Трубопроводный транспорт мира (Сучасний стан та особливостi розмiщення трубопровiдного транспорту свiту)
Информация - Транспорт, логистика
Другие материалы по предмету Транспорт, логистика
опроводiв.
У наступний перiод магiстральнi трубопроводи в середньому будувались в обсязi 200-300 км у рiк.
Аргентина
Загальна довжина мережi магiстральних трубопроводiв на 1963р. становила бiльше 10 тис. км. Внаслiдок вiддаленостi родовищ нафти i природного газу вiд найбiльших населених пунктiв i промислових центрiв краiни треба було побудувати магiстральнi трубопроводи великоi довжини.
Найбiльшими побудованими на той перiод трубопровiдними магiстралями Аргентини були: газопровiд Комодоро - Ривадавiя - Буенос-Айрес, довжиною 2000 км, дiаметром 273-254 мм; газопровiд Кампо - Дуран - Буенос-Айрес, довжиною 1760 км, дiаметром 610-559 мм; газопровiд Каньядон - Секо - Буенос-Айрес, протяжнiстю 1609 км, дiаметром 762 мм; продуктопровiд Кампо - Дуран -Сан-Лоренсо, довжиною 1480 км, дiаметром 305 мм; нафтопровiд Сальяко - Байя-Бланка, довжиною 630 км, дiаметром 356 мм i iн.
У перспективному планi довжина спруджуСФмих, проектованих i планованих магiстральних трубопроводiв в Аргентинi передбачена в кiлькостi 6622 км, у тому числi 5837 км. газопроводiв, 563 км. нафтопроводiв, 80 км. продуктопроводiв i 142 км. iнших трубопроводiв. Ведуться переговори про будiвництво газопроводу довжиною 3100 км, що зв'яже аргентинськi родовища газу з районами його споживання в Бразилii.
РЖрак
Найбагатшi нафтовi родовища РЖраку розташованi в пiвнiчнiй частинi краiни (в Кiркуке), находяться приблизно в 800 км. вiд узбережжя Середземного моря. Для транспорту нафти до узбережжя Середземного моря були побудованi (у 1934-1948 р.) великi паралельно йдучi нафтопроводи, котрi разом склали СФдину систему пiд назвою Трансiракський нафтопровiд - Кiркук - Середземне море, тобто Кiркук - Трiполi - перша i друга нитки, Кiркук - Бiнiс (Сiрiя), Кiркук - Хайфа (Израiль) - перша i друга нитки. Загальна довжина системи Трансiракського нафтопроводу разом з лупингами i колекторами складаСФ 5,5 тис. км, пропускна здатнiсть 33 млн. т/рiк.
Друга система нафтопроводiв Румейла - Фас, призначена для транспортування нафти, що добуваСФться на пiвденних промислах РЖраку, веде до порту Фао на березi Перськоi затоки. До 1960 р. було побудовано три нитки нафтопроводу довжиною по 150 км, дiаметрами 610, 406 i 324 мм i загальноi пропускною здатнiстю 21 млн. т/рiк.
У 1963 р. в РЖраку побудовано i введено в експлуатацiю 280 км. магiстрального нафтопроводу дiаметром 762 мм. На початку 70-х рокiв при сприяннi СРСР було побудовано ще двi нитки нафтопроводiв на трассi Румейло - Фао з комплексом всiх iнженерних споруджень, пропускна здатнiсть яких склала 18-21 млн. т/рiк. У цей же перiод був побудований продуктопровiд Басра - Багдад.
В даний час РЖрак пропонуСФ Саудiвськiй Аравii для експорту своСФi нафти побудувати нафтопровiд довжиною 1,4 тис. км. вiд пiвденних родовищ (Басри) до нового газового термiналу. Цей нафтопровiд повинен бути побудований Саудiвською АравiСФю поблизу промислового комплексу в Ямбо. Пропускна здатнiсть нафтопроводу приблизно 131 тис. м3/добу.
РЖрак плануСФ збiльшити на 60 % (35-50 млн. т/рiк) потужнiсть iснуючого нафтопроводу довжиною 980 км мiж Ботсом i Дортiолом на узбережжя Туреччини за рахунок будiвництва додаткових чотирьох насосных станцiй i шляхом використання хiмiкатiв, що полiпшують плиннiсть нафти.
Саудiвська Аравiя
Велика частина запасiв i видобутку нафти Близького Сходу зосереджена в Саудiвськiй Аравii. Нафта, що добуваСФться в районах Аравii, транспортуСФться по Трансаравiйскому нафтопроводу й узбережжю Середземного моря до порту Сiдон (Лiвiя), звiдки вона доставляСФться танкерами в краiни Захiдноi РДвропи.
Довжина Трансаравийского нафтопроводу - 1,2 тис. км, диаметр 762 i 787 мм, пропускна здатнiсть 23 млн. т/рiк. У першiй половинi 60-х рокiв прокладена ще одна нитка нафтопроводу по цiй трасi. Для подачi нафти в Трансаравiйский нафтопровiд, на нафтопереробнi заводи та у порти Бахраiя i Рас-Танура побудована схiдноаравiйська система нафтопроводiв, що називаСФться Схiдно - аравiйским нафтопроводом. Загальна довжина мережi нафтопроводiв цiСФi системи складаСФ 1,62 тис. км., дiаметр 254-914 мм, пропускна здатнiсть системи - 68 млн. т/рiк.
Наприкiнцi 70-х рокiв закiнчене будiвництво ще однiСФi нитки Трансаравiйського нафтопроводу довжиною 1,21 тис. км, дiаметром 1200 мм i подовження конденсатопровода довжиною 1,15тис.км,дiаметром 650 i 700мм. Обидва трубопроводи покладенi на однiй трасi. У 80-х роках передбачено побудувати понад 6 тис. км. магистральних трубопроводiв, у тому числi 1,18 тис. км. газопроводiв, 1,57 тис. км. нафтопроводiв, 1,61 тис. км. продуктопроводiв i 1,66 тис. км. iнших трубопроводiв.
В даний час у Саудiвськiй Аравii продовжуСФться будiвництво головноi газовоi системи i мережi водопостачання. Головна газова система (ГГС) - одна з основ промислового розвитку Саудiвськоi Аравii, що даСФ можливiсть не тiльки найбiльш повно використовувати наявнi ресурси, але й забезпечувати дешевим паливом i сировинним газом великi промисловi пiдприСФмства, що будуються чи запланованi в захiдних i схiдних районах краiни. На початок 1983 р. будiвництво першоi черги ГГС, розпочате ще в 1975 р., майже довершено i ii пропускна здатнiсть складе: 56,6 млн. м3/добу сухого безсiрнистого газу; 10,6 млрд. м3/добу етану; 48 тис. м3/добу зрiдженi природнi гази (СПГ); 3700 т/добу сiрки. Усе це одержать з нафтового побiжного газу. У будiвництвi головноi газовоi системи Саудiвськоi Аравii принймають участь компанii рiзних краiн. Для' будiвництва системи треба було бiльш нiж 2400 км. труб дiам