куракін, СП. Курдюмов A.B. Мудрик, Л.І. Новікова, М.М.Поташник И. Пригожий, В.Н.Садовський, В.П.Симонов, П.І. Третьяков Г. Хакен, Т.І. Шамова, Н.Е.Щуркова.
Для вирішення поставлених завдань на різних етапах роботи був використаний комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури; діагностичні методи (тестування, анкетування, бесіда); експериментальні методи (констатуючий і що формує експерименти); методи статичної обробки отриманої інформації, кількісного, якісного і графічного аналізів для подальшого використання.
У числі інформаційних джерел використовувалися наукові книги, журнальні статті, доповіді, звіти і матеріали наукових конференцій і семінарів, вітчизняні і зарубіжні статистичні джерела, офіційні документи у вигляді кодексів законів, законодавчих і інших нормативних актів, у тому числі положення і інструкцій.
Базою дослідження було Старобільське обласне медичне училище (423 студента) м. Старобільськ Луганської області.
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів з висновками, заключення, списку використаних джерел (найменування), додатків на сторінках. Текст магістерської роботи проілюстровано таблицями та малюнками.
1. Теоретичні основи управління виховною системою навчального закладу
1.1 Історичний аналіз досвіду управління виховною системою
Проблеми управління правління державою вже на перших етапах вивчення їх філософами (більш 5000 років назад) повязувалися з деякими умовами їх успішного рішення. Серед них: існування мудрого керівника (виголошувались потреби до особистості керівника); існування мудрих законів; існування системи виховання в державі, від мудрості якої залежить добробут народу.
Вже давні філософи примітили, що Закони управління постійно змінювалися.
Середні віки, епоха Відродження дали новий стан розвитку науки управління. Кращою владою визнається Республіка як держава рівних можливостей (одновластність керівника в ній відсутня Мор, Кампанелла, Бекон, Локк, Монтескє та ін.). Найбільш близько підходить до управління як технологічного процесу Ф.Бекон, який розробив спеціальні інструкції для людей управлінського апарату. Він висловив думку, що управляти можуть тільки люди вчені (у нього аристократія).
Розуміння права повязується з розвитком розуму людей. Спіноза приходить до висновку, що особисте благо залежить від загального блага, а останнє, як благо для всіх може бути реалізоване тільки через управління.
Просліджується взаємозвязок виховання і управління. Перше це осмислення моральної гідності людини; друге громадські закони, які захищають цю гідність. Людство приходить до ідеї загального виборчого права (Монтескє). Знову утверджується залежність Законів від реальної дійсності. Разом з тим, ідеалізується така форма правління, як Конституційна монархія (Юм, Гегель, Кант).
Російські та українські просвітителі (Бестужев, Пнін, Попугаєв та ін.), висловлюючись про права людини та управління державою, підкреслювали, що освіта єдиний і головний засіб до щастя народу. Інтереси суспільства ставилися вище інтересів індивіда благо народу є його благо. Загальний висновок такий: без освіти немає мудрого управління державою.
До особи керівника предявляються нові вимоги: це повинна бути особа сильна, безперечно освічена, випробувана в управлінні та здатна управляти (народ повинен довіряти своєму керівнику).
Разом з тим, у XIX столітті швидко розвивається індустрія, великі монополії, фірми. Виникла обєктивна необхідність у конкретній галузі знань в науці управління.
На початку ХХ століття, в наслідок революції у Росії, зявля?/p>