Товариство "Просвіта"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
обхідно особливо вирізнити заслуги публіциста й редактора газети "Зоря" В. Левицького, під керівництвом котрого вийшло 18 календарів "Просвіти". Крім високої якості редагування, щорічники т-ва визначалися цікавим художнім оформленням.
Серед членських книжечок відзначимо "Історію Руси" І. Нечуя-Левицького та О. Барвінського. Всього від 1879 до 1884 р. вийшло 5 частин "Історії", загальним тиражем 15 тис. прим. Книжка користувалася підвищеним попитом, і "Просвіта" повертається до неї в 1904 році, видавши обємний однотомник (727 стор.) за редакцією О. Барвінського, тиражем 12 тис. прим. Покращання поліграфічної бази дозволяє доповнити "Історію" великою кількістю ілюстрацій (49) та картою України.
Послідовно працюючи над розширенням світогляду народних мас, "Просвіта" видає доповнену картами "Географію Руси" (1887 р., 150 с.).
Звертається Товариство також і до історії інших народів. Щоб заповнити прогалину, яка виникла в 70-х роках у виданні в Галичині творів Т. Г. Шевченка, "Просвіта" випускає для народу вибіркові поезії українського генія.
Користуються попитом також життєписи видатних особистостей української культури. В кінці XIX ст. Товариство видає популярні перекази життя й діяльності Т. Г. Шевченка, М. Ша-шкевича, І. Котляревського, Г. Квітки-Основяненка, О. Ко-ниського. Окремими книжечками вшанувала "Просвіта" своїх трудівників О. Барвінського та О. Огоновського.
В 1878 році з дозволу митрополита Сильвестра Сем-братовича "Просвіта" видає український молитовник, написаний чистою народною українською мовою. Ця подія мала велике значення, бо молитовник поряд з "Біблією" був і залишався головною настільною книгою в кожній родині. Висловивши подяку митрополитові, голова "Просвіти" О. Огоновський заявив, що своїм дозволом "розвалив він, мов громо-носним тараном, неподвижимі заборола тої закостенілости, що не дозволяла молитися до Отця небесного рідною мовою". Про популярність молитовника говорить той факт, що до першої світової війни книга витримала 7 перевидань загальним тиражем 95,3 тис. прим.
Підвищенню ролі Товариства серед українського населення Галичини сприяла організація ювілейних урочистостей. До двадцятипяти- та сорокаріччя "Просвіта" видавала окремі книжечки, оформлені ілюстраціями, портретами та картами.
Вагомі зміни в тематиці видань відбулися в звязку з прийняттям нового статуту 1891 року, котрим санкціонувалася економічна діяльність Товариства.
Розширити свою діяльність "Просвіту" змусило злиденне становище українського селянства, змушеного переносити на своїх плечах пережитки панщини та кріпосного права в Галичині. Одним тільки актом відміни панщини селянське питання було вирішене. Зусилля церковних братств і уряду не змогли вивести народ на шлях культурного та економічного відродження. Повернути громадську думку в бік необхідності розширення господарської освіти намагаються приватні особи, шляхом підготовки та випуску популярних періодичних видань. С. Шехович від 1863 до 1864 року видає газету "Дім і школа". В той же час за редакцією І. Гушалевича виходить "Неділя", М. Попель випускає газету "Порадниця домашня". В 1865 році С. Шехович робить ще одну спробу забезпечити український народ економічним виданням і починає випуск газети "Секретар". В той же час починають зявлятися книжечки на господарську тематику: "Рільництво" (Перемишль, 1862 р.); "Порадник для любителів скотарства" (Коломия, 1864 р.). Все це були поодинокі спроби впливу на українську громаду Галичини.
Одразу після свого утворення "Просвіта" дає початок ремісницькому товариству "Побратими" (1875). Перша книжка "Просвіти" "Зоря" здебільшого присвячена господарським питанням. Практично посібником для виходу українських селян з матеріальної скрути стає друга книжка Товариства "Що нас вигубить, а що помочи зможе", її вихід значно підвищив авторитет "Просвіти" в регіоні. Відчувши підтримку, С. Шехович видає 28 чисел газети "Господар" (1869 1870 рр.). В 18741875 роках "Просвіта" видає 24 книжечки для народу, загальним тиражем 281 850 прим. Це було початком духовної революції в регіоні.
Активізувати свою діяльність "Просвіту" змушувало й конкуруюче москвофільське "Общество им. К. Качковско-го". Його голова І. Наумович видає газети "Наука" і "Русская Рада", розгортає акцію по створенню сільськогосподарських крамниць в селах.
Очевидно, така конкуренція давала свої позитивні наслідки.
Основними труднощами в скраві господарського піднесення народу була недостатня кількість економічно грамотних людей, здатних вести активну просвітницьку діяльність. Для їхнього виховання ще не було необхідного грунту, котрим, крім освіти й національної самосвідомості, є матеріальний добробут народу.
На розвиток торгівлі й промисловості в регіоні значно вплинуло відкриття залізниці від Відня до Львова (1861 р.), а з часом до Чернівців (1866 р.) В той же час селянинові, що вів досі натуральне господарство в межах свого села, залізниця не принесла нічого, крім підвищення податків, які збільшувались прямо пропорціонально розвиткові промислово-капіталістичного господарства. Про це красномовно свідчить той факт, що в період від 1880 до 1910 року зі Східної Галичини емігрує 357 941 українець, в основному це були селяни, в той час 318 589 осіб інших національностей прибуває в регіон, і для них знаходиться заняття.
Захистити селянина могла тільки розгал