Товариство "Просвіта"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
тва не забезпечували його потреби. За 40 років діяльності "Просвіта" одержала 222348 крон, а від 1909 до 1920 року142623 крони від своїх дійсних членів. Більш вагомим джерелом доходів були добродійні пожертви. З метою їхнього збільшення Товариство під час святкування свого 40-річчя засновує спеціальний фонд під назвою "Дар "Просвіті". Така акція незабаром приносить плоди. Щорічно Товариство одержує чималі суми від заможних українців краю. Згідно з даними, наведеними в річних звітах Товариства, від 1908 до 1920 р. загальна сума пожертв у фонд "Дар "Просвіті" склала 174195,5 крон.
Третім джерелом доходів "Просвіти" були гроші, одержані від продажу власних видань. На жаль, підрахувати їх немає можливості, бо Товариство не завжди виділяло виторг від продажу власних видань, а обмежувалося фіксуванням кількості проданих книжок. Залишилися свідчення, що "Просвіта" за рахунок виторгу від продажу видань покривала організаційні видатки. Частина їх йшла на платню службовцям і ремонт приміщень. Це свідчить про високу рентабельність видавничої діяльності Товариства. З цифрових даних, що маємо, наведемо такі: а) за час від 15 травня 1874 до 27 травня 1875 року продано 29436 книжок; б) від 1 квітня 1876 до 1 квітня 1877 року продано 22734 книги на суму 2507 крон; в) від 1 вересня 1879 до 31 грудня 1880 року продано 17409 книжок. Згідно зі Звітом про діяльність Товариства від 1.01.1896 до 31.12.1897 р." до кінця 1897 року видано 362 назви книг, а продано більше 2 млн. примірників.
Основним джерелом використання книжок до першої світової війни залишалася бібліотека. З метою розповсюдження свого впливу "Просвіта" безкоштовно давала книжки в читальні краю. В 1876 році Головний Виділ приймає постанову, згідно з якою книжки будуть безкоштовно передаватися тільки тим читальням, що вступили в члени Товариства. Для них "Просвіта" друкувала та розсилала статути. Власні читальні (відкриті після 1891 р.) Товариство регулярно забезпечувало книжками та періодичними виданнями.
Крім розповсюдження книжок по всіх повітах Галичини "Просвіта" від самого початку своєї діяльності вирішує створити велику бібліотеку у Львові. Це повинна бути національна наукова бібліотека, яка має й архів. На заклик "Просвіти" чимало українців офірували свої видання і навіть цілі бібліотеки. Багато галицьких та зарубіжних товариств поспішили вступити в книгообмін зі щойно створеною бібліотекою.
Крім подарунків, Головний Виділ "Просвіти" закуповував для своєї бібліотеки необхідні книжки, а особливо рукописи, автографи письменників та ін.
Значно збільшилася бібліотека, коли у 1871 році до неї приєдналися книжкові фонди Товариства "Руська Бесіда", "Побратим" та редакції газети "Правда".
Досить цінні матеріали до бібліотеки "Просвіти" надходили з Наддніпрянської України, від П. Куліша, М. Костомарова, О. Білозерського, О. Кониського та ін. Серед них були автографи та рукописи таких письменників, як Т. Шевченко, Марко Вовчок, М. Костомаров, Л. Боровиковський, Д. Мордо-вець, І. Нечуй-Левицький, І. Тобілевич, Г. Глібов, Б. Грінченко. Для того, щоб уявити собі цінність зібраної "Просвітою" бібліотеки, вкажемо на наявність в ній таких реліквій як переклад П. Куліша на українську мову "Дон Жуана" Бай-рона, рукописи Варфоломія Шевченка, княгині Варвари Рєпніної, польської письменниці Е. Ожешко, російських письменників М. Салтикова-Щедріна, С. Чалова та ін. О. Кониський подарував бібліотеці рукописи з документами про село Перехо-довку та хутір Кониських за описом Румянцева 1769 року. З реліквій галицьких просвітителів у архіві "Просвіти" зберігалися автографи М. Устияновича, подаровані його сином Корнилом, а також "Євангеліє" у перекладі Маркіяна Шаш-кевича. Цю книгу Головний Виділ придбав у сина поета Володимира.
В архіві зберігалися також матеріали середніх віків, зокрема, рукопис Транквіліона Ставровецького, куплений Товариством в 1876 році.
Після відкриття бібліотеки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка "Просвіта" передала їй чимало цінних матеріалів, залишаючи собі белетристику та книжки науково-популярного змісту.
Реліквії, що збереглися після руйнівних подій Першої та Другої світових воєн, зберігаються сьогодні в архіві НТШ (ЦДІА України у Львові, Ф. 309).
Чимало зусиль доклав Головний Виділ для відкриття читального залу при бібліотеці "Просвіти". Тут необхідно відзначити особисті заслуги нового голови Товариства, професора української мови Львівського університету, автора першої "Історії української літератури", доктора Омеляна Огонов-ського.
Час головування О. Огоновського (травень 1877 жовтень 1894) не був найсприятливішим періодом в історії українського руху в Галичині. Саме в цей період австрійський уряд розгортає кампанію боротьби з соціалістичними ідеями, які просочувалися з Росії.
У Львові час від часу проводилися ревізії з метою виявлення забороненої літератури та листівок. Під час такої ревізії в приміщенні, яке орендувала "Просвіта", слідчий суддя з поліцією вилучили майже всі книжки, видрукувані в Києві з дозволу російської цензури. Серед них були книжки, що не мали навіть політичного забарвлення, зокрема, "Исторические песни малорусского народа" В. Антоновича і М. Драгоманова, "Монографії" М. Костомарова та ін. Вилученням у "Просвіті" літератури скористалися поляки, щоби скомпрометувати Товариство серед селян. Неоднорідність політичної орієнтації спостерігалася і в самому українському таборі. Поглиб