Софiйський собор - видатна памята доби КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
П л а н
Вступ
- СофiСФвський собор.
1.1. Нартекс.
- Архiтектура i розписи iнтерСФра собору.
- Саркофаг Ярослава Мудрого.
- Пiвнiчна зовнiшня галерея.
- Башти.
- Хори.
- Дзвiниця.
- Бурса.
- Братський корпус.
- Будинок митрополита.
- Трапезна.
- Консисторiя.
- Пiвденна вСЧзна башта.
- Захiднi ворота (Брама Заборовського) i мур.
3. Висновки.
В С Т У П
Державний архiтектурно-iсторичний заповiдник Софiйський музей мiститься в центрi КиСФва. На територiСЧ заповiдника, площа якого становить 5 гектарiв, розташований чудовоСЧ краси ансамбль памяток вiтчизняного зодчества 11-18 столiть. Найцiннiшою спорудою заповiдника СФ Софiйський собор всесвiтньовiдома памятка архiтектури i монументального живопису 11 столiття. Вiн велично височить у центрi ансамблю. Собор споруджено в перiод розквiту КиСЧвськоСЧ Русi, великоСЧ схiднословянськоСЧ держави, колиски трьох братнiх народiв - росiйського, украСЧнського та бiлоруського.
Давньоруська держава досягла вершини своСФСЧ могутностi у часи правлiння князя Володимира Святославича ( 978 - 1015 р.) та його сина Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.).
У 988 роцi за князя Володимира Святославича на Русi було запроваджено християнство, що мало велике значення для дальшого розвитку феодальних вiдносин, змiцнення СФдностi держави, пiднесення культури, розширення полiтичних i культурних звязкiв КиСЧвськоСЧ Русi з ВiзантiСФю та iншими СФвропейськими краСЧнами.
РЖз запровадженням християнства в Давньоруськiй державi почалось iнтенсивне будiвництво камяних християнських храмiв. До СЧх створення залучались кращi будiвельники i художники свого часу, використовувалися художнi й технiчнi досягнення епохи. Храми прикрашалися настiнними розписами, камяним рiзьбленням, ставали справжнiми творами мистецтва.
За часiв сина Володимира - Ярослава Мудрого в КиСФвi почалось велике будiвництво. У цей же перiод збудовано митрополичий храм - Софiйський собор, який став головною монументальною будовою мiста.
У лiтописах закладини собору датуються 1017 або 1037 роком. Певно, що його будiвництво велося в 20-30 роки 11 ст.
Навколо Софiйського собору-центральноСЧ споруди Ярославового мiста - стояли камянi храми, боярськi палаци, житла городян, а подвiря митрополiСЧ було огороджено муром. До наших днiв з 11 столiття збереглися лише Софiйський собор i руСЧни Золотих ворiт - парадного вСЧзду в древнiй КиСЧв.
Назва собору Софiйський походить вiд грецького слова софiя ,що в перекладi означаСФ мудрiсть. Присвячений мудростi християнського вчення, собор, за задумом творцiв, мав утверджувати на Русi християнство i феодально-князiвську владу.
Збудований як головний, митрополичий храм Русi , Софiйський собор був у давнину громадським i культурним центром держави. Тут вiдбувалися царемонiСЧ посадження князiв на киСЧвський престол, прийоми iноземних послiв; бiля стiн собору збиралося киСЧвське вiче; при соборi велося лiтописання i була створена Ярославом Мудрим перша вiдома в Стародавнiй Русi бiблiотека.
Уже в 11 столiттi сучасники оцiнили Софiйський собор , як видатний твiр мистецтва. Перший руський митрополит РЖларiон - видатний публiцист свого часу - писав про нього: Церковь дивна и славна всем округниим странам, яко же ина не обращаеться во всем полунощи земнем от востока до запада.
За свою багатовiкову iсторiю собор пережив навали ворогiв, пограбування, частковi руйнування, ремонти i перебудови.
В один з найважчих перiодiв iсторiСЧ древнього КиСФва - захоплення мiста полчищами хана Батия в 1240 роцi - бiльшiсть архiтектурних споруд було перетворено на руСЧни. Софiйський собор уцiлiв. Однак, розграбований i спустошений, вiн втратив колишню красу i велич, хоч i залишився головним мiським дiючим храмом.
У 16 столiттi посилюСФться гнiт польських феодалiв. В умовах загарбання украСЧнських земель, поневолення i насильного окатоличування населення в 1596 роцi було укладено Брестську релiгiйну унiю, яка ставила за мету обСФднати православну i католицьку церкви пiд главенством римського папи. Католицьке духовенство i унiати почали лiквiдацiю православноСЧ церкви. Захоплений унiатами Софiйський собор цiлком занепав. Спорохнявiла покрiвля, зруйнувалися склепiння галерей, загинуло багато настiнних розписiв.
У 30-40 роки 17 столiття киСЧвський митрополит Петро Могила вiдiбрав в унiатiв i заснував при храмi чоловiчий монастир. Собор було частково вiдремонтовано, навколо нього споруджено деревянi монастирськi будiвлi, а всю територiю обнесено високою деревяною огорожею. До робiт у соборi Петро Могила залучив iталiйського архiтектора Октавiано Манчiнi.
У 1654 роцi кияни затверджували у Софiйському соборi iсторичнi рiшення ПереяславськоСЧ ради. ВоззСФднання викликало велике полiтичне i культурне пiднесення на УкраСЧнi.
У 1697 роцi велика пожежа знищила деревянi будiвлi Софiйського монастиря. Через 2 роки почалося за указом Петра РЖ спорудження нових камяних будинкiв навколо собору.
Будiвництво тривало по 1767 рiк. У цей перiод споруджено дзвiницю, трапезну, хлiбню ( пекарню ), будинок митрополита, захiднi ворота (Браму Заборовського), монасти