Софiйський собор - видатна памята доби КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
? примикають до схiдноСЧ стiни. Примiщенням першого поверху пiсля реставрацiСЧ повернуто склепiнчастi перекриття. Головний вхiд мiститься в центрi будинку i маСФ поперечний наскрiзний прохiд iз схiдного на захiдний фасад. У пiвденнiй частинi будинку СФ однокамерний склепiнчастий пiдвал, куди ведуть сходи в товщi захiдноСЧ стiни.
Зовнi стiни Братського корпусу завершуються уступчастими карнизами, якi пiдкреслюють двохяруснiсть споруди. По вертикалi захiдний i схiдний фасади розчленованi плоскими пiлястрами й прикрашенi рустом. Архiтектурне оформлення пiвденного й пiвнiчного фасадiв набагато простiше.
Братський корпус-цiнна памятка украСЧнськоСЧ цивiльноСЧ архiтектури. Стриманi форми, деревяна галерея, яка нагадуСФ твори народного зодчества, розташування будинку в глибинi подвiря надають своСФрiдностi його загальному виглядовi.
БУДИНОК МИТРОПОЛИТА
Митрополичий будинок, розташований навпроти головного входу в Софiйський собор, являСФ собою один з видатних зразкiв украСЧнськоСЧ цивiльноСЧ архiтектури 18 столiття.
Споруджений у 1722-1730 рр. за митрополита Варлаама Ванатовича, будинок згодом не раз перебудовувався. Спочатку вiн був одноповерховим. У 1731-1748 рр. за митрополита РафаСЧла Заборовського споруджено другий поверх. За проектом архiтектора С.Антонова у 1748-1758 рр. надбудовано мансарду, зроблено новий дах з заломом, на схiдному й захiдному фасадах споруджено пишнi барочнi фронтони, а з пiвдня до митрополичого будинку прибудовано церкву, яку потiм розiбрали. В 19 ст. захiдний фасад памятки був спотворений двоповерховою прибудовою i балконом. У такому виглядi будинок зберiгся до наших днiв.
Архiтектурне обличчя будинку митрополита у 18 ст. було органiчно звязано iз загальним плануванням територiСЧ. Вiн мав два головнi фасади, прикрашених фронтонами: схiдний виходив на центральну площу перед головним входом до собору, захiдний-на митрополиче подвiря, куди був окремий парадний вСЧзд з мiста. У 19 ст. в звязку iз новою забудовою КиСФва вСЧзд на подвiря митрополита став незручним, i його було закрито. На мiii подвiря створено сад, а захiдний фасад будинку перебудовано. Значення парадного зберiг лише схiдний фасад.
Будинок митрополита в планi-витягнутий з пiвночi на пiвдень прямокутник з двома гранчастими виступами-ризалiтами на схiдному фасадi. Планування й архiтектурний декор першого й другого поверхiв мають характернi особливостi внаслiдок того, що цi частини будинку споруджено в рiзний час.
Перший поверх в основi являСФ собою характерний для украСЧнського зодчества кiнця 17 ст. житловий будинок на двi половини з центральним вестибюлем i прилеглими до нього боковими примiщеннями. Пiвциркульнi вiкна першого поверху, глибоко посадженi в товщу стiни, пiдкреслюють монументальнiсть будинку.
Верхнi частини будинку легкi й стрункi, а примiщення другого поверху свiтлiшi й просторiшi. В пiвнiчнiй частинi другого поверху у 18 столiттi мiстилась домова церква, де й досi збереглися фрагменти настiнних розписiв. Нагору ведуть параднi гранiтнi сходи в пiвнiчно-захiдному кутi вестибюля.
Споруда увiнчана складними профiльними карнизами. По вертикалi фасади розчленованi пiлястрами.
ОсобливоСЧ краси будинковi надаСФ високий фронтон мяких хвилеподiбних обрисiв. Прорiзанi в ньому вiкна освiтлюють примiщення мансарди. У 18 ст. фронтон був прикрашений олiйним живописом.
Багатi архiтектурнi форми споруди, вмiле застосування художнього декору на фасадах надають будинковi особливоСЧ виразностi i ставлять його в ряд найдосконалiших памяток украСЧнського зодчества 18 столiття.
ТРАПЕЗНА
Трапезна (Тепла або Мала Софiя) розташована навпроти пiвденного фасаду собору. Це-одна з головних споруд Софiйського монастирського ансамблю.
Трапезну збудовано в 1722-1730 рр. РЗСЧ архiтектурнi форми характернi для трапезних 18 ст. в яких були й обiднiй зал i церква. Це визначило поСФднання видовженого примiщення трапезноСЧ i високоСЧ церкви в схiдному кiнцi будинку. Горизонтальна частина споруди була двоповерховою. Над обiднiм залом, на другому поверсi, мiстився склад для продуктiв i предметiв монастирського вжитку. До пiвденно-захiдноСЧ частини було прибудовано кухню i башту з гвинтовими сходами, що вели на другий поверх.
У 60-х роках 18 ст. трапезна добудовувалась. У цих роботах брав участь вiдомий украСЧнський архiтектор РЖ.Г.Григорович-Барський. У 1882 р. за проектом архiтектора А.РЖ.Меленського трапезну перебудовано на теплу церкву, чому СЧСЧ i називають ще Теплою або Малою СофiСФю. Через 50 рокiв за проектом архiтектора Юргенса Теплу церкву було розширено. Склепiння над обiднiм залом розiбрано, i обидва поверхи колишньоСЧ трапезноСЧ перебудували в один високий неф з вiвтарем у схiднiй частинi. Вздовж пiвнiчного й пiвденного фасадiв звели одноповерховi нефи i зСФднали СЧх з центральними широкими арками, пробитими в давнiх стiнах будинку. До захiдного фасаду прибудовано невеличкий тамбур, а башту розiбрано.
У 1970-i роки в трапезнiй проведено великi науково-дослiднi та реставрацiйнi роботи, якi дали змогу уточнити iсторiю споруди, СЧСЧ первiсну архiтектуру й особливостi декору. Пiд час реставрацiСЧ будинковi трапезноСЧ частково повернуто початковi форми 18 ст., однак збережено боковi прибудови 1872 року. Таким чином, колишня трапезна нинi-це барочна споруда з грушовидним куполом над вiвтарною частиною, кухнею i сходовою баштою в пi