Товариство "Просвіта"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
ть викликають вони і сьогодні.
В тому, що календарі в Галичині одержали статус настільної книги кожної української родини, велика заслуга насамперед редакторів просвітянських видань: О. Партицького, Ю. Романчука, В. Левицького, І. Франка, Г. Хоткевича, С. Шаха та ін.
Всього в серії "Народна бібліотека" вийшло 38 книжок загальним тиражем 203 тисячі примірників.
Постійне погіршення матеріального становища Товариства в звязку з наближенням економічної кризи призводить до того, що в 1927 році виходить остання книжка популярної серії.
З тієї ж причини видавцям не вдається здійснити ще один задум: в рамках "Народної бібліотеки" випустити театральну серію, котра знайомила б читачів з кращими взірцями української драматургії і разом з тим подавала матеріал для численних драматичних гуртків, які функціонували при кожній філії Товариства. В 1922 році виходять лише дві книжки цієї серії, й на цьому вона припиняє своє існування.
У 1921 році "Просвіта" виступає з ініціативою створення видавничого фонду, куди б поступали добродійні пожертви від українського населення. Перші кошти зібрано при вшануванні памяті великого українського поета Т. Г. Шевченка. За умови, що до фонду під назвою "Учітеся, брати мої..." будуть регулярно надходити доброчинні внески, планувалося за його рахунок видавати одну книжку щоквартально. В 1921 році дійсно підготовлено 4 книжки, але вже наступного року Товариство вкладає свої кошти з тим, щоб підтримати благодійне починання.
Всього під гаслом "Учітеся, брати мої..." вийшло 9 книжок науково-популярного змісту загальним тиражем 45 тисяч примірників.
Економічна криза 1929 1930 років важким тягарем лягає насамперед на селянство. Українське населення Галичини, що знаходилося ще й під національним гнітом, особливо гостро відчуло її наслідки. Все це призводить до того, що члени "Просвіти" не можуть вчасно сплатити членські внески, не кажучи вже про поповнення лав Товариства. В 1928 році припиняють виходити всі серії "Просвіти". Доброчинні пожертви не надходять взагалі, внаслідок чого від 1929 року в рамках видавничого фонду "Учітеся, брати мої..." не виходить жодної книжки.
Нестача матеріальних засобів змусила видавців відмовитися від випуску ще однієї серії "Історична бібліотека" (19231925 рр.). Необхідно зазначити, що видання цієї серії започатковане після широкого вивчення читацького попиту, проведеного шляхом анкетування. В результаті було виявлено, що найбільшою популярністю серед українського населення користуються книжки на історичну тематику, написані живою, народною мовою. Враховуючи побажання своїх читачів, "Просвіта" починає видавати серію книжок, які розповідають про основні історичні події, повязані з долею українського народу. Тут ми зустрічаємо також історію стародавніх галицьких міст (Крипякевич І. Княжий город Галич: Переказ про минуле), життєпис історичних осіб (Крипякевич І. Іван Федорович перший український друкар).
"Історична бібліотека" була досить дешева. Ціна кожної книжки не перевищує вартості щомісячних видань Товариства.
Згідно з видавничим планом книжки історичної серії мали виходити щоквартально, проте в дійсності за 3 роки існування серії вийшло всього 10 книжок (загальний тираж 48 тис. прим.).
Після 1928 року "Просвіта" робить спробу відродити традицію видавничих серій. Внаслідок цього починає виходити нова серія "Бібліотека "Життя і Знання", за задумом та поліграфічним виконанням аналогічна "Просвітнім листкам", що виходили раніше. Дешеві, невеличкі за обсягом книжечки містять відбитки з другого періодичного журналу товариства "Життя і Знання". Не пощастило тільки зберегти на попередньому рівні тираж серії. Всього вийшло 53 книжечки (158 тисяч примірників).
До середини 30-х років "Просвіті" вдається частково стабілізувати своє матеріальне становище за рахунок збору членських внесків та поповнення Товариства новими членами. Це дало можливість в 1934 році за рахунок благочинного фонду "Учітеся брати мої..." розпочати випуск серії книг "Науково-популярна бібліотека".
Згідно з затвердженим планом в новій серії щорічно повинно було виходити чотири книжки: дві з історії, дві з природознавства. Насправді ж переважають книжки історичної тематики. Можна сказати, що в "Науково-популярній бібліотеці" відродилися не втілені доти в життя задуми видавців "Народної" та "Історичної" бібліотек.
Основний тираж "Науково-популярної бібліотеки" 5 тисяч примірників. Серія добре ілюстрована. Книжки з історії та географії мають необхідні карти, статистичні дані подано у вигляді таблиць та діаграм.
В 1926 році після укладання І. Калиновичем бібліографії видань "Просвіти" голова Товариства М. Галущинський вирішив поновити загальну нумерацію видань, починаючи від 1869 року. Таким чином, "Загальна", "Народна" та "Історична" бібліотеки почали виходити під черговим номером випуску книги, і тільки "Руська Письменність" мала свій індивідуальний видавничий номер.
Протягом всієї діяльності Товариства вийшло 3 ювілейних видання. Це книги: 1. Белей І. Двадцять й пять леть исторіи Товариства "Просвіта" (1894, 69 с.); 2. Лозинський М. Сорок літ діяльности "Просьвіти" (1908, 72 с.); 3. Перський С. Популярна історія Товариства "Просвіта" у Львові (1932, 268 с.).
Перша книжка видана етимологічним правописом, що на сьогодні ускладнює сприйняття тексту. В той же час, книжка глибоко емоц