Товариство "Просвіта"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
и в різних регіонах Галичини, а також про читацький попит на книги;
- виявляти побажання народу відносно тематики книг і необхідності змін видавничої політики Товариства;
випускати одну чи більше серій книжок для народу;
підготувати періодичний орган для навчання й просвітницько-організаційної інформації;
проводити в читальнях "Просвіти" драматичні вистави, популярні літературні вечори й школи для неписьменних;
упорядкувати відповідно до своїх завдань бібліотеку з популярної літератури українських видавництв;
- організувати в рамках закону продаж і розповсюдження видань "Просвіти".
7. У випадку необхідності, з дозволу Головного Виділу, комісія може розширити сферу діяльності в просвітньо-організаційному керунку.
8. Необхідні для роботи комісії матеріальні кошти виділяються щорічно на основі рішень Головного Виділу.
9. Комісія працює 2 роки, подає звіт про свою діяльність, після чого Головний Виділ затверджує склад її членів.
В першу чергу нова комісія спрямувала свою діяльність на виявлення читацького попиту, що повинно було стати за основу при укладанні видавничого плану Товариства. З цією метою було складено спеціальну анкету, на основі аналізу результатів якої книговидавці прийшли до висновку, що: "Розповсюджена думка, начебто для народу, котрий стоїть на низькому культурному рівні, необхідно давати речі легкого змісту, як подаються дітям казочки, а взагалі матеріали, що не вимагають пробудження думки... Цей погляд невірний і протинародний. Популяризація це легкість форми, але не змісту... З великим інтересом народ читає речі історичні, особливо, коли вони видані не в формі підручника, а в формі монографічній, без перерахування сухих дат, а з цікавим зображенням подій, їхніх причин та результатів... На першому місці, очевидно, повинна стояти рідна історія проте не виключно". Анкета також виявила велику різницю між членами "Просвіти" стосовно рівня освіти та знань. Все це було враховано при складанні детального плану випуску літератури, котрий був затверджений Головним Виділом і ділив усі видання на дві категорії.
До першої категорії належали видання, призначені для найменш освічених селян. Книжки розсилалися безкоштовно всім членам Товариства. Відповідно, це мали бути невеликі за обсягом, дешеві, популярні за змістом книжечки, написані в формі збірників. Друга група книжок, призначена для більш освіченого кола громадськості, повинна була виходити серіями. Придбати книжки могли всі бажаючі.
В цей же час "Просвіта" наймає власного редактора співробітника газети "Діло" Я. Весоловського. З початком 1907 року поновлюється випуск періодичного органу "Письмо з "Просвіти", котрий спочатку (в 1907 р.) виходив щомісячно, а пізніше (з 1908 р.), двічі на місяць, як неполітичний науково-популярний журнал. Від кінця 1909 року "Письмо з "Просвіти" стає просвітньо-організаційним органом Товариства.
З метою ознайомлення народу з перлинами української класики, "Просвіта", ще в 1904 р., починає видавати серію "Руська письменність " за редакцією Ю. Романчука. Продовження цієї серії поряд з іншими входило до плану випуску літератури, призначеної ДО Продажу. Активізувати роботу вдалося не одразу.
До початку 1908 року в серії "Руська письменність" вийшло всього 5 книжок. Почати видання нової серії, котрою стала "Господарська бібліотека", вдалося лише в 1908 році. Виконання видавничого плану, налагоджене після 1910 року, було перервано Першою світовою війною.
В 1909 р. "Просвіта" бере на себе важку, але почесну місію. З метою координації просвітницької діяльності не тільки в Галичині, але й в усіх українських землях, і з нагоди свого 50-річчя, Товариство проводить Перший український просвітньо-економічний конгрес, котрий перетворився в справжнє свято української культури. Основною темою був розвиток видавничої діяльності в усіх куточках українських земель, як головного чинника розповсюдження освіти. Якщо в 1904 році в Австро-Угорщині нараховувалося 38 українських періодичних видань, то в царській Росії 27 мільйонів українського населення не мало жодної газети чи журналу.
Прочитані на конгресі реферати й прийняті резолюції "Просвіта" видала окремою книжкою за редакцією секретарів конгресу І. Брика та М. Коцюби. Конгрес відкрив нові можливості для творчих та ділових звязків з українськими організаціями поза Галичиною. В архіві "Просвіти" збереглося численне, різноманітне листування з окремими авторами про видання їхніх книжок та виплату гонорарів (ф. 348, оп. 1, № 6505, 6498), редакціями журналів та газет (№ 6507а), установами та організаціями про книгообмін (№ 6497). Враховуючи побажання, висловлені на конгресі, і використовуючи матеріали доповідей виступаючих, директор Канцелярії Товариства А. Гапяк складає "Програму діяльності філій Товариства "Просвіта", котра виходить окремою книжкою і розсилається за призначенням. В той же час (1910 р.) виходить "Інструкція для організаторів читалень "Просвіти", і пізніше (1913 р.), "Правильник діяльності для читалень Товариства "Просвіта".
На початку 1910 року інспектор хліборобства С. Кузик та інспектор крамниць при читальнях "Просвіти" Я. Литви-нович взяли участь в Міжнародному кооперативному конгресі в Гамбурзі. Тут вперше зустрілися посланці галицьких українських кооперативів з представниками Наддніпрянщини.
Про високий рівень організаційної роботи говорить той факт, що "Просвіта" по