Софiйський собор - видатна памята доби КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ть барв.
Древнi форми сходiв спотворенi чавунними схiдцями 19 ст.
У нижнiй частинi башти збереглися цiкавi фрески, що зображують мисливськi iени. На стiнi безпосередньо бiля сучасного входу мiститься фреска Полювання на вепра. Навпроти, на стовпi башти,-iениПолювання на бiлку i Лютий звiр нападаСФ на вершника. Вони вцiлiли неповнiстю. Частини якi не збереглися, дописанi олiСФю в 19 столiттi.
Особливе мiiе серед фресок пiвденноСЧ башти займаСФ велика багатопланова композицiя РЖподром. Ця композицiя збереглась фрагментарно. Частина СЧСЧ втрачена, частина закрита опорною стiною 18 ст., спорудженою для укрiплення склепiння башти.
Далi на стiнi збереглася iена Полювання вершникiв на дикого коня-тарпана.
Великий iнтерес становить фреска Скоморохи, розмiщена у верхнiй частинi башти, мiж вiкнами. На нiй зображено велику групу музикантiв, що грають на струнних, ударних та духових iнструментах. Фреска Скоморохи жваво й образно розповiдаСФ про давньоруське музичне та циркове мистецтво.
Фресковi розписи башт Софiйського собору СФ надзвичайно цiнним iсторичним джерелом. На них представленi портрети iсторичних дiячiв середньовiчноСЧ Русi та ВiзантiСЧ, вони дають цiкавi рiзнобiчнi вiдомостi про придворний побут, про тваринний свiт, мисливський промисел, про музичну культуру стародавньоСЧ Русi. Цi фрески виконанi з великим знанням малюнка, кольору, законiв композицiСЧ, що свiдчить про високий рiвень майстерностi художникiв, якi СЧх створювали. СвоСЧм змiстом i художньою цiннiстю розписи башт СофiСЧ КиСЧвськоСЧ СФ унiкальними памятками свiтового мистецтва.
Х О Р И
Пiднявшись гвинтовими сходами башт на другий поверх, вiдвiдувач потрапляСФ на хори Софiйського собору. Освiтленiсть i пишнiсть хорiв рiзко контрастують з низькими затемненими примiщеннями на верхнiх сходових площадках башт.
Захiдна частина хорiв була перебудована у 18-19 ст. Пiвнiчна i пiвденна-повнiстю зберегли первiснi архiтектурнi форми. Це витягнутi iз заходу на схiд примiщення, вiдкритi в середину собору широкими арками. У схiдному СЧх кiнцi колись були вiвтарi Андрiя Первозванного i Миколи Мокрого.
Захiднi членування являють собою просторi й свiтлi параднi зали з пучковими стовпами в центрi. На цi стовпи спираються пiдпружнi арки, якi пiдтримують чотири малi куполи. Грандiознiсть i пишнiсть хорiв СФ характерною рисою Софiйського собору, в чому безпосередньо позначився вплив смакiв князя i його придворних на архiтектурi храму.
На хорах зберiгся цiкавий цикл фрескових композицiй, пiдпорядкованих СФдиному iдейному задумовi. Оскiльки саме на хорах родина князя i придворнi причащалися, сюжети розписiв тут звязанi з таСЧнством СФвхаристiСЧ.
У пiвнiчнiй частинi хорiв, навпроти арок трансепту, зображено двi СФвангельськi iени: вгорi - Тайна вечеря, пiд нею - Чудо помноження хлiбiв.
У пiвденнiй частинi хорiв, навпроти арок трансепту, обабiч дверей розмiщена фреска Чудо в Канi Галiлейськiй.У захiднiй частинi примiщення СФ композицiСЧ Зустрiч Авраамом трьох подорожнiх i Жертвоприношення РЖсаака.
Крiм цих багатофiгурних великих композицiй, на хорах у склепiннях куполiв добре збереглися фресковi медальйони iз зображеннями архангелiв. Всi площини центральних пучкових стовпiв прикрашенi гарними барвистими орнаментами.
У рiзних мiiях хорiв збереглися також фрагменти олiйного живопису 18 ст. Серед них - у пiвнiчнiй частинi-композицiя ВСФтхий деньми на склепiннi та зображення СФпископа "асiя на стовпi, в пiвденнiй частинi захiдноСЧ галереСЧ - Лот з дочками, Страшний суд, Потоп та iн. В захiднiй частинi хорiв на стiнi й склепiннi-живопис 19 ст.
У давнину з хорiв був вихiд на галереСЧ другого ярусу i далi-на гульбище, розташоване над одноповерховими зовнiшнiми галереями собору. Пiсля перебудов кiнця 17-початку 18 столiття на мiii галерей другого ярусу i гульбищ виникли новi закритi примiщення-боковi вiвтарi. Тепер тут розмiщенi виставочнi зали. На стiнах залiв СФ зондажi кладки. Вони розповiдають про первiснi архiтектурнi форми, зокрема в пiвденному залi вiдкритi слiди хрестових склепiнь, що в давнину перекривали галереСЧ другого поверху.
ДЗВРЖНИЦЯ
Висока дзвiниця домiнуСФ над територiСФю Софiйського заповiдника. Спорудження СЧСЧ зi схiдного боку собору було продиктоване топографiСФю мiста, яка склалася iсторично,-наявнiстю СофiйськоСЧ площi(нинi площi Богдана Хмельницького)
Дзвiниця була першою камяною спорудою, збудованою на подвiрСЧ Софiйського монастиря пiсля пожежi 1697 р. РЗСЧ споруджено в 1699-1706 рр. У 1709 р. бiля стiн дзвiницi вiдбулась урочиста зустрiч переможцiв ПолтавськоСЧ битви на чолi з Петром РЖ, тому СЧСЧ часто називають Трiумфальною.
Спочатку споруда була триярусною. Архiтектор дзвiницi невiдомий. У документах збереглося лише iмя камяних справ пiдмайстра Сави ЯковлСФва, який брав участь у будiвництвi.
Невдовзi пiсля закiнчення будiвництва верхнi яруси СЧСЧ внаслiдок землетрусу почали руйнуватися. В 1744-1748 р. дзвiницю вiдбудовано пiд керiвництвом вiдомого петербурзького архiтектора Й.Шеделя. Два верхнiх яруси було розiбрано i замiсть них споруджено новi. Над виконанням лiпного декору фасадiв працювали талановитi украСЧнськi майстри з Жовкви РЖван i Степан Стобенськi. Нова дзвiниця теж була триярусною. РЗСЧ в