Товариство "Просвіта"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
ілою мережею згубних гнізд і розсадників мазе-пинської агітації...".
Від 1873 року, після смерті Ю. Лаврівського, "Просвіта" на Загальному зібранні вибирає третього голову, котрим став молодий, високоосвічений землевласник Володислав Федорович. Чотири роки під орудою В. Федоровича відзначені в історії "Просвіти" поворотом від політичної діяльності до освічення народу, розширення географії діяльності Товариства. В своїй інаугураційній промові, виданій "Просвітою" 1874 року коштом О. К. Селецького окремою брошурою, голова сказав: "Про економічне значення освіти найкраще сказав Мон-тескьє, а саме: що культуру краю визначає не ступінь родючості землі, а ступінь освіченості громадян. Та й політиком може бути лише освічена людина... Отже нам, русинам, необхідно в першу чергу усвідомити, що скільки голів завоюємо для освіти, стільки ж осіб скаже, що ця земля Русь, а вони Русини. Нехай же політикою русинів тепер стане праця над освіченням народу. Тільки власна діяльність допоможе вибороти для себе наші права". Недивлячись на відсутність відповідного положення в статуті, "Просвіта" в 1875 році відкриває першу філію в селі Бортниках біля Ходорова і бере під свою опіку першу читальню в селі Денисові на Тернопільщині.
Членами першої філії, створеної з ініціативи Маркила Же-лехівського, були здебільшого селяни. З часом вони стали першими представниками широких селянських мас, що взяли участь в Загальному зібранні Товариства (15 червня 1876 р.). На відкриття філії зі Львова прибули професор А. Вахнянин, професор О. Партицький, доктор В. Ганкевич.
Слабкою стороною в організації "Просвіти" була концентрація роботи у Львові і поганий звязок з провінціями Галичини. Тут просвітницька робота велася в уже існуючих читальнях, історія зародження котрих сягає в середину XIX ст. Читальні на Галицькій землі створювалися при церковних братствах. Перша така читальня для городян виникла в Коломиї в 1848 році. У Львові першу читальню при духовній семінарії організував її вихованець В. Ковальський (1849 р.). Організаційно вона копіювала читальні Відня, де В. Ковальський проходив стажування, і Праги, куди Львівський семінарист був скерований делегатом від галицьких українців на Словянський конгрес. На час зародження Товариства в Галичині досить успішно вже діяло достатньо культурних осередків, в основному під назвою "Руська читальня". Недоліком в їхній роботі була відсутність єдиного центру та координації між собою.
Частину осередків взяла під свою опіку "Просвіта" (у 1881-1885 роках 320), але організаційно вони їй не належали. Назріла необхідність в організації власних читалень зі своїми статутами. У виданій "Просвітою" в 1884 році книжці "Про закон о товариствах і право збору" Костя Антоновича (псевдо доктора К. Левицького) читаємо: "Сама тільки книжка не дасть освіти, для неї необхідне ще живе слово, потрібні провадарі цього слова! Нам неодмінно потрібні просвітницькі основи, потрібні нам читальні в усіх селах нашої Галичини, в усіх селищах та містах". Для втілення цієї ідеї необхідно було внести зміни до статуту Товариства. Крім того, в 1890 році члени "Просвіти" наполягають на тому, щоб Товариство займалося не тільки освіченням народу, але і його економічним піднесенням. В результаті Загальне зібрання "Просвіти" від 25 березня 1891 року схвалює новий статут, проект якого уклав доктор К. Левицький, а намісництво рескриптом від 18 серпня 1891 року затверджує нововведення.
На основі нового статуту Товариство дістало право організовувати "Читальні "Просвіти", які можуть проводити курси для неписьменних, голосні читання, вечорниці, ставити театральні вистави, а також мати свою позичкову касу, створювати земельно-господарські промислові спілки, утримувати громадські комори. Допомагати в роботі, а також контролювати діяльність читалень повинні філії "Просвіти".
Як методичний посібник для втілення в життя настанов нового статуту Товариство видає книжечку "Що повинна робити "Просвіта" на основі нового статуту?" (1892 р., 32 с.) і "Статут: Перший для читалень "Просвіти", схвалений Головним виділом Товариства "Просвіта" у Львові, дня 24 січня 1894 р." (1894 р., с. 2).
Завдяки закладеній в статуті можливості організувати власні філії та читальні, "Просвіта" невдовзі виростає в найбільш значне в регіоні Товариство, що охопило своєю діяльністю всі ланки культурного та економічного життя Галичини. Про це свідчить відкриття філій та читалень, які вкрили своєю мережею всі найбільш віддалені від Львова регіони Галичини.
З вступом в дію четвертого статуту "Просвіта" стає за своєю структурою трьохступеневою організацією: 1. Головний Виділ у Львові; 2. Районні відділи (філії); 3. Читальні. Вищим контролюючим органом Товариства залишається Загальне зібрання, тобто зїзд делегатів від філій та читалень з метою затвердження напрямків діяльності Товариства, внесення змін до статуту та ін. Загальне зібрання скликається раз на 3 роки (при необхідності позачергово). Головний Виділ складався з голови, 6 заступників, 15 членів правління.
Члени читалень "Просвіти" за користування ЇЇ бібліотекою платили невеликі щомісячні внески. Далеко не всі вони були дійсними членами Товариства. Ця різниця була досить великою і збільшувалася з роками. Від такого роздвоєння членства "Просвіта" нічого не втрачала в ідеологічному плані, але програвала матеріально. Членські внески упродовж всього часу існування Товарис