Споживче кредитування та його розвиток в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
стемою управлiння розвитку споживчого кредитування населення для задоволення соцiальних потреб населення УкраСЧни.
Методами дипломного дослiдження СФ структурний аналiз, первиннi статистичнi спостереження, групування та статистистичний аналiз хронологiчних рядiв параметрiв.
РЖнформацiйною базою дипломного дослiдження були звiтнi документи АКБ тАЬПриватбанктАЭ, статистичнi матерiали Нацiонального банку УкраСЧни, АсоцiацiСЧ украСЧнських банкiв, Держкомстату УкраСЧни, Держфiнпослуг УкраСЧни за 2000 2006 роки., публiкацiСЧ в економiчнiй лiтературi.
РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ
1.1 Економiчна сутнiсть споживчого кредиту
Категорiя тАЬкредиттАЭ як в теоретичному, так i практичному аспектi явище без сумнiву цiкаве. Слово тАЬкредиттАЭ походить вiд латинського тАЬсreditumтАЭ, що означаСФ тАЬпозикатАЭ, тАЬборгтАЭ. Деякi лiнгвiсти повязують його iз тАЬcredosтАЭ, тобто тАЬвiрютАЭ. Отже, категорiя кредиту так чи iнакше розглядаСФться економiчною наукою, як вiдносини про надання позики однiСФю особою iншiй, що заснованi на довiрi та передбачають повернення наданоСЧ вартостi у певний строк з сплатою цiни за користування. Таким чином, можна говорити, що кредитним вiдносинам притаманнi такi базовi ознаки [41, с.212]:
феномен кредитування означаСФ передачу вартостi однiСФю особою iншiй у тимчасове користування на умовах повернення та платностi;
економiчною основою кредиту СФ тимчасово вiльна вiд обiгу мобiлiзована вартiсть, що здатна до вiдчуження та формування позичкового капiталу;
кредитнi вiдносини передбачають наявнiсть довiри, тобто передбачають вiльний рух iнформацiСЧ мiж позичальником i кредитором.
Таким чином, кредит це економiчнi вiдносини, що виникають мiж кредитором та позичальником з приводу передачi тимчасово вiльних коштiв на умовах СЧх повернення та сплати цiни за користування. Кредит СФ однiСФю з основних форм руху позичкового капiталу.
Найповнiше суть категорiСЧ кредит проявляСФться у функцiях, що вiн виконуСФ. Сучаснi економiсти вiдзначають три його основнi функцiСЧ: перерозподiльчу, емiсiйну та контрольну [42, с.79].
Перерозподiльча функцiя кредиту полягаСФ у перерозподiлi за допомогою кредиту грошових капiталiв мiж рiзними суб`СФктами народного господарства на засадах повернення та платностi. Ця функцiя проявляСФться як в процесi мобiлiзацiСЧ тимчасово вiльних грошових коштiв суб`СФктiв господарювання, так i в процесi СЧх розмiщення на ринку позичкового капiталу. Таким чином, за допомогою цiСФСЧ функцiСЧ вiдбуваСФться своСФрiдне зосередження позичкового капiталу у найпрiоритетнiших сферах економiчноСЧ дiяльностi.
Емiсiйна функцiя кредиту полягаСФ у можливостi створення за рахунок кредиту додаткових засобiв платежу. Особливого значення дана функцiя отримала при переходi вiд використання реальних грошей до вводу кредитних засобiв обiгу. Будь-яка емiсiя грошей в обiг СФ результатом кредитноСЧ операцiСЧ. Видача позики збiльшуСФ масу грошей в обiгу, погашення кредиту СЧСЧ зменшуСФ. Отже, в наслiдок вмiлого використання кредиту у рамках цiСФСЧ функцiСЧ, уряд отримуСФ ефективний iнструмент регулювання економiки.
Контрольна функцiя кредиту полягаСФ в тому, що в процесi кредитування забезпечуСФться контроль за дотриманням умов та принципiв кредиту з боку суб`СФктiв кредитноСЧ угоди. Отже, кредит значно посилюСФ контрольнi процеси у народному господарствi, пiдвищуСФ ефективнiсть використання коштiв, стимулюСФ процес розширеного вiдтворення.
Загальноприйнято видiлення форм кредиту за наступними функцiональними ознаками: характер кредитних вiдносин, склад учасникiв кредитноСЧ операцiСЧ, обСФкт i сфера кредитування та iн. Таким чином, в економiчнiй лiтературi аналiзуються наступнi форми кредиту: товарна i грошова.
В економiчнiй та законодавчо-нормативнiй лiтературi на даний час немаСФ СФдиного пiдходу до визначення сутностi споживчого кредиту. Аналiз науковоСЧ лiтератури та нормативних документiв банкiвськоСЧ практики показуСФ, що основними визначеннями термiну тАЬспоживчий кредиттАЭ СФ наступнi:
1. За визначенням Г.С.ПановоСЧ (Росiя,1994) [69, с.112] споживчий кредит це кредит, який надаСФться фiзичним особам на придбання споживчих товарiв та послуг i який погашаСФться поступово. Споживчий кредит характеризуСФ вiдносини, що виникають з приводу фiнансування потреб кiнцевого споживання. Суб`СФктами споживчого кредитування у якостi позичальникiв виступаСФ населення, у якостi кредитора банки, кредитнi спiлки, пiдприСФмства виробники, торгiвельнi посередники. Споживчий кредит за формою надання подiляСФться на прямий (надаСФться безпосередньо банкiвськими установами) та непрямий (надаСФться через посередникiв, т.б. торгiвельнi органiзацiСЧ, тощо).
Споживчi кредити надаються, як правило, на строк до десяти рокiв, але конкретнi параметри кредиту залежать вiд багатьох факторiв: об`СФкту кредитування, доходiв позичальника, вартостi товару тощо.
2. За визначенням С.В.Мочерного (УкраСЧна,1995) [44, с.176] споживчий кредит це кредит, який надаСФться тiльки в нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам-резидентам УкраСЧни на придбання споживчих товарiв тривалого користування та послуг i повертаСФться в розстрочку , якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору. СубСФктами кредитних вiдносин являються фiзичнi особи (позичальники) , а в особi кредитора виступають банки, iншi кредитнi установи (ломбарди, пункти прокату та iншi пiдприСФмства та органiзацiСЧ). Мiж банком та населенням може iснувати й посередник, наприклад то