Трубопроводный транспорт мира (Сучасний стан та особливостi розмiщення трубопровiдного транспорту свiту)
Информация - Транспорт, логистика
Другие материалы по предмету Транспорт, логистика
зволить зменшити витрати видобувних компанiй на транспорт нафти на експорт.
Центрально-СФвропейський напрямок традицiйний для Росii. Нафта транспортуСФться по двох маршрутах: пiвнiчному - у Польщу i Нiмеччину, i пiвденному - на нафтопереробнi заводи Чехii, Словаччини, Угорщини, Хорватii i Югославii. ПлануСФться продовжити маршрут через порт Омишаль на ринок Середземномор'я по системi нафтопроводiв "Дружба" i "Адрия".
Перспективу розвитку пiвнiчного маршруту нафтопроводу "Дружба" при недостатнiй сировиннiй базi в Росii доцiльно розглядати в зв'язку з транспортуванням нафти Прикаспiйського регiону (Казахстану). Крiм того, у зв'язку зi стабiлiзацiСФю споживання росiйськоi нафти нафтопереробними заводами Нiмеччини i Польщi подальший розвиток пiвнiчного маршруту нафтопроводу "Дружба" доцiльно лише за умови постачань на СФвропейський ринок нафти з краiн СНД.
Розвиток пiвденного маршруту нафтопроводу "Дружба" можна розглядати при умовах зацiкавленостi краiн транзиту й узгодження СФдиного тарифу до порту Омишаль.
Схiдно-сибiрський напрямок зв'язаний з бурхливим розвитком промисловостi краiн Азiатсько-Тихоокеанського регiону, насамперед Китаю, i виникненням тут нового платоспроможного ринку. Тому дуже перспективною представляСФться реалiзацiя проекту постачання росiйськоi нафти в Китай.
Основними завданнями СФ: збереження i розвиток дiючоi системи нафтопродуктопроводiв, пiдтримка ii в працездатному станi, забезпечення надiйностi, промисловоi й екологiчноi безпеки;
реконструкцiя i технiчне переозброСФння дiючих нафтопродуктопроводiв з метою збiльшення завантаження;
збiльшення розгалуженостi дiючих нафтопродуктопроводiв i створення нових напрямкiв трубопровiдного транспорту нафтопродуктiв;
удосконалювання тарифiв i структури витрат виробництва.
Але основними проектами все ж залишаються такi пректи, як Захiдна Сибiр-Мурманськ i Ангарськ-Далекий Схiд.
РЖснуСФ два основних проекти нафтопроводiв. По-перше, Мурманська трубопровiдна система (МТС) для транспортування нафти з Захiдного Сибiру i далi танкерами, насамперед , у США. По-друге, два конкуруючих проекти трубопроводiв з Ангарська на китайський Дацин i з Ангарська в порт Знахiдка для подальшого транспортування нафти по морю в Японiю, Пiвденну Корею, КНР i США.
Бiльш заплутана ситуацiя склалася навколо схiдних трубопроводiв Ангарск-Дацин i Ангарськ-Знахiдка. Запаси нафти в Схiдному Сибiру невеликi, для окупностi одночасно двох проектiв iх, схоже, недостатньо. Однак полiтична ж логiка говорить про те, що будувати необхiднi обидва трубопроводи, оскiльки це максимально вiдповiдаСФ росiйським iнтересам.
Основннi пректи показанi на мал N4
Мал 4 Atlas analitic .com
Детально про кожен iз пректiв.
Газ для РДвропи та Азii
Газовий комплекс формуСФ приблизно 8% ВВП краiни, забезпечуСФ майже 20% валютних надходжень у державний бюджет i до 30% доходiв вiд оподатковування. Основним газодобувним регiоном СФ Надим-Пуртазовський район Ямало-Нiнецького автономного округу - на нього припадаСФ 92,5% видобутку Газпрому i 81% загальноросiйського видобутку газу. Дiючi трубопровiднi маршрути дозволяють експортувати росiйський природний газ у захiдному напрямку - у краiни Центральноi i Схiдноi РДвропи, а також у Туреччину. Ситуацiя складаСФться таким чином, що до 2010 р. на СФвропейському ринку прогнозуСФться зрiст споживання росiйського газу понад дiючi контрактiв приблизно на 100 млрд куб. м у рiк. Таким чином, Росiя одержуСФ реальну можливiсть стати основним постачальником "блакитного палива" для таких краiн, як Нiмеччина, Великобританiя, Швецiя й iн. Майже в два рази збiльшити транзит росiйського газу в РДвропу дозволяСФ система трубопроводiв "Ямал-РДвропа". Проект загальною вартiстю $35-40 млрд припускаСФ будiвництво магiстралi довжиною понад 4000 км по територii Росii (2900 км), Бiлорусii (580 км), Польщi (665 км). "асне експортна частина буде складатися з двох ниток, здатних передавати до 67 млрд куб. м у рiк. Вихiд магiстралi на проектну потужнiсть передбачаСФться на 2007-2008рр. На сьогоднiшнiй день будiвельнi роботи на першiй нитцi частково довершенi i трубопровiд уже вступив у дiю - у напрямку Нiмеччини щодоби транспортуСФться близько 26 млн куб. м росiйського газу. Наприкiнцi 2002 р. керiвництвом "Газпрому" був даний старт ще одному масштабному проекту. Пiвнiчно-РДвропейський газопровiд (СЕГ) покликаний зв'язати Росiю з газовим ринком РДвропи, минаючи транзитнi краiни - по дну Балтiйського моря. Сухопутна дiлянка магiстралi довжиною 897 км пройде до Виборга по вже дiючому газотранспортному коридорi в напрямку Фiнляндii. Пiдводна дiлянка (1189 км.) буде прокладений до Грейфсвальда (Нiмеччина). У перспективi СЕГ може бути доповнений вiдводами для подачi газу в Калiнiнградську область, Фiнляндiю, Швецiю, Данiю й iн. краiни. Не виключаСФться також варiант продовження труби до Великобританii, у цьому випадку маршрут стане довше ще на 1000 км. При проектнiй потужностi 19,7-30 млрд куб. м газу в рiк загальна вартiсть будiвництва оцiнюСФться в $5,7 млрд. Окремого висвiтлення заслуговуСФ орiСФнтоване на ринки краiн Азiатсько-Тихоокеанського регiону (АТР) схiдний напрямок росiйського газового експорту. "аснi можливостi видобутку в регiонi незначнi, при цьому вiн характеризуСФться зростаючою потребою в енергоносiях, як за рахунок збiльшення ч