Товариство "Просвіта"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
?й проходив у Кембріджі. У 1935 році, після проведення акції по масовому залученню українського населення до Товариства, чисельність останнього в порівнянні з 1934 роком збільшилася з 14 до 25 тисяч чоловік. "Масове членство це можливість перетворити широкі народні маси в одну національне-духовну спільність", підкреслювалося в календарі "Просвіти" на 1936 рік.
Ще з початку XX ст. "Просвіта" намагається охопити культурно-просвітницькою роботою українське населення південно-західної окраїни Польщі Лемківщини, яка особливо потребувала матеріальної та організаційної підтримки. Спеціальна лемківська комісія при "Просвіті" була створена ще 1911 року. Поновити її роботу після війни вдалося лише в 1932 році.
Спроби проводити культурну роботу серед українського населення Карпат постійно перепинялися акціями з боку вороже настроєної польської адміністративної влади. Так, лише від 1934 до 1936 року було здійснено переведення лемківського регіону з Львівського до Краківського судового підпорядкування; закрито майже всі читальні "Просвіти" на терені Новосадецької філії; заборонено проведення ревізій українських кооперативів "Львівським ревізійним союзом українських кооперативів"; офіційно заборонено діяльність лемківської комісії при Головному Виділі "Просвіти" у Львові та створення Апостольської Адміністрації Лемківщини для греко-ка-толицької церкви з метою відриву її від Львівської митрополії.
Отож, розповсюдити свій вплив на Карпатський регіон "Просвіта" змогла лише від 1932 до 1936 року. Але, недив-лячись на недовгочасність праці, комісія зробила великий внесок у ліквідацію масової неграмотності українського населення, підвищення його національної самосвідомості.
У важкі післякризові роки на культурні потреби лемків з бюджету виділено: в 1933 році 608 злотих; у 1934 1006; у 19352500; у 1936^3400 злотих.
Приватний книговидавець І. Тиктор на кошти філії "Просвіти" видає періодичний журнал "Наш Лемко". Всього в 1932 році в регіоні розповсюджувалося 3112 примірників української національної преси та 250 примірників періодики москвофільського спрямування.
Стараннями львівської комісії були налагоджені стосунки з "Союзом охорони Лемківщини", створеним українськими емігрантами в США. Союз видавав газету "Лемківський дзвін" і, по можливості, надсилав матеріальну допомогу на адресу комісії у Львові. Від 1933 до 1936 року допомога з Америки складала 748.289 злотих, у той час, як, згідно з касовим звітом лемківської комісії, "Просвіта" за цей період зібрала пожертв і виділила з власних коштів 1256.075 злотих.
У "Матеріалах по розповсюдженню української книги і преси на Лемківських теренах" зберігаються листи, що їх Головний Виділ "Просвіти" надсилав до усіх українських видавничих спілок та кооперативів з проханням про безкоштовне розповсюдження їхніх видань на теренах Лемківщини. В результаті проведеної роботи українське населення Карпат щорічно безкоштовно отримувало такі періодичні видання: "Неділя", "Мета", "Сільський господар", "Світ дитини", "Дзвіночок".
Крім періодики стараннями "Просвіти" в регіон безкоштовно було надіслано книжки від "Ревізійної спілки українських кооперативів", видавництва "Народна справа". На суму 60 злотих зробив замовлення для Лемківщини у видавництві "Сільський господар" український "Центросоюз". Від себе видавництво надіслало 3114 примірників книжок на суму 1202 злотих, 859 книжок Товариство одержало з Праги; в архіві зберігаються подяки за безкоштовне одержання книжок з Берліна та Варшави.
Після заборони діяльності лемківської комісії "Просвіта" неодноразово робила спроби поновити допомогу своїм побратимам, але жодна з них не увінчалася успіхом. Зокрема, в ЦДІА України у Львові вдалося віднайти "Меморандум Головної управи товариств львівському воєводі в звязку з перепонами в діяльності "Просвіти" на Лемківщині, а також репресіями з боку державних органів Польщі". Документ датовано 1939 роком, тому доля його, як і результати дії невідомі. Для Польщі це був час початку Другої світової війни.
Репресії з боку влади розповсюджувалися не тільки на терени Карпат. У період від 1936 до 1938 року заборонена діяльність однієї філії та 134 читалень. На прохання відкрити 342 читальні в селах Галичини дозволено розпочати їх роботу лише в 92 місцевостях.
Від 1936 року починається новий етап у діяльності Товариства. Робота проводиться в 11 комісіях: просвітницько-організаційній, видавничій, освітньо-виховній, боротьби з неписьменністю, бібліотечній, театральній, господарсько-фінансовій, розповсюдження книжок, пропаганди та реклами, адміністративній, комісії для роботи на західних землях.
У видавничій діяльності помітний поворот до зменшення тиражів (з 10-12 до 5-6 тисяч примірників), а також обсягу щомісячних книжечок Товариства (з 4-х до 3-х друкованих аркушів). Частина щомісячних книжечок виходить у вигляді спарених номерів. У результаті, в 1936 році їх вийшло 8, у 19379, у 19387, до вересня 1939 року 5.
У 1936 році з підзаголовком "Журнал одноденка", виходить шеститисячним тиражем книжечка "Просвіта" Гу-цульщині". Гарно ілюстроване, доповнене картою, видання розповсюджувалося на гуцульській землі за символічну плату 0,5 злотих.
З періодичних видань продовжує виходити журнал "Життя і знання", а в 1936 році виходить перший номер нового журналу "Просвіта" (редактор М. Дужий), тираж 5 тисяч, обсяг близько 200 ст?/p>