Софiйський собор - видатна памята доби КиСЧвськоСЧ Русi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?денно-захiдному кутi будинку. Над захiдним входом споруджено високий пишний фронтон, прикрашений пiлястрами, декоративними вазами i завитками-волютами.
В оформленнi фасадiв трапезноСЧ велика роль належить лiпному декору, застосованому для оздоблення вiконних прорiзiв i карнизiв. Тут поСФднуються елементи класичного орнаменту з мотивами украСЧнського народно-декоративного мистецтва. СвоСФрiднiстю лiпного орнаменту трапезноСЧ СФ гiрлянди зiрочок i намистин, що обрамляють пiвциркульнi вiконнi прорiзи первiсних фасадiв 18 ст. Вiкна прибудов 19 ст. оздобленi тонкими пiвколонками i трикутними фронтонами - сандриками. Особливою пластичнiстю вiдзначаСФться схiдний фасад.
СвоСФрiдний силует трапезноСЧ, виразнiсть СЧСЧ архiтектурних форм роблять будинок цiнною памяткою украСЧнськоСЧ барочноСЧ архiтектури.
КОНСИСТОРРЖЯ
Цей будинок мiститься в пiвденно-захiднiй частинi територiСЧ заповiдника, праворуч виходу. Збудовано його в 1722-1730 роках. Спочатку будинок призначався для хлiбнi (пекарнi) i був одноповерховим. У 1770-1783 роках над хлiбнею спорудили другий поверх i розмiстили в будинку консисторiю-орган СФпархiального управлiння i суду.
Бiльша частина примiщень була зайнята консисторським архiвом. У 19 ст. будинок знову перебудовуСФться, змiнюСФться його внутрiшнСФ планування i архiтектурний декор фасадiв. У такому виглядi вiн зберiгся до наших днiв.
У 70-80-i роки 20 ст. в памятцi були проведенi науково-реставрацiйнi роботи, якi дали можливiсть визначити СЧСЧ початкову архiтектуру. Колишня хлiбня прямокутна в планi двоповерхова споруда, витягнута по осi пiвнiч-пiвдень. На схiдному фасадi виступаСФ оздоблений рустом ризалiт 19 ст.
У звязку з тим, що другий i перший поверхи будувалися у рiзнi часи, СЧхнСФ архiтектурне рiшення неоднакове. Пiлястри, що подiляють фасад, не збiгають по вертикалi. Вiконнi прорiзи першого ярусу мають фiгурне грановане обрамлення, над ними трилопатовi нiшi мяких обрисiв. Обрамлення вiкон другого ярусу повторюСФ СЧхню аркову форму. Перший i другий поверхи увiнчанi складними багатоступiнчастими карнизами. Вiдновлений первiсний архiтектурний декор надаСФ фасадам особливоСЧ пластичностi.
Пiсля реставрацiСЧ, що розкрила давнi архiтектурнi форми, ця памятка посiла гiдне мiiе в iсторiСЧ украСЧнськоСЧ архiтектури.
ПРЖВДЕННА ВРЗЗДНА БАШТА
Башта СФ пiвденним вСЧздом на територiю колишнього монастиря з вулицi ВолодимирськоСЧ. Цей вСЧзд i башта виникли на початку 18 ст., що, очевидно, звязано iз змiною планування мiста. Наприкiнцi 17 ст. тут була глуха деревяна огорожа.
Пiвденний вСЧзд був зручний для пiдвезення в монастир продуктiв, бо поблизу башти мiстилися трапезна i хлiбня (пекарня).
У 19 ст. тут зберiгалась частина консисторського архiву. Увiнчана башта пiвсферичним куполом з високим шпилем, на якому в 18 ст. було встановлено металевий флюгер у виглядi крилатоСЧ постатi архангела Михайла. У планi башта квадратна. В центрi першого поверху - широкий склепiнчастий проСЧзд. У товщi схiдноСЧ стiни було сторожове примiщення зi склепiнням, цегляною пiдлогою i вiкнами, що виходили в схiдний фасад i в проСЧзд. Над проСЧздом розташоване просторе високе примiщення, яке займаСФ весь другий поверх споруди.
РД припущення ,що другий поверх башти виник трохи пiзнiше вiд першого, бо iснують певнi вiдмiнностi в архiтектурi обох ярусiв.
У 18 ст. iз захiдного та схiдного боку башти був мур. Тепер до башти зi сходу прилягаСФ колишнiй корпус монастирських келiй 19 ст., а захiдний фасад цiлком закритий пiзнiшою будiвлею, яка зСФднала башту з консисторiСФю.
Архiтектурний декор фасадiв пiвденноСЧ башти характерний для зодчества кiнця 17-початку 18 ст. Обидва поверхи увiнчанi уступчастими карнизами. Стiни розчленованi пiлястрами, прикрашенi нiшами рiзноСЧ форми i легкими напiвколонками у верхньому ярусi.
Пiвденна вСЧзна башта СФ цiкавою памяткою украСЧнськоСЧ цивiльноСЧ архiтектури 18 столiття.
ЗАХРЖДНРЖ ВОРОТА ( БРАМА ЗАБОРОВСЬКОГО) РЖ МУР
Щоб ознайомитися з брамою Заборовського, треба вийти пiд пiвденною вСЧзною баштою на Володимирську вулицю i, повернувши праворуч, обiгнути нарiжний житловий будинок, пройти по Стрiлецькому провулку вздовж захiдноСЧ межi заповiдника.
З боку Стрiлецького провулка зберiгся первiсний монастирський мур, збудований у 1745-1746 рр. Такий мур оточував весь монастир у 18 ст., а в 19 ст. у мiру забудови територiСЧ житловими будинками - стару огорожу в багатьох мiiях було зруйновано i споруджено новi цеглянi стiни з боку ВолодимирськоСЧ вулицi та площi Богдана Хмельницького. До наших днiв збереглися тiльки окремi дiлянки муру 18 ст. по Стрiлецькому провулку, Стрiлецькiй вулицi й частково-бiля дзвiницi на площi Богдана Хмельницького.
Камяну огорожу 18 ст. викладено з цегли на вапняному роз-чинi. РЗСЧ висота - близько чотирьох метрiв. Стiна розчленована пiлястрами й увiнчана карнизом складного профiлю. По низу проходить двохуступчастий цоколь.
У глибинi Стрiлецького провулка, вiдступивши вiд лiнiСЧ огорожi стоСЧть Брама Заборовського - один з найкращих творiв украСЧнського барочного мистецтва.
Браму збудовано в 1746 р. як захiдний парадний вСЧзд на територiю митрополичого двору. Свою назву вона дiстала вiд iменi замовника-киСЧвського митрополита МихаСЧла Заборовського. Для здiйснення своСЧх широких будiвничих задумiв вiн залучав Й.Шедел