Софiйський собор - видатна памята доби КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
а пiвденнiй стiнi широко вiдомi як портрети дочок Ярослава, iснують науковi гiпотези, що визначають цi зображення як чоловiчi (зокрема, двi першi постатi зi свiчками в руках).
Портрет родини Ярослава Мудрого, розмiщений у центрi собору, служив утвердженню князiвськоСЧ влади. РЖ тепер, дивлячись на зображення на портретi людей, ми згадуСФмо про звязки киСЧвського княжого дому з найбiльшими державами РДвропи. Дружина Ярослава Мудрого РЖрина (РЖнгiгерд) була шведською принцесою, його сини Святослав i Всеволод одружилися з грецькими царiвнами, а дочки - РДлизавета, Анна i Анастасiя - були королевами НорвегiСЧ, ФранцiСЧ та Угорщини. Фресковий портрет родини Ярослава Мудрого - це унiкальна памятка древньоруського портретного монументального живопису.
РЖншi розписи на першому поверсi Софiйського собору мають релiгiйний змiст. Фрески бокового вiвтаря Якима i Анни розповiдають про дiву Марiю та СЧСЧ батькiв, фрески вiвтаря Петра i Павла - про дiяння апостола Петра.
Фрески пiвденного (Михайлiвського) бiчного вiвтаря присвяченi архангелу МихаСЧлу , який вважався покровителем КиСФва i князiвськоСЧ дружини: в апсидi бачимо монументальну пiвпостать МихаСЧла, пiд нею - фiгури святителiв . На склепiннi перед апсидою зображено iени РДдиноборство з РЖаковом(пiвнiчний схил) i Поверження сатани (пiвденний схил). На склепiннi в передвiвтарнiй частинi нефа збереглися фресковi композицiСЧ Явлення архангела ЗахарiСЧ, Явлення архангела Валаамовi (пiвнiчний схил склепiння) i Явлення архангела РЖсусовi Навiну (пiвденний схил склепiння).
У Михайлiвському вiвтарi на пiвденнiй стiнi збереглась деревяна вiконниця 11 ст. Пiд нею - композицiя 18 ст. Чудо архангела МихаСЧла в Хонех.
Пiвнiчний боковий вiвтар собору присвячений святому Георгiю - духовному патрону князя Ярослава Мудрого (хрещення iмя князя - Георгiй). У склепiннi апсиди бачимо напiвфiгуру Георгiя, пiд нею-святителiв. На склепiннi вiвтарноСЧ i передвiвтарноСЧ частини були змальованi iени з життя Георгiя. З них фрагментарно збереглися композицiСЧ Допит Георгiя Дiоклетiаном, Мучення Георгiя в яру з вапном та iн. На пiвнiчнiй стiнi лiворуч проходу в колишню галерею збереглося фрескове зображення чоловiка в свiтському одязi з пiднятими руками. РЖснуСФ припущення, що це-фрагмент великоСЧ композицiСЧ Ярослав Мудрий перед святим ГеоргiСФм, яка не залишилась, i постать чоловiка СФ зображенням князя.
У ГеоргiСФвському бiчному вiвтарi привертають увагу двi намальованi чоловiчi голови в склепiннi вiвтаря, лiворуч вiд зображення Георгiя. Цi малюнки виконанi продряпуванням фрескового фронтону, очевидно, пiд час реставрацiйних робiт 19 ст.
Велике мiiе у системi розписiв собору займають окремi постатi святих. Серед них - зображення мученикiв, святителiв, апостолiв, святих воСЧнiв та iн. У захiднiй частинi, де пiд час богослужiння перебували жiнки, переважно зображенi святi жони - Варвара, Уляна, Христина, Катерина та iн. Видiляються яскравiстю образiв чотири жiночi постатi в медальйонах у захiднiй частинi ГеоргiСФвського бокового вiвтаря.
На жаль, первiсна соковитiсть кольорiв бiльшостi фресок не збереглася. Фресковi зображення були виконанi на голубому фонi. В розписах переважали темно-червонi, вохристi, бiлi та оливковi кольори. Особливу увагу художники придiляли змалюванню облич, створивши чудову галерею образiв з iндивiдуальною характеристикою. Привертають увагу постатi апостола Павла (вiвтар Петра i Павла),Варвари (захiдний трансепт), Фоки (пiвденна внутрiшня галерея),Федора(пiвнiчна внутрiшня галерея) i багато iнших.
Як мозаСЧчнi, так i фресковi розписи собору органiчно звязанi з архiтектурними формами iнтерСФра. РЗм притаманна декоративнiсть, чiткiсть художньоСЧ мови, глибина i виразнiсть образiв.
РЖмена живопиiiв невiдомi. Лише в Михайлiвському бiчному вiвтарi зберiгся грецький напис Георгiй, виконаний по вогкiй фресковiй штукатурцi до нанесення фарби на неСЧ. Можливо, це iмя одного з художникiв, якi працювали в соборi. Велику роль у системi розписiв вiдiграють численнi орнаменти, якi роздiляють мозаСЧчнi композицiСЧ, прикрашають арки, пiлони, вiконнi й двернi прорiзи. Вони пiдкреслюють архiтектурнi форми споруди i роблять живописне оздоблення СофiСЧ КиСЧвськоСЧ особливо барвистим i багатим.
* * * * *
Крiм мозаСЧк i фресок 11 ст., в центральному нефi собору на захiднiй стiнi iнтерес становить виконана олiйними фарбами у 18 ст. композицiя Перший Вселенський собор
Мальовничiсть древнього iнтерСФра СофiСЧ посилювала барвиста мозаСЧчна пiдлога, фрагменти якоСЧ експонуються в трансептi. Пiдлога собору не раз ремонтувалася: в головному вiвтарi збереглася керамiчна пiдлога кiнця 17 ст. з круглих i лекальних плиток, вкритих рiзноколiрною поливою. Чавунну пiдлогу зроблено в 19 ст . Пiд час розкопок пiдлогу 19 ст., що пiднялася майже на метр у результатi пiзнiших нашарувань, було опущено на рiвень 11 столiття.
В 11 ст. вiвтар був вiдокремлений вiд iншоСЧ частини собору невисокою мармуровою передвiвтарною огорожею. РЖснуючий деревяний рiзьблений позолочений iконостас, виконаний у 1747р.,-чудовий взiрець рiзьблення по дереву i станкового живопису украСЧнських майстрiв 18 ст.
На стiнах Софiйського собору в рiзних мiiях збереглися середньовiчнi написи - графiтi. Це цiннi памятки древньоруськоСЧ писемностi, важл