Трубопроводный транспорт мира (Сучасний стан та особливостi розмiщення трубопровiдного транспорту свiту)
Информация - Транспорт, логистика
Другие материалы по предмету Транспорт, логистика
?сельностi населення, так i за рахунок росту споживання в електроенергетицi i важкiй промисловостi. Перспективи виходу Росii на газовi ринки краiн АТР пов'язанi з освоСФнням родовищ Схiдного Сибiру РЖснуСФ також iдея з'СФднання Ковиктинського родовища з РДдиною системою газопостачання, що передбачаСФ прокладку газопроводу довжиною 2010 км вiд РЖркутська на захiд вздовж залiзницi на Томськ. Однак при дiючих внутрiшнiх цiнах на газ залучити приватнi iнвестицii для реалiзацii цього проекту практично неможливо. На сьогоднiшнiй день розроблено порядку десятка маршрутiв транспортування природного газу з рiзних родовищ Схiдного Сибiру i Далекого Сходу на азiатськi ринки. Цiкаво, що деякi з них вступають у пряму конкуренцiю мiж собою, тобто про погоджену програму освоСФння вуглеводнi ресурсiв росiйського сходу мови поки не йде. Один з найважливiших iнвестицiйних проектiв Транснафти - будiвництво Балтiйськоi трубопровiдноi системи, орiСФнтованоi на транспортування нафти Тимано-Печоры, Захiдного Сибiру й Урало-Поволззя з залученням нафти краiн СНД, насамперед, з Казахстану. РЗi перша черга пропускною здатнiстю до 12 млн т сировини в рiк уже дiСФ. ПлануСФться розширення до 30 млн т, а надалi i до 50 млн т у рiк. Проект БТС-2 мiстить у собi другу нитку трубопроводу Ярославль - Кириши - Приморськ, кiлька нафтоперегонних станцiй i додатковий парк резервуарiв для збереження нафти в Приморске (8 СФмностей по 50 тис. куб. м кожна). За словами вiце-президента Транснафти Сергiя Григор'СФва, вартiсть проекту перевищить $1,2 млрд. Компанiя плануСФ залучити до $1 млрд. кредиту Ощадбанку i випустити облiгацii на 12 млрд. руб. Будiвництво системи почалося у вереснi 2002 р., введення в експлуатацiю запланований на грудень 2003 р.
На Захiд
В даний момент СФдиним основним ринком для Росii СФ СФвропейський. Частина iмпортноi росiйськоi нафти в СФвропейському споживаннi енергоресурсiв досить значна - 15-20%. Але навряд позицii Росii в цьому регiонi будуть змiцнюватися. З одного боку, попит на iмпортну нафту в РДвропi буде зростати, оскiльки будуть скорочуватися обсяги видобутку на шельфi Пiвнiчного моря через виснаження родовищ. З iншого боку, з'явиться стримуючий фактор: цього року вступлять у дiю норми РДС по диверсифiкованостi джерел енергоресурсiв. Росiя може навiть втратити своi позицii через замiщення iмпорту нафти i газу постачаннями з Африки, Близького Схiд, РЖрану i т.д.. Зацiкавленiсть же США i краiн Схiдноi Азii в росiйськiй нафтi найближчим часом буде тiльки збiльшуватися. "Рiст росiйського нафтового експорту в Китай i Японiю приведе до диверсифiкованостi постачань i, отже, до зменшення iхньоi залежностi вiд краiн ОПЕК. Для азiатських краiн, зокрема , значний нафтовий iмпорт буде сприяти зникненню так званоi азiатськоi премii - азiатськi краiни заявляють, що вони платять бiльш високу цiну за нафту, нiж СФвропейськi, через обмеженiсть вибору постачальникiв нафтових ресурсiв. Однак реалiзацiю росiйських проектiв по будiвництву трубопроводiв у Китай чи Японiю стримуСФ iхня висока вартiсть в порiвняннi з обмеженими запасами нафти в Схiдному Сибiру: тут потенцiйнi запаси оцiнюються приблизно в 6 млрд барелей нафти, що значно менше, нiж запаси нафти в Захiдному Сибiру (приблизно 45 млрд барелей). Насамперед це вiдноситься до трубопроводу на Знахiдку, довжина якого повинна скласти 3800 км, а вартiсть 5,2 млрд доларiв. УскладнюСФ ситуацiю i взаСФмну конкуренцiю мiж двома проектами - Ангарск-Дацин i Ангарськ-Знахiдка. Тут прямо зтикаються iнтереси державноi "Транснефти" i ЮКОСА.
Менш проблемним i бiльш ймовiрним для реалiзацii СФ Мурманський проект, що виводить росiйську нафту "у море", що принципово змiнюСФ ситуацiю. Як тiльки запускаСФться МТС i нафто-терминал у Мурманську, куди можуть надходити 240-тисячотоннi танкери, росiйська нафта стаСФ конкурентноздатноi на глобальному ринку, а Росiя одержуСФ можливiсть маневру, якого дотепер була позбавлена. Поки передбачуваний обсяг транспортування нафти по МТС складаСФ 80 млн тонн у рiк.
З економiчноi точки зору Мурманський проект бiльш ймовiрний i рентабельний, нiж проект будiвництва трубопроводу на Схiд Росii.
На Схiд
Основна проблема на схiдному напрямку - у гострiй конкуренцii мiж собою японського i китайського варiантiв трубопроводiв. Пiдтримкою влади користаСФться японський варiант, оскiльки довжина трубопроводу Ангарськ-Знахiдка бiльше, скорiше за все, вiн у бiльшiй ступенi буде сприяти розвитку росiйськоi iнфраструктури i забезпеченню вiтчизняних споживачiв. Привабливий цей напрямок i у росiйсько-американському енергетичному дiалозi. Ще одним доводом "за": за цей проект СФ те, що великий iнтерес виявляСФ Японiя, адже в результатi його реалiзацii вона може забезпечити за рахунок росiйських постачань до чвертi своiх потреб у нафтi i знизити до 65% залежнiсть вiд нафти Близького Сходу (зараз нафта з цього регiону складаСФ близько 88% у загальному iмпортi цiСФi сировини ЯпонiСФю). Ситуацiя навколо РЖраку, тупик у рiшеннi палестинськоi проблеми i - у довгостроковiй перспективi - неяснiсть намiрiв США у вiдношеннi РЖрану роблять Близьким Схiд все менш надiйним постачальником. ТурбуСФ Японiю i ситуацiя у протоках Пiвденно-Схiдноi Азii, по яких йдуть супертанкери з зони Перськоi затоки. Терористи вже намагалися робити напади на цi судна. За словами генерального секретаря кабiнету мiнiстрiв Японii Ясуо Фукуда, нафтопровiд може стати однiСФю з "головних опор" майбутнього економiчного спiвробiтництва з РосiСФю. Япон