Товариство "Просвіта"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
ти" стало прийняття видавничого плану на 1934 рік. Велику увагу обговоренню саме цього плану приділила українська преса Галичини. Свої критичні зауваги висловили газети "Новий час", "Мета", "Життя і знання", "Діло".
Зробивши аналіз всієї своєї видавничої практики, "Просвіта" від 1934 року поповнює випуск щомісячних книжок обсягом 34 друкованих аркуша (4860 сторінок). Призначені для масового читача книжки не обмежені жанром чи тематикою. Від передвоєнних їх відрізняє більш висока якість поліграфічного виконання, наявність ілюстрацій.
На кошти фонду "Учітеся, брати мої..." намічено випускати щоквартально книжку з серії "Науково-популярна бібліотека". За тематикою нова серія повинна охопити всі галузі знань і, в першу чергу, українознавство. Книжки видаються добре ілюстровані, в доступному викладі, обсягом близько 100 сторінок. З часом намічену періодичність випуску книжок "Науково-популярної бібліотеки" було порушено.
Видання оригінальних і перекладних повістей було вирішено обєднати в серію "Бібліотека повістей", у котрій планувалося випускати 1 книжку на рік обсягом до 20 друкарських аркушів. Налагодити випуск цієї серії так і не вдалося.
Продовжується видання журналу "Життя і знання", котрий завойовує все більшу популярність. Користуються попитом брошури, що виходять під загальною назвою "Бібліотека "Життя і знання".
Членам Товариства і організаціям, котрі купували видання "Просвіти", надавалася значна торговельна знижка. Щомісячні видання можна було одержувати по передплаті. Якщо річний комплект на 1934 рік надходив у продаж по ціні 5,4 злотих, то передплатники могли одержати 12 книжечок всього за 3,6 злотих. Кооперативи, котрі заплатили 12 злотих, мали право на одержання комплекту щомісячних видань і 4-х книжок "Науково-популярної бібліотеки". Читальні "Просвіти" платили 25 злотих у рік і одержували від Товариства ті ж 16 книжок і журнал "Життя і знання".
Передбачалося також поновлення видання журналу "Письмо з "Просвіти" і бібліотеки української класики "Українське письменство". У перспективі намічалося видати низку підручників українознавства для освіченої інтелігенції в серії "Наукова Бібліотека".
Виконання планів гальмувала нестача коштів, яка підсилювалася падінням курсу польської валюти.
Проте розробка та широке обговорення видавничого плану пвзитивно відбилися на матеріальному стані Товариства, про що красномовно свідчать такі цифри: якщо в 1933 році тираж видань "Просвіти" складав 74560 примірників, то в 1934175000. Всього упродовж 1934 та 1935 років вийшло 36 назв книжок, що разом з журналом "Життя і знання" склало майже 180 друкованих аркушів. Велика заслуга в цьому редактора видань "Просвіти" В. Сімовича.
Збільшення обсягу видавничої продукції позитивно вплинуло на стан бібліотек Товариства. Кількість книжок у них в 1933, 1934 та 1935 роках складала, відповідно, 361,7; 452,8 та 581,2 тис. примірників. Добре зарекомендувала себе така форма доведення книжки до споживача, як "мандрівні бібліотеки". У 1935 році їх число збільшилося до 115.
Значний інтерес становить кількісна характеристика замовлених у бібліотеці книжок. Наведемо дані про рух літератури в центральній бібліотеці Товариства у Львові. Загальна кількість книжок (без періодики) в 1935 році складала 16897 томів. Впродовж попередніх трьох років бібліотеку відвідало 9002 читача, котрі прочитали 12509 книжок та журналів.
Майже незмінним залишається тематичний склад книжок, що користуються попитом. Насамперед це художня література, далі йдуть книжки історичні, історія літератури, суспільствознавство.
У 1935 році змінюється тематика щомісячних книжок, зменшується кількість історичних, натомість зявляються книжки з географії (В. Кубійович "Територія й людність українських земель", О. Бочковський "Абісинія й абісин-ська справа"), природознавства (О. Терлецький "Вплив природи на історію України"), про боротьбу народів за самовизначення (Б. Галайчук "Про Грузію та грузинів", "Боротьба сьогочасних греків за волю", І. Брик "Боротьба чехів за волю").
Тематичні музичні вечори були й залишалися однією з головних форм роботи просвітницько-організаційних комісій усіх українських товариств. Великої популярності зажили спектаклі аматорських театральних гуртків. Численні "свята книги" та ювілеї не обходилися без музичного супроводу. За таких умов відкриття музичного видавництва не могло бути збитковим. Час підтвердив правильність рішення "Просвіти". Недорогі партитури творів українських композиторів-кла-сиків (Миколи Лисенка, Філарета й Миколи Колесси, Нестора Нижанківського та ін.) користувалися великим попитом, швидко знаходили свого споживача, й забезпечували прибуток "Народному музичному видавництву", створеному "Просвітою" в 1935 році.
В тому, що "Просвіта" зуміла гідно вийти з важкого стану часів світової війни, велика особиста заслуга тодішнього голови І. Брика. Завдяки його старанням у вересні 1929 року у Львові проходить другий Всеукраїнський освітянський конгрес.
Велику увагу І. Брик приділяє наведенню тісних контактів з культурними організаціями за кордоном. "Просвіта" завязує дружні стосунки й починає книгообмін з чеським інститутом ім. Масарика в Празі й вступає у члени "Всесвітнього Союзу освіти для дорослих у Лондоні".
У 1929 році І. Брик брав участь у роботі всесвітнього зїзду "Союзу", котр?/p>