Товариство "Просвіта"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
ленню розколу сприяло розходження думок з приводу російсько-турецької війни 18771878 рр. Австро-Угорщина заявила про нейтралітет, а насправді зайняла- недоброзичливу позицію щодо Росії, бо не бажала закріплення її впливу на Балканах. "Москвофіли-твердоруси" не приховували своїх симпатій до російського уряду. "Народовці" бажали звільнення для сербів та болгар, одночасно сподіваючись, що Росія, програвши війну, буде змушена надати більших свобод народам, що населяють її окраїни, в тому числі й українцям. Необхідно було боротися за симпатії народних мас, на інтересах яких маніпулювали різні політичні групи. Про те, що "Просвіта" не втратила своїх позицій в цих складних умовах, говорить той факт, що в 1877 році відкриваються дві її філії і ще одна в 1878 р. Під опіку "Просвіти" все більше переходить діючих в краю чита-лен: 1881 рік18, 1882 р.36, 188342, 1884 р.132, 1885 р.94.
На той час назріла нагальна необхідність у виданні власного періодичного органу. Від жовтня 1877 року починає виходити газета "Письмо з "Просвіти". Пізніше вісник української книжкової скрави в Галичині "Книжка" писав про неї: "Письмо з "Просвіти" все-таки було мовби енциклопедією нашого просвітницького руху в Галичині". Але час вимагав масового політичного органу, і "Просвіта", ціною припинення випуску власної газети, субсидує вихід газети "Діло", редактором якої став член Головного Виділу Товариства Володимир Барвінський.
Залишаючись єдиною представницею народовського табору, "Просвіта" бере участь в громадсько-політичних акціях Галичини. В 1880 році Товариство організовує святкування 100-річного ювілею скасування панщини в Австрії, а В. Барвінський користає з нагоди для скликання першого українського народного віча (ЗО листопада 1880 р.). Значення цих зборів важко переоцінити, бо в них вперше взяла участь велика кількість селян, що знаменувало початок демократизації українського політичного життя в Галичині.
Щоб не перетворити "Просвіту" в політичну організацію, члени Головного Виділу О. Огоновський, Ю. Романчук, О. Сте-фанович, І. Белей, К. Левицький та ін. створюють перше в Галичині українське політичне Товариство "Народна Рада". Для організації українських городян Львова "Просвіта" виходить з ініціативою створення організації ремісників, котра в 1884 році перетворюється в Товариство "Зоря".
Звільнившись від непередбачених статутом турбот, "Просвіта" активно включається в просвітницьку роботу. Цьому сприяло придбання в 1895 році триповерхового будинку в центрі міста (площа Ринок, 10). "Просвіта" стала першим українським Товариством, котре спромоглося придбати власний будинок. Передачею 3000 крон через професора М. Грушевського вітали купівлю кияни.
Три кімнати в новому будинку займала бібліотека, котра на той час поповнилася подарованими їй книжковими зібраннями голови "Просвіти" Ом. Огоновського (1886 р.) та чеського вченого Франтішека РжепЗржа (1890 р.) В 1894 році під керівництвом К. Паньківського складено каталог бібліотеки, що дало можливість відкрити її фонди для широкого користування.
Разом з бібліотекою "Просвіта" вирішила заснувати український національний музей. В річних звітах Товариства вперше про музей згадується вже в 1886 році.
Останню згадку про музей знаходимо в опису майна Товариства за 1909 рік, де його оцінено в 3 тисячі крон. Надалі більша частина музею "Просвіти" перейшла в "Національний музей ім. митрополита А. Шептицького" у Львові, а деякі матеріали було передано до музею НТШ.
Хоч Товариство "Просвіта" не стало важливішим сховищем основних історичних реліквій українського народу, значущість його музею полягає в тому, що він поклав початок українській національній музейній справі.
На початку XX ст. в Галичині діяло вже чимало українських видавничих товариств та спілок.
В умовах часткової насиченості краю друкованою продукцією, більш гостро постає питання про розповсюдження книжок та журналів. "Просвіта" розгортає роботу по організації книгарень при читальнях та філіях. Прикладом торговельної діяльності було створене 1883 року т-во "Народна Торгівля". Метою нової народовської організації було "придбання та продаж товарів, відкриття магазинів, посередницька діяльність при закупівлі та доставці товарів і забезпечення фондами для ведення торгівлі". Специфіку роботи та методику організації крамниць "Просвіта" розяснює в книзі "Порадник для крамниць", підготовленій Головним Виділом у 1887 році. Кількість крамниць, створених при читальнях "Просвіти", збільшується з кожним роком. Якщо в 1897 році їх нараховується 146, то в 1903 р.450, а в 1908 р.466.
Для покращення якості членських книжечок в 1874 році створюється "Літературний комітет", перейменований в 1891 році в "Літературну секцію". Найбільшою популярністю користувалися календарі "Просвіти", тираж котрих досягав 1013 тис. примірників. Календарі виходили майже щорічно, починаючи від 1870 року, за виключенням 1871, 18831889 та 1919 р.
В тому, що вони стали настільною книжкою в багатьох укр. родинах, велика заслуга в першу чергу редакторів. У довоєнний час календарі редагували О. Партицький, Ю. Целе-вич, Ю. Романчук, В. Лукич (псевдо В. Левицького), К. Пань-ківський, П. Огоновський, К. Левицький, О. Борков-ський, І. Франко, В. Білецький, Я. Весоловський, Г. Хотке-вич, Ю. Балицький. Як видно зі списку, укладанням та редагуванням календарів займалося чимало відомих людей і талановитих письменників, але не